Помилки і пастки: що бажано розуміти, йдучи на Євромайдан

Так, Україна – не Росія. Проте Україна – і не Таїланд, уряд якого подав у відставку...

Від середи, збираючись на Євромайдан, варто озирнутися на десять днів назад. Це допоможе зрозуміти: нічні події в центрі Києва 11 грудня, котрі сколихнули, без перебільшення, весь світ, насправді є першою невеличкою, але реальною перемогою української грудневої революції-2013.

Це доводить хроніка подій тієї ночі. Ваш автор був очевидцем відходу "Беркуту" та міліції, і було це глибоко по дев'ятій ранку. Але, звівши дані докупи, поговоривши та послухавши, дійшов висновку, який уже в середу під обід став очевидним і широко оприлюдненим фактом.

Люди на Євромайдані не просто змогли вночі організуватися. Вони разом із політиками, більшість яких до 1 грудня 2013 року живої вулиці не нюхала, змогли перегрупуватися. Заблокувати нападників. Та відтіснити їх від стратегічних форпостів. Апогеєм стало поливання водою біля КМДА – і ось лише після цього силовики отримали наказ згортати операцію.

Фактично тієї ночі відбулося бойове хрещення людей, котрі чітко розуміли, для чого вони вийшли та якої мети прагнуть досягти. З усіх боків припускають – "Беркут" просто не отримав команди пускати кров, а лише - розчистити проїжджу частину з метою так званого благоустрою. Але своє завдання тієї ночі силовики не виконали. Після чого їх відкликали.

Ця невеличка перемога повинна стати ілюстрацією того, від яких помилок і пасток варто убезпечити себе кожному, хто йде на Євромайдан. Хоч на нічну варту, хоч на кілька годин – підтримати фактом своєї присутності. Бо насправді ніщо так не розчаровує, як відчуття того, що займаєшся сізіфовою працею, важкою та беззмістовною.

Найперше, до чого слід себе готувати: для бійця "Беркуту" чи офіцера міліції кожен із нас – порушник закону. Якого дуже просто запакувати в автозак і протягом двадцяти чотирьох годин засудити як провокатора. Вже не раз журналісти та просто люди стикалися із ситуаціями, коли чули від міліцейського чину: "Ви своїми діями провокуєте правоохоронців!" Хоча склад злочину – лише в тому, що ви навели на них камеру, фотоапарат або інший пристрій, яким можна знімати.

Крім того, варто згадати Податковий Майдан-2010. Активістів якого потім судили та карали за подряпану плитку. При тому, що були докази: подряпали злощасну плитку раніше… учасники акції на підтримку Партії регіонів.

Словом, при непереборному бажанні за пошкодження плитки, довколишніх лавок, смітників, дверей та інших предметів інтер'єру, включно з паркетом Київради, будь-кого з тих, хто вийшов на Євромайдан, можна покарати. Не оштрафувати – навіть посадити, класифікувавши дії як хуліганство. А таке бажання влада має та навіть не приховує!

Зрозумівши це та прийнявши, йдемо далі. На Майдані постійно звучать гасла та заклики, котрі повсталим українцям дуже хочеться втілити в життя. Наприклад, вимога негайного розпуску Верховної Ради, відставка уряду, імпічмент Януковичу тощо. Але слід усвідомити: від грізного та обуреного "Банду геть!" ця сама банда геть не піде. Теоретично закони та навіть Конституція України містять всі передумови для втілення бажаного для учасників протесту та опозиції сценарію. Та мусимо розуміти: ніхто цих законів дотримуватись не хоче і не буде!

Так, Україна – не Росія. Проте Україна – і не Таїланд, уряд якого після свого Майдану, в Бангкоку, подав у відставку фактично на вимогу народу. А особисто Микола Янович Азаров – точно вже не прем'єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс котрий мав гідність попросити про відставку після того, як в Ризі на людей впав дах торговельного центру. Навпаки, представники чинної влади звинуватять у тому, що відбувається, весь світ, окрім себе самих.

Ще одна помилка – лідерів опозиції громадськість Євромайдану поки жодного разу не змусила відповідати за свої слова. Скажімо, 8 грудня політики дають Януковичу 48 годин на виконання вимог Майдану. Слово сказане. Спливає призначений термін. Умови Майдану не виконані. Чому колона протестувальників, як було обіцяно, не рушила на Межигір'я? Чи анекдотичний випадок із самопроголошенням Миколи Катеринчука "революційним комендантом": де Катеринчук і які його функції?

Самообманом є й сліпа віра тисяч людей на Майдані в те, що Янукович рано чи пізно схаменеться, ввімкне логіку, перестане шкодити собі та почне шукати вихід. Який очевидний, не раз озвучений і влаштує всіх. Бо, наприклад, за словами президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, проблема ситуації в тому, що у Януковича немає логіки. В нього є мета, засоби, життєва позиція, з якої він ніколи не зійде. І кожен з тих, хто готовий стояти разом і до кінця, повинен чітко це усвідомити.

Дуже важливим є розуміння київським Майданом і того, що в простір виливається море інформації про абсолютну підтримку Заходу України – але при цьому нема або дуже мало інформації про те, як справи на Півдні та Сході країни. Це вже успішно використовується опонентами. Зараз, здається, лише Божа благодать утримує Євромайдан від переходу з площини боротьби за права людини та європейські цінності в традиційну колію розбрату між Сходом і Заходом.

Прикладів можна наводити безліч. Та висновок, усе одно, складається один: Євромайдан – не місце для стояння та викрикування гасел. Тут варто мати плани, котрі реально втілити в життя. І вимагати від політиків озвучувати не мрії, а конкретні кроки для ефективних дій.

Правда, вже з'явилася впевненість: народ нарешті позбавляється поганої звички вірити будь-яким політикам на слово. І це теж перемога – перемога свідомості.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять