На кого ставить закордон?

Українські політики, злившись у політичному клінчі, борються за владу не лише в середині країни, а й за її межами.

Закордон, тим часом, підтримувати окремо взяту українську політичну силу не поспішає. Надто багато проколів зроблено раніше, надто багато ілюзій допущено
"Політика закінчується біля води" – саме за таким принципом діють американські політики, коли виїжджають за кордон. Адже за межами своєї вітчизни американських високопосадовців різних ідеологічних мастей об’єднують стратегічні інтереси США, які для всіх них – єдині. Тому почути критичну полеміку між демократами та республіканцями з їхніх вуст під час візитів у інші країни – практично неможливо.
Нашим політикам до таких стандартів далеко. Віктор Ющенко під час візитів в інші країни не гребує можливістю розказати всім про те, що економічні негаразди в Україні не так від світової фінансової кризи, як від соціального популізму уряду Тимошенко. Критика Президента з боку Юлії Володимирівни в інтерв’ю західним виданням звучить на Заході не менш гучно. Віктор Янукович теж не ухиляється від можливості виписати політичний вирок, але вже узагальненому образу – "помаранчевим".
Кого ж саме з українських політиків підтримують наразі в ключових країнах світу?

-- США: алло, шукаємо таланти

Високі очікування Вашингтона, пов’язані з Віктором Ющенком на початку його президентства, сьогодні перейшли в площину формальної підтримки євроатлантичного курсу, єдиним виразником якого є якраз нинішній Президент. Еволюцію ставлення США до Віктора Андрійовича як персони яскраво ілюструють його перший та другий візит до американської столиці – один у квітні 2005 року, інший – у вересні 2008-го. Під час першого Віктору Ющенку, який виступав у залі американського конгресу – небачена честь для лідерів іноземних держав, – стоячи аплодували конгресмени з помаранчевими шаликами на шиї, а Джордж Буш не уникав можливості дружньо поплескати українського "революціонера" по плечу. Проте вже під час другого візиту Ющенка до США у вересні цього року його американський колега поводився незвично стримано, не вирізнявся багатослів’ям, а на спільному брифінгу лише нудно пробурмотав декілька слів про підтримку демократичних перетворень в Україні. Дехто, можливо, зауважить, що в зазвичай веселого та говіркого президента Америки не було настрою, проте перед Ющенком він приймав литовського президента Валдаса Адамкуса, й картинка була абсолютно іншою.
На ставлення до Ющенка у Вашингтоні вплинуло кілька факторів. Один з них – нерозуміння американською стороною нав’язливої ідеї позачергових виборів як ключового механізму вирішення політичної кризи. І якщо ще минулого року у Вашингтоні це могли проковт- нути, бо незаплановане свято волевиявлення де-факто означало реанімацію "помаранчевої" коаліції, то цього року на берегах Потомаку не приховували свого скепсису з приводу ще одних дочасних виборів. Багатьма американськими стратегами новий указ Ющенка про вибори сприймався як неповага до адміністрації Буша, котра доклала максимальних зусиль для запрошення України до ПДЧ, а Ющенко їх знівелював спочатку небажанням штучно продовжувати життя "помаранчевої" коаліції, а потім ще й добив вищезгаданим указом. "Або вибори, або НАТО", – приблизно так говорили, за нашою інформацією, деякі поважні американці Президенту та оточенню, однак, на Банковій хотіли все й одразу.
Крім того, як стверджують наші компетентні американські співрозмовники, Білий дім робить ставку на того українського політика, який зможе контролювати ситуацію в Україні. Раніше таким вважали Ющенка, тому і ставили на нього як на гаранта стабільності. Однак після двох президентських указів про розпуск Верховної Ради та ненастанного з’ясування стосунків а-ля "хто в домі хазяїн" Штати не вірять, що Ющенко, як, утім, і Тимошенко, котра завжди відлякувала багатьох політиків на тому боці Атлантики своїм популізмом, може одноосібно навести порядок в Україні. За такої ситуації в США росте скепсис щодо всіх ключових українських політиків. "Чесно кажучи, я б усіх українських політиків викинув з роботи і почав усе заново, – каже в розмові з "Главредом" президент Проекту для перехідних демократій, відомий експерт з розширення НАТО Брюс Джексон. – Нове покоління значно молодше, більш європейське, глобальне та космополітичне. У них нема пострадянського "похмілля", а поки що в Україні існує стара радянська, а не протоєвропейська система".
-- Росія: Ющенка не пропонувати

Після перемоги на президентських виборах у результаті Помаранчевої революції Віктор Ющенко став для кремлівської еліти уособленням їхньої поразки, а для окремих її чільних представників – причиною постійного роздратування. Мало того, що Ющенко переміг у так званого "ставленика Москви", він ще й постійно наголошує на необхідності інтеграції Києва до НАТО, визнанні Голодомору та активно дружить із президентами Польщі, Грузії та країн Балтії, в яких відносини з Москвою зараз, м’яко кажучи, натягнуті.
"Найменш прийнятним для Кремля є, звісно, Ющенко з його євроатлантичною інтеграцією. Однак Кремль не робить ставку на конкретного українського політика. Уже раз обпеклись, коли поставили на Януковича, а переміг Ющенко. Окрім того, в Росії вже зрозуміли, що в Україні немає проросійських політиків, є лише проукраїнські", – розповідає "Главреду" голова Союзу правих сил Борис Нємцов.
Зі слів російського політика, до Януковича російська політична еліта ставиться найкраще, але те, що він не виконує обіцянку надати російській мові в Україні статусу другої державної, підтримував введення українського військового контингенту в Ірак та співпрацював з американськими радниками під час виборів, насторожує Кремль.
Утім, для Віктора Януковича завжди знаходиться місце в ложі та час на аудієнцію у графіку перших осіб російської держави. Проте це зовсім не означає, що таким гарантом стабільності не може паралельно бути й віднедавна бажана у Москві Юлія Тимошенко (кажуть, справа рук відомого кума Медвєдєва в Україні), про яку ще кілька років тому депутати Держдуми знімали а-ля порнографічні фільми, прирівнюючи її таким чином до іншого героя фільму – Міхо Саакашвілі. "У Росії іноді спрацьовує така логіка: чим більше їм не подобається Віктор Ющенко, тим більше може сподобатись Юлія Тимошенко", – цілком резонно пояснює політолог Володимир Фесенко. А ми від себе додамо, що після російсько-грузинського конфлікту, коли Віктор Ющенко перейшов, з точки зору Кремля, всі межі, відкрито підтримавши Саакашвілі, Юлія Тимошенко апріорі не може виглядати непривабливо.
"Тимошенко як гнучкий політик, який знає, що і де сказати, має більшу прихильність Москви, аніж Ющенко", – впевнений Борис Нємцов. Політолог Андрій Єрмолаєв також вважає, що гнучкість українського прем’єра дуже приваблює Москву. А про те, наскільки відверто Владімір Путін та його українська колега можуть обговорювати інших відомих персоналій з української політики, свідчить відомий факт про те, як ВВП у присутності української прем’єрки назвав Президента сусідньої країни "мазуриком", не боячись жодної зворотної реакції. Уявіть, що вона б у присутності Путіна щось подібне сказала про Медвєдєва?
-- Європа: всім до побачення У країнах ЄС із підтримкою українських політиків усе значно складніше. Скажімо, в Польщі, в якій ситуація часом нагадує нашу (прем’єр із президентом явно не дружать), й ставка на українських політиків робиться відповідно. "Президент Лєх Качиньські чисто психологічно орієнтується на Президента Ющенка, а прем’єр Дональд Туск шукає порозуміння з прем’єром Тимошенко", – вважає нардеп Тарас Чорновіл.
Депутат Європейського парламенту від Польщі Януш Онишкєвіч стверджує, що "Польща, яка традиційно симпатизує Президенту Віктору Ющенку, віднедавна почала дедалі більше схилятись до підтримки Юлії Тимошенко".
Країни Балтії по-старому орієнтуються на Ющенка як на виразника ідей європейської та євроатлантичної інтеграції України. Для балтійських держав інтегрована в ЄС і НАТО Україна важлива, фактично за Бжезінським, з точки зору невідновлення російської імперії в будь-яких її проявах. Критичне ставлення нашого Президента до Кремля та акції, пов’язані з відновленням історичної пам’яті українців (вшанування Голодомору й перегляд інших моментів радянської історії, який до сьогодні актуальний), – лише допомагають знаходити спільну мову з українським лідером. Проте "Главреду" відомі й випадки, коли навіть найбільші балтійські друзі Ющенка суттєво запізнювались на зустріч з ним через надмірне спілкування з Юлією Тимошенко, чим змушували президентську команду не на жарт нервувати.
Стара Європа також еволюціонує у ставленні до ключових українських політиків. "Оскільки Янукович на Заході досі асоціюється з фальсифікацією президентських виборів 2004 року, – стверджує депутат Європейського парламенту від Великобританії Чарльз Таннок. – У мене нема сумніву, що в ЄС єдиними визнаними лідерами України сприймають Тимошенко та Ющенка". Сам депутат, подейкують, як і багато інших європейських політиків, перебуває під впливом особистого шарму Юлії Тимошенко, що інколи грає їй на руку в політичному сприйнятті на Заході, а відтак – і в локальних війнах із Президентом. Особистий шарм, уміння видаватись гнучкою та компромісною, гарні ораторські здібності й вміння розставити правильні акценти ("Європа для мене – це передусім Франція та Німеччина", – не під запис говорила ЮВТ французьким та німецьким чільникам й дипломатам) зробили своє і у взаєминах Тимошенко з Меркель та Саркозі. Так, з канцлером Німеччини Юлія Володимирівна за два останні роки зустрічалась частіше, ніж Президент Ющенко, який відштовхнув від себе Меркель ще на початку 2005 року, коли відмовився з нею повечеряти в Берліні.
Інша потаємна зброя Тимошенко – зв’язки віце-прем’єр-міністра Григорія Немирі. Так, наприклад, подейкують, що, перебуваючи у гарних стосунках з радником Хав’єра Солани, відомим у дипломатичних колах фіном Пірккою Таппіолою, прем’єрка мала прямий вихід на впливового євросоюзівця. Однак останнім часом і ця підтримка харизматичного українського політика хитка. "Так, на папері "помаранчева" коаліція – наші друзі. Але кредит довіри Ющенка майже нульовий, – розповідав у присутності "Главреда" експерт брюссельського Центру європейських політичних досліджень (CEPS) та близький приятель Григорія Немирі Міхаель Емерсон. – Ющенко закінчився. Залишилася Юля. Проте її позиції дуже часто змінюються, її словам бракує ясності, логіки і стратегічного бачення. Із фахового погляду її підходи спрощені, єретичні та спірні. Я не бачу в ній лідера нації".
Поряд із цим в Європі дедалі більше наростає відраза до ключових українських політиків загалом. "Із 2004 року, коли німецька еліта була на боці "помаранчевого" табору, багато чого змінилось. Репутація "помаранчевих" значно постраждала через співпрацю Ющенка з "біло-синіми", тиск на суди і суддів та патронування "РосУкрЕнерго". Тимошенко доклалась до цього тим, що показала себе як популіста, а її фракція брала участь у блокуванні парламентської трибуни і таким чином нехтувала правилами чесної демократичної боротьби. Політичні бої між Ющенком та Тимошенко шкодять репутації обох політиків, адже видно, що вони обоє егоїстично борються за владу, – ділиться з "Главредом" оглядач по Україні впливової щоденної німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung Конрад Шюллер. – Віктора Януковича досі вважають наступником кучмізму та представником олігархічної системи. Однак останнім часом він дещо покращив свій імідж, намагаючись грати за більш-менш демократичними правилами, зокрема, визнаючи власну поразку на виборах 2007 року".
У Франції відраза до всіх ключових персонажів українського політичного театру відчутна чи не найдужче. На думку професора авторитетного Французького інституту міжнародних відносин (IFRI) Філіпа Моро Дефаржа, "жоден з українських політиків в Європі зараз не є популярним. Причина недовіри і до Тимошенко, і до Ющенка полягає в міжусобицях між ними. Їхня незгода та невміння домовитись між собою стало катастрофою для України, яка саме через це видається в ЄС непередбачуваною".
Через українські внутрішньополітичні чвари в європейських і експертних, і політичних колах побутує певна втома від ключових українських політиків. Жоден з наших політиків не викликає позапротокольного пожвавлення та ентузіазму в ЄС, де зростає прагнення побачити з української сторони нові обличчя.

{1-} Брюс ДЖЕКСОН, президент Проекту для перехідних демократій (США)
Я б усіх українських політиків позвільняв і почав усе заново. Нове покоління значно молодше, більш європейське, глобальне та космополітичне і у них нема пострадянського "похмілля".

{2-} Філіп Моро ДЕФАРЖ, професор Французького інституту міжнародних відносин (IFRI)
Причина недовіри і до Тимошенко, і до Ющенка полягає в міжусобицях між ними. Їхня незгода та невміння домовитись між собою стали катастрофою для України, яка саме через це видається в ЄС непередбачуваною.

{3-} Конрад ШЮЛЛЕР, оглядач України Frankfurter Allgemeine Zeitung
Політичні бої між Ющенком і Тимошенко шкодять репутації обох політиків. В егоїстичній боротьбі за владу жоден з них не видається кращим за іншого.

{4-} Чарльз ТАННОК, депутат Європейського парламенту від Великобританії
У мене нема сумніву, що в ЄС єдиними визнаними лідерами України сприймають Тимошенко та Ющенка.
Сейчас вы просматриваете новость «На кого ставить закордон?». Другие новости политики читайте в разделе «Политика». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров
Популярное
Кравчук сделал заявление о компромиссе с Россией по Крыму и ДонбассуКравчук сделал заявление о компромиссе с Россией по Крыму и Донбассу Сфера услуг на украинском языке: у Зеленского резко отреагировали на ситуациюСфера услуг на украинском языке: у Зеленского резко отреагировали на ситуацию Украина знала об угрозе аннексии Крыма в 2009 году: в Кабмине раскрыли деталиУкраина знала об угрозе аннексии Крыма в 2009 году: в Кабмине раскрыли детали Арестович сделал заявление о стремлении России к компромиссу по ДонбассуАрестович сделал заявление о стремлении России к компромиссу по Донбассу В "ЛДНР" пообещали передать Киеву некоторых заключенных: кому светит свободаВ "ЛДНР" пообещали передать Киеву некоторых заключенных: кому светит свобода
Следующий материал

Последние новости

Реклама
Реклама
Реклама
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять