Лілія Гриневич: головне завдання керівництва МОН – заробіток на коштах освіти

"Ми повинні зробити все, щоб не допустити ухвалення провладного законопроекту про вищу освіту", – наголосила голова парламентського комітету з питань освіти.

На сайті "Главред" відбувся чат із головою Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти, екс-директором Українського центру оцінювання якості освіти, народним депутатом України Лілією Гриневич. Спілкуючись із читачами, вона розповіла, до який ризиків повинен бути готовий цьогорічний абітурієнт під час вступної кампанії, які недоліки має законопроект про вищу освіту, підготований представниками провладної більшості, та як влада за його допомогою намагається повернути корупцію при вступі, а також чим важлива дошкільна освіта, як слід вирішувати проблему нестачі місць у дитячих садочках, та у чому сучасна українська освіта програє радянській.    

Подаємо стенограму чату з Лілією Гриневич.

Novoross:Как Вы считаете, подделка документов – это уголовное преступление или политическое деяние?

Лілія Гриневич: Я вважаю, що переслідування Юлії Тимошенко є абсолютно політично умотивованим.

Novoross:Ваше отношение к скорейшей федерализации Украины, как этого хотел Ваш знаменитый земляк В.Чорновіл.

Лілія Гриневич: Перш за все, Чороновіл народився у Черкаській області, а я – у Львові. Можу пишатися, що багато років своєї діяльності він провів саме у Львові.

Але федералізація – це ні що інше як інструмент, який можна по-різному використовувати. Це як ніж: ножем ви можете готувати страву, а можете зарізати людину. Все залежить від того, в чиїх він руках. Ті, хто сьогодні говорять про федералізацію, можуть її застосувати тільки для ще більшого розколу України як держави.

Shahmatistua:Хто б не був при владі, він жаліється на нестачу грошей на соціальні виплати. А на дуже високу (сотні тисяч на рік) зарплату високопосадовців не жаліється ніколи. Чи не час вже зробити "перезавантаження"? Повідміняти всі пільги, дати нормальну пенсію та зарплату, а також обмежити високу зарплату депутатів-мільйонерів? Можна прив'язати зарплату держслужбовців до мінімальної зарплати в Україні. Якщо зараз "міні малка" 1140 гривень, припустимо, то депутати, міністри і т.д. нехай отримують на руки 11 400грн. Причому з "міні малки" треба тільки в Пенсійний фонд брати внесок,і все. А з вищої зарплати – 17%.

Лілія Гриневич: Я погоджуюся з Вами і Вашими ідеями. Ми на даний момент маємо особливу ситуацію, зкорема, з зарплатами учителів. Вперше за останні роки влада з 1 січня не збільшила посадовий оклад першого тарифного розряду, з якого розраховується зарплата усім бюджетникам. Зокрема, сьогодні цей тарифний розряд – 839 гривень, а з 1 січня мав становити 924 гривні. Ми внесли проект постанови Верховної Ради, яким зобов'язуємо уряд терміново своєю постановою врегулювати це питання і при цьому виплатити бюджетникам недоотримані кошти. В цілому, через розрив між першим тарифним розрядом і мінімальною заробітною платою вчителі та викладачі, в залежності від рівня кваліфікації, недоотримують щомісячно від 300 до 2000 гривень.

Shahmatistua:В Росії є шоу "Дві зірки", де співаки в дуеті співають з відомими людьми. Ви б погодилися взяти участь у такому шоу?

Лілія Гриневич: Насправді я давно співаю. Ще в університетські роки співала у колективі "Черемош", де, до речі, й познайомилася зі своїм чоловіком. Проте на шоу у мене не буде часу. Тим більше, що наша політика часто теж нагадує шоу.

Shahmatistua:Чи не час вже бюджет формувати "знизу догори"?Місцевим радам дали багато прав, але не забезпечили це грошима!Так хіба нормально?

Лілія Гриневич: Цілком погоджуюся з Вами. З цього приводу у опозиції є законодавчі ініціативи. До речі, це стосується й освіти. Зокрема, сьогодні місцеві органи самоврядування не мають навіть достатньо коштів на забезпечення оплати праці для освітян та оплати комунальних послуг. Так само децентралізація щодо формування бюджетів і розпорядження ними потрібна й у сфері вищої освіти. Вищі навчальні заклади повинні отримати справжню автономію і поряд із тим відповідати за результати своєї роботи.

Shahmatistua:Чи може проста людина(не чиновник)відвідати сесію ВРУ(в гостьовій ложі типу)?

Лілія Гриневич: Так, може. Для цього за зверненням народного депутата може бути надана гостьова перепустка.

Shahmatistua:Я попросив надати мені безкоштовно приміщення у Центрі позашкільної роботи для того, щоб провести серед дітей турнір з шашок і шахів. Мені відмовили, відправили в ДЮСШ. Але там, по-перше, немає місця (ну, не на підлозі ж, на футбольному майданчику сидіти!), а, по-друге, це не спорт, а просто щоб діти після школи могли пограти в шашки чи шахи. Хіба не цим мають займатися в Центрі позашкільної роботи? І ще – мою племінницю не взяли на танцювальний гурток. Мовляв, там дівчат і так вже багато, от якби хлопчик – взяли б без розмов. Взагалі, в нас будинок продається дуже зручний і недалеко від центру, 20 тисяч доларів просять. От би якийсь спонсор його купив би, і я б там зробив би дитячі гуртки і по шашкам, і по шахам,тенісний стіл поставив. Замість того, щоб в інтернеті сидіти, діти між собою спілкувалися б і грали б у цікаві ігри.

Лілія Гриневич: По-перше, я прошу надіслати до мене звернення з конкретним описом ситуації за адресою, яка вказана на сайті Верховної Ради. По-друге, дуже часто приміщення позашкільних закладів використовуються не за призначенням. Я внесла законопроект щодо цільового використання приміщень закладів дошкільної, середньої, загальної і позашкільної освіти.

OleksandrShcherba:Шановна Ліліє Михайлівно! Чули про висунуту Вами ініціативу щодо створення Консультативної ради з питань майбутнього – надзвичайно важлива ідея. Ми давно про це говоримо, більше того, виступали за створення певного державного органу, що має опікуватися Майбутнім. Чому? Тому що Студреспубліка працює над питаннями майбутнього вже багато років. На сьогодні ми реалізуємо проект "Новий старт. Сценарії майбутнього", де буде продовжена робота зі стратегування розвитку України до 2050 року. Запрошуємо Вас до складу Експертної ради проекту. Впевнений, що це може бути гарним стартом для формування Комітету (ради, інституту) майбутнього! Яке Ваше ставлення до цього? Щерба Олександр, ВМГО "Студентська республіка"

Лілія Гриневич: Я вітаю Студентську республіку з такою цікавою ініціативою. Рада буду з Вами співпрацювати. Для створення Консультативної ради з питань майбутнього необхідне рішення всієї Верховної ради. Зараз я, як голова комітету, вношу цю ініціативу. У 2003 році академіком Юхновським у Верховній Раді була створена Комісія з питань майбутнього. Сьогодні, я вважаю, Верховній Раді дуже потрібен консультативний орган, який складатиметься з моральних авторитетів, провідних науковців, громадських активістів, який здатний глибоко осмислювати перспективи України, зокрема, у сфері науки та освіти. 

Shahmatistua:Як позбутися автоаварій з учасю VIP-персон?Чи відкупиться жінка Реброва.як відкупився Меладзе?Взагалі, то нормально, коли ваші колеги попадають в аварії, і їм за це нічого немає?Якби якись Вася з Оболоні попав на таке-то, вже получив би років 15.

Лілія Гриневич: Все це проблеми відсутності правосуддя в країні. Корумповану систему правосуддя будемо мати, поки буде авторитарна корумпована влада. Проти неї треба боротися всім миром.

TarasGS:Влада черговий раз хоче реформувати виші. Відомо, що за часи незалежності кількість науковців зменшилася у 3 рази, а ті що залишилися – майже всі – пенсійного віку. 1) Влада хоче збільшити навантаження на 1-го викладача із 12 на 18 студентів. Хіба така норма в ЄС, США? Може, це просто бажання ліквідувати третину державних вишів, провести в них перед цим скорочення штатів на третину? 2) Випускники шкіл майже не мають шансів вступити до вишів через те, що виші дають левову долю замовлення на випускників технікумів. Часто співвідношення таке – 1 місце на випускника школи на 6 місць на випускника технікуму. Може, це повернення корупції до вишів, бо випускники технікумів вступають за екзаменами, що здають у виші, а не за тестами? 3) Тільки одному вишу – НТУУ "КПІ" МОН молоді та спорту дозволяє готувати із випускників технікумів бакалаврів за три роки. Перший рік йде на одержання фундаментальної освіти, що не дав студенту технікум. Інші виші вимушені готувати такого спеціаліста за два роки без здачі ним академічної різниці. Теж стосується і магістрів – НТУУ "КПІ" дозволено готувати магістрів із бакалаврів за 2 роки, а іншим – тільки за рік. Чому така нерівність у фінансуванні вишів? Чому тільки один ВНЗ засипається грошима? 4) Випускнику технікуму автоматично зараховуються за університетські курси – курси технікуму (виключення – НТУУ "КПІ"). Так 230 годин технічної механіки (що вивчалася без вищої математики) зараховується за: 216 годин теоретичної механіки; 216 годин опору матеріалів; 198 годин теорії механізмів і машин; 216 годин деталей машин. Що це за профанація вищої освіти? Може, треба ввести державні стандарти освіти, щоб всі виші фінансувалися за підготовку бакалаврів і магістрів однаково і готували за рівнем знань однакових, а не геть різних фахівців? 5) Держава дає столичним ВНЗ переваги у підготовці спеціалістів. Так, виділяються величезні гроші на підготовку у Києві звичайних (не науковців!) бухгалтерів, юристів, зоологів, ветеринарів, агрономів, будівельників тощо. Хіба хтось після Києва повертається у село, щоб бути агрономом, зоологом, ветеринаром тощо? Чому так нерівномірно фінансуються регіони, може, у планах держави – знищити науку в регіонах, залишивши показові виші тільки у Києві?

Лілія Гриневич: 1) Національним планом дій Президента на 2013 рік передбачено збільшення навантаження на викладача до 18 студентів. Вочевидь, це зовсім не та реформа, яка сьогодні потрібна системі вищої освіти, а спроби знову заощадити саме на освіті.

2) Я поділяю Вашу думку про те, що повинні бути однакові умови прийому на навчання через зовнішні екзамени. Тоді ЗНО не будуть намагатися обійти вступом без зовнішнього екзамену. Але у сьогоднішньої влади інший рецепт для повернення корупції, викладений в законопроекті про вищу освіту Ківалова, Калєтніка, Сороки, а саме – запровадження вступних іспитів поряд із ЗНО на навчання за кошти бюджету, а на платне навчання – вступ взагалі без врахування ЗНО. Це насправді поставить доступ до вищої освіти в залежність тільки від товщини гаманця.  

3) і 4) Вказані Вами порушення треба докладно вивчити, тому прошу надати назву вищого навчального закладу, де відбуваються такі зловживання, адже часто виші, особливо на платне навчання, приваблюють абітурієнтів можливістю отримання диплому за коротший термін, при цьому нехтуючи вимогами державних стандартів. Натомість у КПІ здійснюється належна підготовка за відповідними спеціальностями, про що свідчать відгуки роботодавців.

5) Питання розподілу державних коштів на навчання є дуже актуальним. Сьогодні цей розподіл здійснюється Міністерством освіти в ручному режимі, і часто обсяг державного замовлення залежить від лояльності вишу до Міносвіти. В альтернативних законопроектах про вищу освіту запропоновано механізми розподілу державних коштів на засадах прозорої конкуренції між вищими навчальними закладами в залежності від якості освіти, яку вони пропонують.

Odessit:Я не понимаю, зачем ребёнка готовить к школе? Его должна всему научить именно школа, как нас в своё время. Иначе ребёнок теряет интерес к учёбе, если наперёд всё знает. Вы согласны со мной?

Лілія Гриневич: Дошкільний вік, за свідченнями педагогів і психологів, є надзвичайно важливим і продуктивним для розвитку дитини. Саме цей час є часом вирівнювання освітніх шансів, і тому в усіх провідних країнах світу приділяють велику увагу дошкільній освіті. Важливо, щоб в цей період дитину не навчали тому, чому вона буде навчатися в школі, а розвивали моторику руки, уяву, формували потяг до навчання, пізнання нового, творче мислення.

Віктор Козелко:Маю до Вас два питання. 1) Яке Ваше ставлення до платних "енок" і платних перездач предметів в університетах? 2) Чи законно студентів не пускають в гуртожитки після 23 години (24 години– в деяких)? Або пускають, але із записом в журнал запізнень, що може бути підставою для виселення студентів (в разі багатократності такого "запізнення") або не поселення на наступний семестр? Вдячний наперед за відповідь.

Лілія Гриневич: 1) Такі платні освітні послуги не передбачені нормативною базою. Якщо вкажете конкретні обставини, будемо розбиратися.

2) Такі правила можуть бути визначені лише угодою між студентським самоврядуванням чи профспілкою з адміністрацію вищого навчального закладу. Якщо вони цими документами не передбачені і не узгоджувалися зі студентами, то є незаконними.

Vira_Datsiuk:Ліліє Михайлівно, хотіла б поставити Вам кілька запитань, якщо дозволите. До яких ризиків під час вступної кампанії повинен бути готовий цьогорічний абітурієнт?

Лілія Гриневич: Перш за все, ризиком і надалі залишається об'єктивне формування рейтингових списків. Важливо відслідкувати своє місце у списку, щоб своєчасно приймати рішення про надання оригіналів документів в той чи інший вищий навчальний заклад.

Vira_Datsiuk: Ваша оцінка системи "Електронний вступ"? Чи можна цьогоріч покладатися на цю систему, чи все ж таки, як і торік, слід перестраховуватися і подавати документи, безпосередньо принісши їх до приймальної комісії?

Лілія Гриневич: Міністерство заявило, що система електронного вступу вдосконалена. Але я, як і більшість українських громадян, після попередніх його заяв не маю довіри до цих слів. У будь-якому разі подавши документи через систему електронного вступу, варто зв'язатися з приймальною комісією і пересвідчитися у тому, що з документами все гаразд.

Vira_Datsiuk:Які Ви ставите перед собою першочергові задачі, як голова Комітету ВР з питань освіти? Наперед дякую за відповіді.

Лілія Гриневич: Свого часу нам вдалося зробити важливий крок: запровадивши ЗНО, забезпечити справедливий доступ до вищої освіти. Сьогодні ж нам не можна допустити втрати цього досягнення, а також потрібно розширити доступ до освіти і зробити її якісною. З посади голови комітету це можна робити в першу чергу через пропозицію і прийняття необхідного законодавства (зокрема, зараз на порядку денному законопроект про вищу освіту), а також через вимоги до влади виконання та вдосконалення чинної нормативно-правової бази (зокрема, актуальним є забезпечення соціального статусу вчителя і викладача, без чого неможливе підвищення якості освіти в країні).

gf_43:Навіщо МОН замовило такі наддорогі підручники? Чи в них справді є необхідність? Чи той, у кого купували, "небайдужа" керівництву міністерства людина? Чи то такі гарні та якісні й вкрай необхідні дітям книжки?

Лілія Гриневич: Вся діяльність чинних очільників міністерства показує, що найголовнішим своїм завданням вони ставлять заробіток на коштах системи освіти. Про зловживання з підручниками вказувала і Рахункова палата, проте її висновки так і не стали підставою для прийняття відповідних рішень щодо керівництва міністерства. Це означає, що така ситуація влаштовує чинну владу.

gf_43:Яка подальша доля професійної освіти в Україні, на ваш погляд?

Лілія Гриневич: Потреби ринку праці свідчать про те, що професійна освіта в Україні має великі перспективи. Але сьогодні вона повністю на узбіччі інтересів влади.

gf_43:Як, по-вашому, можна пополяризувати та мотивувати дітей вступати на ті ж робітничі спеціальності та й інші, які сьогодні вважаються, так би мовити, непрестижними? Бо юристів чи економістів зараз більш, ніж вдосталь, а от гарного слюсаря чи сантехніка піди пошукай...

Лілія Гриневич: На ринку праці за цими спеціальностями має бути гідна зарплата.

Vadim Abakumov:Подскажите,пожалуйста,когда будет решена проблема с детскими садиками?В нашем городе(Сумы) невозможно нормально устроить ребенка в детсад!Повсюду нет мест. И еще одна проблема,касающаяся всей Украины, – принятие в учебные заведения детей без прививок. Выскажите,пожалуйста,свое мнение.

Лілія Гриневич: Для цього місцева влада повинна мати чіткий план збільшення місць в дошкільних закладах через повернення їх з оренди і будівництво нових. Проте в більшості областей такого чіткого плану немає, а дошкільна освіта розглядається також з точки зору економії коштів. Через переповнені групи збільшується ризик захворюваності дітей, зростає навантаження на вихователів при збереженні традиційної оплати праці. Вирішення цього питання залежить від пріоритетів влади. Для них освіта – не пріоритет, і таку владу треба змінювати.

Booklia:Ліліє Михайлівно, як ви вважаєте, як об'єднання 2010 року Міністерства освіти та науки і Міністерства спорту, сім'ї та молоді позначилося на ефективності їхньої роботи? І чи підтримуєте ви рішення про знову розділення їх на два різні відомства?

Лілія Гриневич: Президент виправив свою помилку, коли знову розділив Монмолодьспорту на два міністерства. Проте чи в тій, чи в тій іпостасі діяльність Міносвіти демонструє основний пріоритет їхнього керівництва – поставити у повну залежність і жорстко регулювати діяльність всіх навчальних закладів, що супроводжується зростанням корупції.

Booklia:У чому програє, на ваш погляд, сучасна система освіти радянській?

Лілія Гриневич: Радянська система освіти виконувала чітко суспільно замовлення тієї держави і того часу. Сьогодні наша система освіти не відповідає сучасним потребам українських громадян, суспільства та ринку праці. А ще в радянській системі освіти значно більша увага приділялася особі вчителя і викладача.

Inga:Пані Ліліє, дякую, що пішли до Верховної Ради і взяли на себе настільки важливу роботу. Вірю, що Ваш досвід та знання стануть у нагоді, і щось у нашій системі освіти змінтиться на краще. Сил Вам та натхнення.

Лілія Гриневич: Дякую за добре слово.

gf_43:Як оцінюєте шанси на ухвалення провладного законопроекту про вищу освіту?

Лілія Гриневич: Ми повинні зробити все, щоб не допустити ухвалення провладного законопроекту про вищу освіту як такого, що закріплює ручне керування вищими навчальними закладами, створює передумови для корупції і хабарництва, звужує справедливий доступ до вищої освіти та не забезпечує зовнішньої оцінки якості вищої освіти. Натомість є два альтернативні законопроекти. Прийняття будь-якого з них за основу дало б можливість отримати в результаті закон, який створить простір для розвитку української конкурентоздатної вищої освіти в європейському освітньому просторі.

polit_ua:Пані Гриневич, чи блокували ви трибуну разом із колегами через позбавлення Власенка депутатського мантадата? Взагалі, ви підтримуєте такий метод опозициії досягнення своїх цілей, як блокування трибуни, коли паралізується робота головного законодавчого органу? І як прокоментуєте те, що за три з половиною місяці роботи парламенту нового скликання Верховна Рада працювала лише вісім днів?

Лілія Гриневич: Так, блокувала. Справа не тільки у кількості пленарних днів. Справа – у тому, як працює парламент, чи в конституційний спосіб. Блокування є крайнім, але єдиним методом тиску на провладну більшість, щоб заставити їх дотримуватися Конституції.

Окрім того, за час роботи парламенту у комітеті відбулося два великі комітетські слухання, в кожному з яких взяли участь понад 250 осіб з різних куточків країни. Зокрема, після слухань про вищу освіту міністр Табачник фактично відмовився від підтримки провладного законопроекту і заявив про необхідність напрацювання нового. Організований комітетом тиск фахової і грромадської думки працює на вироблення майбутніх адекватних рішень парламенту.

Ще одні слухання були присвячені питанням обсягу і критеріїв фінансування науки. На даний час ми маємо найнижчий показник ВВП на науку за всі роки незалежності. До речі, не зважаючи на те, що у слуханнях взяли участь сотні провідних науковців, представники інноваційного бізнесу, громадські активісти, туди не з'явилися ані міністр, ані заступники міністра профільного міністерства. Це ще раз свідчить про ставлення влади до цієї сфери.

Також проведено всеукраїнську нараду представників обласних держадмінстрацій, голів профспілок та голів комісій обласних рад щодо забезпечення виконання законодавства про оплату праці освітян. Вважаю це питання пріоритетним.

Тому робота триває і відбувається поза пленарними засіданнями, а пленарне засідання має сенс, коли дотримується регламент, кожен голосує персонально, а прийняті рішення відповідають Конституції.

polit_ua:Ви підтримуєте тих своїх колег, які вважають, що нам потрібні перевибори й чому? Хіба це дешеве задоволення? І опозиція так впевнена своїй перемозі? Дякую.

Лілія Гриневич: Вибори є інструментом демократичного устрою. Коли влада знає, що її будуть переобирати, це примушує працювати на своїх виборців. На останніх виборах українці переконливо продемонстрували, що надають перевагу опозиційним силам. Адже чинна влада перетворилася на інструмент експлуатації свого народу. Тому ми не боїмося виборів. Звичайно, продуктивним є дотримання термінів роботи, визначених Конституцією. Але це має бути робота з дотриманням основних засад парламентаризму і конституційних вимог.

IaNagolos: Ліліє Михайлівно, як Ви можете прокоментувати можливий, як пишуть деякі ЗМІ, зрив конкурсу з українознавства, який мав би відбутися 27 березня у Києві? Чи зверталися Ви як депутат з цього до Міністерства освіти? Якою повинна бути реакція суспільства, щоб подібні конкурси не залишалися осторонь?

Лілія Гриневич: Так, зверталася до міністра. Після публікації у "Дзеркалі тижня", наскільки мені відомо, Міністерство підтвердило проведення конкурсу. Його зволікання свідчать про недбале стаавлення, а інколи нехіть, до таких конкурсів, що відображає ідеологічну позицію очільників міністерства.

А реакція має бути небайдужою, що й допомогло в цьому випадку.

dim-dim:Ваша позиция в языковых спорах Украины?

Лілія Гриневич: Сьогодні знання мов – економічний актив кожної людини. Тому це важлива складова освіти – вивчити мови. Коли ж мова перетворюється на знаряддя політичних спекуляцій, то тут не йдеться ні про її розвиток, ні про розширення можливостей людини. Я – за дотримання Конституції.

Vladimir Kalyuzhniy:Лилия Михайловна, каким образом огранизована связь Комитета по вопросам науки и образования с избирателями? Является ли она двусторонней?

Лілія Гриневич: Комітет має сайт, на нього ми викладаємо матеріали. Дякуємо, що спонукаєте нас викладати додаткові.

Щодо двустороннього зв'язку – він передбачений регламентом через можливість надання звернень, через участь у заходах Комітету, через зустрічі з виборцями. Хоча я переконана, що ці офіційні можливості мають доповнюватися можливою активністю в соціальних мережах.

Vladimir Kalyuzhniy: Лилия Михайловна, чуть больше половины членов Комитета имеют странички в Фейсбуке. Не могли бы Вы намекнуть другим, чтобы они тоже завели подобные странички? В то же времяобладатели Фейсбук-страниц не рассказывают на них о своей работе по профилю Комитета. Некоторым невозможно задать публично вопрос, поскольку они не подтверждают "дружбу". Считаете ли Вы это нормальным?

Лілія Гриневич: Обіцяю не тільки натякнути, а й передати Ваше побажання усім членам Комітету. Проте вважаю, що неможливо когось зобов'язати на власніій сторінці Фейсбуку розповідати про роботу Комітету, адже це – власний особистий простір кожного. Натомість вдячна Вам і іншим учасникам груп у Фейсбуці, які активно обговорюють проблеми освіти. Зверніть увагу, що народний депутат зобов'язаний відповісти на Ваше звернення, якщо Ви надішлете його на офіційну електронну скриньку, адреса якої оприлюднена на сайті ВР. Думаю, що щодо "нефейсбушних" депутатів треба цим способом користуватися.

1234: Що ваш законопроект пропонує для боротьби з корупцією?

Лілія Гриневич: Корупція породжується зосередженням контролюючих і регуляторних функцій в руках одного органу, в даному випадку – Міносвіти. Тому обидва альтернативні законопроекти про вищу освіту пропонують передати ліцензування та акредитацію, відкриття спеціалізованих вчених рад, правил присвоєння наукових ступенів та вчених звань незалежному від Міносвіти колегіальному органу, формування якого передбачено так, щоб уникнути конфлікту інтересів. Запровадження зовнішньої оцінки якості вищої освіти, зокрема, зовнішніх екзаменів на рівні бакалавра, здатне запобігти хабарництву у вишах та стимулювати студентів до справжнього здобуття знань. Запровадження розподілу коштів на навчання за принципом "гроші за людиною" через державні гранти на навчання та розподіл держзамовлення на конкурсних засадах забезпечує прозорі правила конкуренції між вищими навчальними закладами. Більше коштів отримує той виш, що пропонує вищу якість навчання. Тоді керівники вищих навчальних закладів будуть зацікавлені у кваліфікованих викладачах, які здатні забезпечити таку якість.

Vladimir Kalyuzhniy: Лилия Михайловна, меня бепокоит ситуация в высшей школе. Чтобы как-то ее разруливать в Вашем Комитете создан соответствующий подкомитет. Его возглавляет Ирина Фарион, которая в каждом своем интервью подчеркивает свое пренебрежение депутатской (законотворческой) работой. Чего стоит ее "выступление" на комитетских слушанях по высшей школе! Как понять, что она делает для решения проблем высшей школы? Нет ли у Вас опасения, что она завалит эту работу?

Лілія Гриневич: 1) Якщо у Вас є запитання до Ірини Фаріон, задайте їх, будь ласка, їй.

2) Питання розвитку вищої освіти на даний час – пріоритетне, адже у ВР три законопроекти, і ми фактично будемо обирати шлях розвитку не тільки вищої освіти, але країни в цілому. Тому до цього залучено багато фахівців, різні зацікавлені сторони, і ми робитимемо все, щоб у цей визначальний час спонукати депутатів прийняти правильне рішення.

Vladimir Kalyuzhniy: Лилия Михайловна, в Вашем ЗП 1187-1 часто повторяется положение типа: "такие-то вопросы регулируются Статутом вуза". Неужели разработчики не понимают того, что коллективу будет навязан сверху антидемократичный устав (тем более что голосование открытое), в результате чего вуз будет превращен в вотчину ректора, и в нем будут расцветать злоупотребления и коррупция?

Лілія Гриневич: ЗП 1187-1 відрізняється від інших, і в першу чергу від провладного тим, що пропонує реальне самоврядування у вищих навчальних закладах і віддає багато повноважень ректора колегіальним органам – вченій та нагалядовій радам. Саме цим він особливо не подобається багатьом ректорам.

Vladimir Kalyuzhniy: Лилия Михайловна, вст. 5. ЗП 1187-1 "Принципи освітньої діяльності у сфері вищої освіти" указана: п. 5 "гласность". Однако в тексте это понятие употребляется ровно один раз. Поясните, как реализуется принцип гласности, ведь Проектом предлагается открыть лишь несколько процентов информации.

Лілія Гриневич: Скільки відсотків інформації? Пропонуйте доповнення до чинної редакції. Сьогодні наші зусилля треба зосередити не тільки на критиці альтернативних законопроектів – необхідно не допустити прийняття за основу провладного законопроекту, в якому ухвалення колегіальних рішень цілком декоративне, а про гласність взагалі не йдеться.

Фото: Владислав Мусієнко

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять