Сира євроінтеграція, або Знову про розведених кошенят

Отже, у новому році ані Дід Мороз, ані здоровий глузд не подарували нашій країні хоча б надію на те, що кроки вперед, на Захід, найближчим часом будуть зроблені.

Провладна парламентська більшість провалила голосування за проект постанови щодо остаточного визначення курсу України на євроінтеграцію. І хоча на словах партія влади наче підтримує такі прагнення, єдиними "офіційними" євроскептиками в парламенті лишаються комуністи, а прем'єр-міністр Микола Азаров вирішив особисто контролювати процес вестернізації, до діла так поки й не дійшло.

Може здатися, що "регіонали" просто забалакують питання, створюють ілюзію кипучої діяльності, а насправді тягнуть час невідомо для чого. Ці дилетантські підозри цілком аргументовано, як на чиновника, відкинув член парламентського комітету з євроінтеграції "регіонал" Микола Дмитрук. Він дохідливо пояснив: проект постанови щодо інтеграції з Євросоюзом, який підготувала опозиція, досить сирий. Тобто недосконалий, нагадує швидше учнівську чернетку, аніж серйозний законодавчий документ. І якщо, мовляв, опозиція доопрацює його як слід, то, цілком можливо, до цього важливого питання парламент після канікул ще повернеться.

Аби не ходити далеко, відновимо в пам'яті все, що супроводжувало прийняття сумнозвісного "мовного закону" влітку 2012 року. Почнемо навіть не з самого закону, а ще з проекту, підготованого "регіоналами" Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим. Цей проект, нагадаю, був прийнятий у першому читанні за рекордно короткий час – менше, ніж за хвилину, без дискусій, обговорень тощо. Хоча мовне питання в Україні не менш дискусійне, ніж питання інтеграції до Європейського Союзу. Більше того: законопроект Колесніченка-Ківалова був не просто скандальним – він так само був сирим і потребував доопрацювання. Проте його проштовхують, скориставшись правом сильного.

Далі – наступний етап: ухвалення в парламенті вже "мовного закону". Тут опозицію розводять, мов кошенят, закон знову проштовхують у буквальному розумінні – силою. Аби вже наступного дня спікери Партії регіонів визнали: так, закон сирий. Але давайте приймемо, а доопрацьовувати почнемо в процесі.

Причому до парламенту подавалися альтернативні законопроекти, що стосувалися державної мовної політики, зокрема – з чітким прописуванням заходів із захисту української мови як державної. Не знаю, чи треба зайвий раз нагадувати: ці проекти, такі самі сирі та недопрацьовані, навіть не ставилися на голосування в парламенті!

Значить, маємо прецедент, який навіть студент-юрист, не кажучи вже про журналіста-початківця, здатен відтворити поетапно на основі абсолютно відкритих джерел. Про що ми тут говоримо, коли навіть тодішній віце-спікер Адам Мартинюк публічно визнав: "мовний закон" прийнято з порушеннями. Про це свідчать також стенограма, оприлюднена на офіційному (!) сайті парламенту. І це вам – не плівки Мельниченка. Однак цей сирий документ, ухвалений з численними порушеннями на безальтернативній основі, ні в кого з представників влади та провладних журналістів, політологів і громадських діячів особливих питань та застережень не викликає.

У правовій державі, де діють, серед іншого, принципи прецедентного права, аргументи партії влади і, зокрема, Миколи Дмитрука з приводу "сирості й недосконалості" законопроекту про євроінтеграцію, який минулого тижня успішно не поставили на голосування, були б негайно оскаржені. І опозиція мала всі підстави виграти, змусивши партію влади таки винести проект закону на голосування: адже не минуло й півроку, як такий самий сирий та недосконалий законопроект усупереч здоровому глузду та логіці (бо в Україні, як відомо, насправді нема мовних проблем) таки прийняли в першому читанні. Навіть при тому, що народ владу не підтримав. А законопроект, ставши згодом законом, себе не виправдав, про що написали навіть не в Україні – провал Колесніченка з Ківаловим визнала зокрема російська газета "Известия".

З точки зору не лише юриспруденції, а й навіть формальної логіки, якщо ухвалено один сирий та недосконалий законопроект, який нічого не дав країні – значить, нічого не заважає ухвалити інший законопроект. Який теж вважають сируватим. Проте він якраз відповідає прагненням більшості не парламентської, а української: згідно результатам останніх опитувань, більшість українців бачить свою країну в Євросоюзі. Навіть можна зробити так, як із "мовним законом" - прийняти "закон про євроінтеграцію", а потім, у процесі, доопрацьовувати його.

Проте, за словами досвідченого політика Віктора Пинзеника, мабуть, не в моді в нинішньої влади дослухатися до аргументів, читати документи, користуватися елементарною логікою. Визнається, схоже, одне право – право сильного. А отже, всі розмови про спільну домовленість в питаннях євроінтеграції на благо України – не що інше, як черговий блеф провладних сил. Хоча "регіоналам" та їхнім прихильникам варто пам'ятати: логіка завжди перемагає грубу силу в кінцевому результаті.

Хотілося б швидше.

фото: EPA / UPG

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять