Японський вояж

Активна співпраця України та Японії розпочнеться не скоро, прогнозують експерти

Про підсумки офіційного чотириденного візиту Президента України Віктора Януковича до Японії, його значення та досягнення, а також про подальші відносини України та Японії "Главреду" розповіли заступник генерального директора Центру Разумкова, політолог, експерт з міжнародних питань Валерій Чалий та виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

"Візит доброї волі"

Для України Японія – приклад того, як будувати країну з плюралістичною демократією і конкуренцією, вважає Валерій Чалий. "Японія – демократична країна, де діє давній принцип самураїв і бушидо, в тому числі в політиці. Якщо прем’єр-міністр цієї країни втрачає авторитет, він подає у відставку, не очікуючи падіння свого рейтингу нижче 3%", - розповів експерт.

За словами політолога, Україну та Японію об’єднують схожі проблеми. Так, наприклад, спільними є питання роззброєння та нерозповсюдження зброї. "Це – дві країни світу, які пережили ядерні катастрофи: ми – Чорнобильську аварію, японці – прямі ядерні удари атомною зброєю", - додав Чалий. Крім того, країни об’єднують проблеми на кордоні із Російською Федерацією: в Японії – спірні території, в Україні – незавершеність оформлення кордону з Росією, зазначив експерт.

Валерій Чалий наголосив, що інтерес Японії у відносинах із Україною завжди полягав у тому, щоб Київ чітко підтримав позицію Японії та її намагання отримати місце постійного члена Ради безпеки ООН. "Віктор Янукович поставив остаточну крапку в цьому питанні: Україна зобов’язалася зайняти потрібну Японії позицію в ООН", - зазначив політолог.

Крім того, за словами фахівця, у нас залишилися стара нормативно-правова база, яка регулює відносини України та Японії. Двадцять років, як Японія визнала Україну та встановила з нею дипломатичні відносини, але протягом цього періоду законодавство не змінювалося і не вдосконалювалося, зауважив експерт. "На жаль, і візит Президента не усунув цю прогалину. Поки що є тільки заяви про продовження роботи над потрібними угодами, підписання яких можна очікувати під час візиту міністра закордонних справ України до Японії", - вважає Чалий.

Водночас Японія цікава для України як інвестор, зазначив експорт. Тож за його словами, мета візиту Януковича була символічна – показати ставлення України до Японії, як до впливової країни світу та регіону, і привернути якомога більше уваги до України.

Також Валерій Чалий вважає, що відносини України та Японії є асиметричними, оскільки для нас співпраця з цією країною є вигіднішою, ніж для Японії з нами. Крім того, візит Януковича не носив нових месиджів, які б виявили місце цієї країни у новій зовнішній політиці України. "Це був візит доброї волі, позитивний для Віктора Януковича та його команди в плані досвіду. Вони побачать, що демократична плюралістична модель більш конкурентна, ніж авторитарна. Якщо Янукович отримав цей досвід, то це вже є результатом візиту", - зазначив експерт.

Економічна складова візиту

На думку Олега Устенка, візит Віктора Януковича до Японії переслідував економічні цілі, перш за все – залучення іноземних інвестицій. Експерт розповів, що Японія – країна, багата інвестиційним ресурсом. За його словами, Японія інвестувала закордон у 2009 році близько 75 мільярдів доларів, у докризові часи, у 2008 році, ця сума становила 130 мільярдів доларів. При цьому сума японських інвестицій в українську економіку дуже незначна, тому, вважає економіст, необхідно розкручувати український бренд, аби отримати можливості залучення інвестиційних ресурсів.

Устенко також розповів, що раніше Україна не змогла залучити японські інвестиції, оскільки, по-перше, нас в цій країні не дуже добре знають, по-друге, японці взагалі не ставлять цю частину СНД – Росію та Україну – на свою інвестиційну карту.

Проте фахівець вважає, що Україна може розраховувати на інвестиції цієї країни у кілька галузей, в які саме – це видно із загальної структури японських інвестицій. "Близько 22% японці інвестують у хімічну та фармацевтичну промисловість, 9% - в машинобудування, 7% - в сільське господарство та харчову промисловість", - зазначив Олег Устенко. Тож економіст вважає, що ці галузі української промисловості можуть бути потенційно цікавими для японських інвесторів.

При цьому експерт наголосив, що навряд чи українці побачать серйозний приток прямих іноземних інвестицій з Японії у 2011 році. "Інвестиційні плани на 2011 рік великими компаніями та інвестиційними фондами були закриті ще в жовтні 2010 році. Проте наступного року японці цілком можуть виділити інвестиції в економіку України, які надійдуть у 2012 році. І це може стати досягненням саме цього візиту", - додав Олег Устенко.

Крім того, економіст зазначив, що торгівельний баланс між країнами дуже незначний, а візит Президента України мав на меті створити можливості для українського експорту. За словами фахівця, японці активно імпортують метали, тож Україна має просувати відповідні товари на японський ринок. "Досі ми експортуємо до Японії товари на сто мільйонів доларів. Це – фактично ніщо. Більше того, торік обсяг експортованих до Японії українських товарів знизився на 1% порівняно з 2009 роком", - додав Устенко.

Також Олег Устенко нагадав, що сьогодні Японія є третьою за обсягом світовою економікою після США та Китаю, а також другою країною після США – за кількістю голосів у Світовому Банку та Міжнародному валютному фонді. Тому, на думку фахівця, Україні слід розумно вибудовувати відносини з Японією та прагнути до співпраці з цією країною.

Домашнє завдання

Задля залучення японських та будь-яких інших іноземних інвестицій Україні потрібно вдосконалювати власний інвестиційний клімат, переконаний Олег Устенко. "Можна сподіватися на прихід інвестицій з Японії чи Китаю, просити інвестиції у європейців, загравати з американським чи ізраїльським бізнесом, але якщо не змінювати інвестиційний клімат України, то все залишиться на рівні заклинань і ситуація не покращуватиметься", - зазначив економіст.

За словами експерта, Україна має виконати певне "домашнє завдання" з поліпшення інвестиційного клімату, яке полягає у підвищенні ступеня економічної свободи. "Дослідження настроїв іноземних інвесторів свідчать про наявність великої кількості проблем, зокрема це стосується корупції, регулювання господарської діяльності, політичних ризиків та іміджу країни, а також правового середовища", - зазначив економіст.

На думку Устенка, не вирішуючи ці проблеми, Україна буде приречена на зовсім незначне економічне зростання, яке коливатиметься від 1% до 4%. "Такого зростання економіки недостатньо, щоб ставити перед собою амбітні цілі, про які говорилося нещодавно, наприклад про намір увійти до "Великої двадцятки". Це буде надзвичайно складно здійснити", - застеріг експерт.

Для Японії важлива стабільність

На думку Валерія Чалого, сигналом про політичний розвиток відносинУкраїни та Японії може стати перший за всю історію наших стосунків візит керівника Японії до України. "Прем’єр-міністр Японіїніколи не приїздив до нас. Якщо так станеться, то це свідчитиме про подальшу політичну співпрацю", - зазначив політолог.

Водночас про розвиток економічної співпраці свідчитимуть обсяги інвестицій Японії в українську економіку, вважає експерт.

"Але це все очікування, які, на мій погляд, справдяться ще не скоро. Причина цьому– не зовнішня політика, а внутрішні умови ведення бізнесу", - наголосив Чалий.

Крім того, політолог зауважив, що Японія зацікавлена, аби Україна йшла тим шляхом, після вибору якого у 2005 році японці звернули на неї більше уваги. "Для японців важлива стабільність, - додав Валерій Чалий, – стабільність демократії, політичної конкуренціїта відкритості".

Сейчас вы просматриваете новость «Японський вояж». Другие новости политики читайте в разделе «Политика». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять