Петро Симоненко: "Наступний етап перевірки нашої єдності – березень"

Десять років тому він вийшов у другий тур із Президентом Леонідом Куч*ою, але відтоді вплив і популярність КПУ впевнено знижувались. Проте сьогодні ліві як ніколи близькі до об’єднання, і об’єднуватись вони будуть саме довкола фігури Петра Миколайовича

Фракція Партії регіонів заблокувала роботу парламенту, оскільки інші фракції не підтримали проект підвищення мінімальних зарплат і пенсій. Ви вважаєте, через таке, хай і справді важливе, питання варто зривати роботу верховного законодавчого органу в цей непростий час?
Я хотів би звернути увагу, що це робиться під гаслами нібито опозиційності однієї політичної сили до іншої політичної сили…
Ви маєте на увазі опозицію Партії регіонів до БЮТ?
Я маю на увазі, що про це заявляє Партія регіонів. Але насправді йдеться про опозицію однієї групи олігархів до іншої – не більше й не менше. Від цього не міняється соціальна складова внутрішньої політики держави, як і інші її складові.
Неважко помітити, що й питання мінімальних зарплат порушили напередодні президентської кампанії. А до цього мовчали й ні про що не говорили. Тоді діяли інші механізми: ПР і БЮТ домовлялися про те, що створюють коаліцію, виписують нову Конституцію, розподіляють владу… Але ніхто з них не говорив тоді про життя простих громадян.
А між тим, саме коли створювалась ця коаліція, вже вирувала світова криза, зокрема і її прояви з українським "забарвленням".
Ні нинішній уряд Тимошенко, ні попередній уряд Януковича не вжили жодних заходів, щоб ми могли, по-перше, мати чітку економічну програму, по-руге – позитивну програму зростання економічного суверенітету нашої держави.
Сьогодні дуже багато говориться про енергетичну безпеку нашої держави. І постійно, як закінчується рік, виникає питання відносин з тією ж Росією щодо сплати за газ. У нас у собівартості продукції до 60% – енергоносії, і якщо будемо й надалі з цим гратися, наша продукція стане не конкурентоздатною…
Вугільна галузь сьогодні повністю дотується державою. Чому ж усе, що дає ця галузь, не використовує держава? Держава фінансує, а хтось цим користується. А вугільна галузь при цьому не розвивається, натомість займаючись копанками.
Олігархи не беруть у власність шахти, бо серед них рентабельних – тільки дві-три. Усі інші вони беруть під контроль і, підштовхуючи шахтарів до тих чи інших форм протесту, витягають гроші з державної кишені.
Що ви маєте на увазі під фразою "олігархи підштовхують шахтарів до протесту"?
Що за рахунок шахтарських протестів уряд змушують платити дедалі більше грошей шахтарям. Але насправді ці гроші до шахтарів не потрапляють – вони потрапляють в кишені олігархів.
Отже, базові галузі промисловості повинні бути власністю держави. Це – металургійна галузь, вугільна, енергетика, хімічна промисловість, важке машинобудування, суднобудівна галузь. Узагалі, військово-промисловий комплекс – особливо.
Усе інше, хто хоче розвивати приватно, – будь ласка. Тоді ми відчуємо, що держава може захистити свою людину, і ця людина може не шукати роботи за кордоном. А з іншого боку, той, хто може створювати інтелектуальний продукт, зможе отримувати відповідні високі доходи. Узагалі, нехай той, хто краще виконує свою працю, отримує більше – будь ласка!
Бачите, Петре Миколайовичу, ви виголошуєте такі сильні економічні тези, а тільки активізується виборча кампанія – і знову почнете говорити про НАТО, в яке ми вже все одно не йдемо, про російську мову, про пам’ятники Бандері… Що зараз, на вашу думку, важливіше для більшості виборців?
На мій погляд, ми повинні зрозуміти: національна ідея тільки тоді житиме, коли матиме соціальне наповнення. Це го-лов-ний принцип, який ми повинні собі усвідомити.
Ви й у своїй передвиборній програмі так написали? Якщо вона взагалі готова вже.
Ну, ми свою програму оголошували неодноразово. А конкретну програму до цих виборів поки що не оголошуємо лише тому, що ще триває процес створення лівого блоку, і це нас дещо стримує. Але це, переконаний, дуже серйозна програма, яка буде сприйнята суспільством.
Поговорімо докладніше про об’єднання лівих. В одному з інтерв’ю наприкінці липня ви заявляли, що процес завершиться до середини вересня. А тим часом, наприклад, Соцпартія Олександра Мороза згодна підтримувати вас тільки за певну квоту в спільному списку на наступних парламентських виборах – ви порозумілись на цю тему?
Ми домовилися і з Олександром Олександровичем, і з представниками інших політичних сил, які виявили бажання приєднатись до процесу. А це – Соцпартія, Всеукраїнське об’єднання "Справедливість", Союз лівих сил, прогресивні соціалісти й соціал-демократи об’єднані.
І всі вони хочуть квоти в майбутньому спільному списку?
Ми вийшли на модель, яка дедалі позитивніше сприймається всіма, в тому числі й соціалістами, про яких ви спитали. Модель така: вони приєднуються до ідеї створення на президентські вибори політичного блоку сил, які підтримують кандидатуру від Компартії. Тобто 20 жовтня КПУ висуне свого кандидата, і він ітиме від партії. Блок же, який його підтримуватиме, буде не передвиборним, а політичним, тобто кандидата висуває не він, жодної реєстрації цього блоку також не потрібно проводити.
А наступний етап перевірки нашої єдності – березень наступного року. Саме тоді відбудуться вибори до місцевих органів самоврядування, тобто вибори рад місцевих, міських, обласних, і мерів міст. І в цій частині ми пропонуємо вже утворення виборчих блоків на місцевому рівні – тобто їх створюватимуть місцеві осередки – і висування єдиних кандидатур у мери.
І, нарешті, третій етап – створення єдиного виборчого блоку на виборах до Верховної Ради. Це буде заключний етап, і я переконаний, що ми це зробимо.
А чи обговорюється вірогідність того, що підтриманий таким блоком кандидат від КПУ дійсно виграє вибори – і тоді йому доведеться ділитися посадами з тими, хто його підтримав?
Ми для того й створюємо блок, щоб виграти. Ми хочемо не лише об’єднати ліві політичні сили, але передусім об’єднати наших виборців, які нині розпорошені з різних причин.
В якому стані зараз тексти Угоди про створення блоку та Декларації про спільні дії, про які ви говорили?
Усі вже направили нам свої зауваження, ми їх відпрацювали і тепер "доводимо", щоб знову відправити їм. Після чого відбудеться визначення дати спільного засідання, на якому ми ці документи підпишемо і оприлюднимо.
Отже, за два тижні ми дізнаємось про появу лівого блоку?
Я думаю, так і буде. Якщо хтось навмисно висуватиме такі умови, щоб до нього не увійти, – що ж, це покаже людям, що це насправді за сили і чого вони варті.
А всередині самої КПУ вже вирішено проблему з бажанням голови кримських комуністів Леоніда Грача висунути на вибори свою кандидатуру?
Наскільки мені відомо, він зробив заяву про те, що від Компартії буде один кандидат. І я хочу заявити про позицію партії: від КПУ буде одна кандидатура, а якщо з’явиться якась інша, вона буде просто виключена з партії. На цей рахунок у нас є рішення з’їзду.
Нещодавно КПУ переказала ₴60 тис. на відновлення пам’ятника Леніну на Бесарабській площі Києва. Усю цю суму зібрано з пожертв ваших однодумців, чи це все-таки інші партійні кошти?
Ми зібрали значно більше! Грошей уже вистачає на ремонт пам’ятника. Там уже стоять ліси, робиться дослідження…. Згодом ми визначимося, який потрібен граніт – чи то знову поїдемо до Карелії, щоб везти звідти цей граніт, чи обійдемось житомирським, – і буде ремонт. Усе це вирішать, втім, спеціалісти.
А уряд тим часом вилучив його зі списку охоронюваних об’єктів.
Ну, це лише зайвий раз свідчить про те, хто у нас в уряді. Ви ж бачите, вони взагалі, коли їдуть до Львова, говорять одне, приїздять до Харкова – говорять інше.
Як ви будете переконувати тих виборців, котрі вважають, що кандидат єдиного лівого блоку просто відбиратиме голоси Януковича, що в кінцевому рахунку зіграє на руку Тимошенко?
Я хотів би, щоб ми розібралися в понятійному апараті. Сьогодні робляться закиди щодо "технічних кандидатів", а я запитую: хто такий технічний кандидат? Якщо говорити про Ющенка, Януковича, Тимошенко, Арсенія Яценюка, хто там ще, Тігіпко – то в їхні кошики вже давно розклали гроші певні люди. І ці кандидати танцюватимуть те, що їм скажуть. Вони і є технічні кандидати.
До яких політичних технологій вдається режим, який сьогодні вже починає жорстко вести боротьбу проти нас? Я про це вже казав: є багатоголовий дракон з одним черевом, якому "приробляють" то одну, то іншу голову, і примушують її коронувати.
А ми сьогодні ні в кого жодних голосів не забираємо. Ми, навпаки, повертаємо людям право вибору. Ви ж не будете заперечувати, що в нас є політичне рабство? Ви ж добре знаєте, що за місце в списку платять п’ять–десять мільйонів доларів, на секундочку. Але що відбувається далі? Ця людина, як правило, володіє підприємством чи підприємствами, де можуть працювати тисячі людей. І от вона приходить і каже: я увійшов у список, і ви всі будете за нього голосувати.
Тому ми говоримо про те, що владу треба обирати для народу, і вільно, а не так, як зараз – у вигляді комітету із захисту інтересів олігархів.
Зараз перекрутили фразу Леніна про "кухарчиних дітей". Але Ленін казав, що потрібно створити таку державу, щоб і кухарчині діти були долучені до її управління, і щоб при цьому вони могли нею управляти! Ось як казав Ленін.