Чи має Євромайдан "план Б"?

Глибинна суть Євромайдану в тому, що можна не боятися.

Протягом кількох останніх днів у соцмережах почали з'являтися думки з приводу перспективи Євромайдану. Особливо – в разі непідписання Віктором Януковичем Угоди по асоціацію з ЄС. Мова не про дії чинної влади – зараз і надалі. Йдеться про речі, набагато важливіші за дії української влади – план, за яким має діяти український народ від 30 листопада. Ось що хвилює громадян, наділених здатністю мислити критично. І тут діапазон думок досить широкий.

Найбільш радикально налаштовані закликають до всенародного страйку. Навіть пропонують на своїх сторінках у соцмережах конкретні, розписані по пунктах плани. Інші, поміркованіші, прогнозують не миттєвий сплеск народного гніву, а поступову трансформацію Євромайдану як місця зустрічі та постійного перебування небайдужих у громадський рух із однойменною назвою. Котрий повинен у віддаленій перспективі впливати на політичні партії та дисциплінувати їх.

Поки, на жаль, не виглядає, що Євромайдани планують розходитися взагалі. Між тим, сама ситуація, котра спричинила їхню появу, від самого початку мусила бути прорахована тими громадськими активістами, котрі дали поштовх цій корисній, резонансній і позитивній ініціативі.

Згоден, у короткій перспективі вони свого домоглися – позбавили формат "Євромайдан" партійної символіки. Власне, до того часу картина виглядала надто вже відповідною до українського менталітету: в центрі Києва одночасно існувало два (!) Євромайдани. Котрі ніби й переслідували єдину мету, ось тільки одні хотіли робити це без політики, інші ж пояснювали необхідність прапороносців.

Тепер здоровий глузд переміг. Нема двох Майданів, є один, великий та єдиний. На якому всі перманентно веселяться, наголошуючи: "Ми не протестуємо, ми за європейські цінності, Україна – це Європа!" Знову ж таки, принципове налаштування на позитив відповідає питомо українській карнавальній естетиці. Але будь-яке порушення не просто громадського порядку, а й просто формату, ладу, зведеного на Євромайдані до абсолюту, вже сприймається, як провокація.

І ось із цього місця можуть початися, якщо вже не почалися, серйозні проблеми, насамперед – тактичні й стратегічні. Бо одне діло – поперти з львівського Майдану радикально налаштованого, відомого своїми ультраправими поглядами "свободівця" Юрія Михальчишина, котрий самовпевнено обізвав присутніх "сопляками". І зовсім інша справа – спробувати домовитися про подальші дії.

Причому домовитися так само спільно, як домовлялися зустрітися й позитивно провести час. І зробити це не в типово українському стилі "ну, будемо на зв'язку, дзвони, коли там що", а чітко окреслити віддалену перспективу Євромайдану. Організатори й координатори мали б – та й тепер мусять – чітко усвідомити: зібрати однодумців, обурених діями боягузливої некомпетентної влади, доволі просто. Й, за великим рахунком, безболісно. Набагато складніше дати команду розійтися. Та ще й оголосити про введення в дію чогось на зразок "плану Б". А варіантів для початку його реалізації лише два.

Варіант перший: стається диво. Віктор Янукович, переставши боятися та рахуючись із прагненнями Євромайдану, підписує Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Відсвяткувавши цю подію, люди, особливо молоді, повинні розуміти, куди вони повертаються з майданів. А за периметром, де панує мир та любов однодумців, діють зовсім інші закони. Точніше, домінує повна їх відсутність й тотальне невиконання. Значить, активісти Євромайдану на правах переможців від 30 листопада і – увага! – щодня повинні нагадувати всім довкола, що Україна – це таки Європа. Вимагаючи прийняти та дотримуватись питомо європейських цінностей. Це, народе мій, неабияк складно – довести твоєму сусідові по під'їзду, що сміття треба викидати не на сходовий майданчик, а у смітник. Або принципово відмовитись від неліцензійного використання інтелектуального продукту – так званого "скачування" з мережі.

Варіант другий: дива не стається. Угода не підписана. І розуміння того, що загальноукраїнського страйку після цього провалу теж не станеться, повинно прийти вже навіть до найгарячіших голів. Разом із усвідомленням, що чинна влада влаштує зачистки на місцях. А почнуться вони саме у вищих навчальних закладах – головний освітянин Дмитро Табачник уже натякнув, що може зняти зі страйкарів стипендії. Так, наче це він платить їх з власної кишені. За такого розвитку ситуації мусить, як на мене, початися організована герілья – тобто, звична для українців партизанська війна з режимом, котрий цими днями нарешті явив своє справжнє перелякане лице.

Це означає: повернувшись із Євромайдану в суспільство, слід почати заявляти про те, що разом ми сила, щодня. А не лише в ситуаціях, подібних до нинішньої.

"План Б", на моє переконання, мусить стати не революцією дії – танці на Майдані, мирні протести, масова хода. Це – революція свідомості. Слід перестати боятися й довести це до тих, хто далі боїться: затримки виплат зарплат і пенсій, "тітушок", відрахувань з університетів, міліції, безробіття тощо.

Глибинна суть Євромайдану саме в цьому: можна не боятися. Тобі за сміливість нічого не буде. Визначитися при цьому варто не з політичними, а насамперед із цивілізаційними, соціальними, суспільними, гуманітарними, культурними вподобаннями.
Усе це в не такій вже далекій перспективі виллється у реальне втілення "плану Б", який зараз повинен бути озвучений. А саме: перетворити наступні президентські вибори з виборів політичної персони на обрання цивілізації, яку нині декларує Євромайдан. Адже результати попередніх виборів трималися на страху одних й байдужості, невизначеності та нерішучості інших.

Небайдужих сьогодні бачимо. Тепер Євромайдан повинен народити сміливих та рішучих. Котрі перестали рефлексувати, на всі питання шукаючи відповідь у "Кобзарі" Шевченка. І яких не купиш "вітіною тисячею" та не злякаєш "тітушками" на виборчих дільницях.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять