Осінь патріархів

Звільнений з посади московський мер Юрій Лужков став практично останнім з відомих російських регіональних керівників, позбавлених влади у часи президентства Дмітрія Медвєдєва.

Раніше були президенти: Татарстану – Мінтімер Шаймієв, Башкирії – Муртаза Рахімов, Калмикії – Кірсан Ілюмжинов, Чувашії – Микола Федоров, а також губернатор Самарської області Костянтин Тітов. Усі вони обіймали свої посади ще за Єльцина, усі керували своїми регіонами практично два десятиліття. У Росії ще залишились такі регіональні керівники, але менш відомі. До того ж і вони будуть змушені подати у відставку – президент Росії вважає недоцільним переобрання на третій термін...

Галасу навколо відставки Лужкова зараз багато. Ще б пак! Адже Москва – своєрідна держава у державі, через російську столицю проходить до 80 (!) відсотків державного бюджету, тож цікавість до ситуації в місті є зрозумілою. Крім того, Лужков завжди був помітною постаттю у російському політикумі, пішов з посади із гучним скандалом, про наслідки якого зараз пишуть світові ЗМІ. І скандал, як це завжди буває, затьмарює саму сутність конфлікту – конфлікту між регіональними елітами і центром. Лужков може дозволити собі відкритий конфлікт. Усі інші регіональні керівники так чи інакше домовлялися про своє майбутнє і майбутнє свого оточення. Перший президент Татарстану Шаймієв так і залишився майже керівником республіки – спеціально під нього було змінено конституцію, запроваджено нову посаду державного радника, на інавгурації наступника Шаймієв був головною персоною. Президенти Чувашії і Калмикії також поступилися владою людям з найближчого оточення, тому можна сказати, що їхній вплив на справи в республіках зберігатиметься. А от президенту Башкирії довелося піти без спадкоємця. Проте у Рахімова, як можна зрозуміти, була інша підстава для домовленостей. Кремль занадто довго викурював його з президентської резиденції, щоб так просто позбавити посади. Скандал Медвєдєву також був непотрібний. Рахімов домовлявся не про владу, а про власність – за два десятиліття його син став фактичним господарем Башкирії, і президент хотів хоч щось зберегти для себе та оточення...

А от Лужков домовлятися не захотів. Але суті справи це не змінює. У пострадянський період російські регіони здебільшого перетворилися на справжні феодальні володіння. Президент чи губернатор – не просто регіональний керівник, він ще й глава сильного клану, який контролює всю прибуткову промисловість, не дає можливості створити конкурентоспроможну атмосферу, зачиняє двері перед "варягами" з інших регіонів і центру. Не треба думати, що із зміною влади в російських регіонах щось суттєво зміниться. Не зміниться. Бо йдеться про усталену систему керування країною, яка склалася ще за часів великого князя московського Івана ІІІ і яку вдало трансформував його гідний наступник Владімір Путін. Система ця – звичайно ж, ніякий не соціалізм, бо базується на володінні приватною власністю. Проте це і не капіталізм, бо сама можливість конкуренції усунена. Це – феодалізм, феодалізм чистої води! Феодалізм, який тільки маскується під щось інше. У брежнєвські часи вже почали будувати щось подібне. Перші секретарі обкомів сиділи на своїх посадах із часу обрання "дорогого Леоніда Ілліча" і до його смерті. Відставка першого секретаря Московського міському партії Віктора Гришина вже за Горбачова сприймалася як сенсація, яку можна порівняти з відставкою Лужкова. А про можливість усунення таких "могікан", як перший секретар ЦК Компартії України Володимир Щербицький чи перший секретар ЦК Компартії Казахстану Дінмухамед Кунаєв, я вже й не кажу – щоразу це була справжня криза у відносинах між нібито могутнім центром і партійними організаціями. Саме тому тоді, коли в Москві була вже у розквіті перебудова, в Києві панувала реакція. Однак у той час для регіональних князьків не вистачало головного – грошей. Що всі ці пільги, дачі, поїздки в Болгарію порівняно з мільярдами (чи, висловлюючись їхньою мовою, ярдами) доларів, які вони мають тепер! І самі мають, і оточенню дарують, і з центром діляться (або намагаються відкупатися). Тож чи варто дивуватися скандалам останньої осені російських регіональних патріархів?

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять