Люблинский треугольник может стать буферной зоной между Россией и ЕС

Створення Люблінського трикутника – це перший практичний крок держав у оформленні в реальність політичної концепції Інтермаріум, тобто балто-чорноморського союзу (Міжмор’я), який має підтримку як у Польщі (зокрема, він активно пропрацьовується на експертному рівні), так і у країнах Балтії.

Звісно, що головна мета таких утворень – протидія впливу Росії. У цьому є історичний символізм. Саме тому цей союз вже почали порівнювати з новою Люблінською унією, що у нинішніх умовах можна вважати гарним сигналом. Адже Євросоюз стає слабший, а Росія більш агресивною і цей союз фактично стане політичною буферною зоною, яка відділятиме Росію від Європи.

Порівняння із ГУАМом тут не зовсім доречне, бо, по-перше, тут значно менша кількість гравців і цих гравців здебільшого збігаються інтереси, на відміну від ГУАМу, де було багато регіональних протиріч. По-друге, тут є спільна економічна подушка. Наприклад, у Польщі є багато ресурсів, які вона хоче вкладати і займатися розвитком і облаштуванням цього простору.

Читайте такжеПочему Люблинский треугольник - очередная прекрасная сказкаГоловне, щоб цей союз далі пішов від декларацій у практичні кроки. Ними можна вважати енергетичні проекти, зокрема прокачування американського газу і створення замкнутого типу енергонезалежності від Росії.

У Литві і Польщі для цього є можливості – газорозподільчі термінали, які вже приймають американський газ і дають можливість відійти від російського. Другий момент, який зараз обговорюють – це запуск річкового транспорту. Бо, наприклад, для Польщі важливе створення Балто-Чорноморської магістралі від Одеси до Гданська, яка б з’єднала собою усі торгові коридори і дала б можливість збільшити завантаження портів і збільшити товарообіг.

Від дипломатів я чув, що у майбутньому до цього проекту хочуть підтягнути Латвію, Естонію та Румунію і у перспективі було б добре, аби до нього ще приєдналася і Білорусь, яка історично близько розташована, але зараз її затягує до себе Москва. І такий союз у майбутньому міг би стати запасним варіантом як для білоруських еліт, так і для нової влади, яка там може з’явитись.

Анатолий Октисюк, политический эксперт аналитического центра DemocracyHouse, специально для Главреда

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред