Для чого Путіну могили невідомих російських солдатів

Відкрите вторгнення регулярних російських військ в Україну – не лише заява Петра Порошенка. Факти підтверджуються, зокрема, зробленими з супутника фотографіями. Агресором Росію вже визнали кілька держав, зокрема Латвія і Литва. Європейські лідери та авторитетні американські політики традиційно висловлюють глибоке занепокоєння. Але, говорячи про вторгнення та активізацію неоголошеної війни, вже не вживають у зв'язку з цим слова "нібито". Зрештою, допомогу кадрових російських військових визнають самі лідери терористів на Донбасі. Аби переконатися в цьому, пересічний, далекий від великої політики громадянин витратить сьогодні не більше п'яти хвилин, зробивши відповідний запит у пошукових системах Інтернету.

Тим не менше, перші особи Російської Федерації навіть після цього далі вперто твердять на весь світ: російських військ в Україні немає. А сам голова держави-агресора, Володимир Путін, взагалі звертається до бойовиків, а про вторгнення мовчить. Не реагуючи навіть на пряму та публічну вимогу своєї давньої партнерки, канцлера Німеччини Ангели Меркель, пояснити, що саме роблять на території чужої держави російські регулярні війська.

Можна покрутити пальцем біля скроні і знизати плечима. Справді вкотре поставивши під сумнів психічне здоров'я Путіна. Хоч від цього нікому не легше, особливо – українцям, котрі воюють та гинуть на Донбасі, протистоячи добре озброєній та навченій армії тепер уже не найманців, а ворожих солдат-окупантів. Спроба бодай поверхово розібратися, чому Путін вперто заперечує російську військову присутність в Україні, так само не полегшить ситуацію на фронті. Й не поверне швидко захоплені внаслідок контратаки території. Проте пояснення цьому, все ж таки, є.

Свого часу Путін категорично заперечував присутність російських військових у Криму. Згодом таки визнав своїми "зелених чоловічків". Здавалося б, після Криму російському національному лідеру нема кого й чого боятися. Проте участь російських солдатів у війні на Донбасі приховується у пропорції, зворотній "кримській кампанії".

Перша причина: битву за так звану "Новоросію" проросійські сепаратисти, хай підсилені російськими військовими радниками, десантниками та зброєю, вочевидь програють. Що є поразкою особисто Путіна. Чого національний лідер Російської Федерації дозволити собі не може.

Звідси – анекдотичні заяви про "блукаючих солдатів". Мовляв, російські десантники, взяті в полон на українській території, та ще й зі зброєю, просто заблукали, патрулюючи кордон. Це абсолютно відповідає риториці чиновників РФ. За їхніми словами, російська армія не лише має право, а повинна знаходитися впритул із кордоном сусідньої держави, на території якої має місце "винятково внутрішній" збройний конфлікт та ведуться військові дії. Причому вони, в тому числі сам Путін, нагадують, як українські військові теж перетнули російській кордон – але обурюються, що світову спільноту цей грубий факт чомусь не хвилював.

Саме тому "блукаючі солдати" почали в буквальному смислі перетворюватися на невідомих. "Груз 200" везуть через кордон на батьківщину, де ховають не просто без належної для полеглого воїна шани – поховання відбувається потай, в таємній обстановці. Про це почали говорити в соціальних мережах родичі "невідомих солдатів", інформація вже активно поширюється низкою російських ЗМІ. Родинам росіян, убитих на донбаській війні, навіть не планують виплачувати належних у таких випадках грошей. Показово, що частина їхніх рідних не заперечує, коли з могил знімають таблички з іменами.

Все це, на переконання Путіна, повинно зняти питання, котрі вже починають звучати в Росії: "Чому і за що воюють та гинуть в Україні російські солдати?". Тільки здається, що пояснення готове: героїчно звільняють "Новоросію" від "бандерівців" та ще міфічнішого "Правого сектора". Адже раніше російська пропаганда довго й системно твердила – Донбас повстав сам, незадоволений діями "київської хунти". Не дарма російські пропагандисти розповідають, що "не донбаські ополченці пішли зі зброєю на Київ, а київська влада послала проти них армію на Донбас".

Але невже росіяни справді настільки сліпі й глухі та не роблять висновків навіть після того, як матерям та дружинам забороняють ховати загиблих синів і чоловіків? Звільнивши їх із армії заднім числом, уже після смерті, а отже, обставини їхньої загибелі невідомі. Грубо кажучи, поверталися на "дємбель", і на них напала зграя озброєних хуліганів. Чому ж вони погоджуються, аби їхні рідні лежали в могилах невідомого солдата?

Ось на це є друга причина. Заяви російського керівництва та особисто Путіна про те, що російських військових на "повсталому Донбасі" нема – винятково для внутрішнього користування. Мільйони росіян просто не мають змоги, а часто – не хочуть отримувати альтернативну інформацію. Якщо хтось одинокий каже інакше, його тут же оголошують ворогом.

Раз нема на Донбасі російських солдатів – значить, там ніхто і не гине. Раз ніхто не загинув – нема й похоронок та могил.

Раз Путін каже – нема бойових дій, значить, нікому надавати статус їхнього учасника. На думку ж світової спільноти національному лідеру РФ давно начхати. Тим більше – на заяви України, захисники якої щодня відправляють "невідомих солдатів" у неназвані могили.

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред