Експерти – про цілі візиту Патріарха Кирила до України

Кожен візит Патріарха Кирила має політичний контекст, хоча подаватися може як суто релігійний, вважають експерти.

Розпочався триденний візит Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, приурочений до Дня хрещення Русі. За останні два роки Патріарх вже вп'яте приїздить до України. І кожен приїзд московського патріарха супроводжувався протистоянням його прихильників і противників. Останніх найбільше обурює ідея Патріарха Кирила про побудову в Україні "русского мира". До того ж Патріарху дорікають надмірною політизованістю його візитів.

Релігієзнавці та політологи поділилися з "Главредом" власним баченням цілей цьогорічного візиту Кирила та розповіли, яким він є більшою мірою – політичним чи релігійним.

{1-}

Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, завідувач відділом історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, віце-президент Української асоціації релігієзнавців, виконавчий директор Центру релігійної інформації і свободи:

Візит Патріарха має кілька цілей. Перша з них – показати Україні та українському народу, що їх патріархом є саме Кирил. Це вкладається в проект по духовному об’єднанню трьох братніх народів – "русский мир".

Реклама

Друга мета – вирішення внутрішніх церковних проблем. Патріарх Кирил знає, що всередині Української православної церкви немає спільного бачення майбутнього єдності церкви – хтось її бачить на колесах автокефальності (тобто більшої, ніж у автономії, самостійності в управлінні), хтось вважає її додатком, складовою частиною Російської православної церкви. Зрозуміло, що візити Патріарха підтримуватимуть ту частину церкви, яка абсолютно відмовилася від автономності і автокефальності.

Третя ціль Патріарха – зустрітися із настоятелем грузинської церкви. Україна обрана майданчиком зустрічі двох патріархів, які вирішуватимуть питання, пов’язані не тільки з церковними справами (мається на увазі і перспектива скликання православного Собору), але і з певними міждержавними взаєминами (ми знаємо, наскільки складні відносини між Росією і Грузією).

Четверта мета – глибше зрозуміти ситуацію в Україні: розділене православ’я не приносить користі ні українському народові, ні вселенському православ’ю, ні тим більше Російській православній церкві.

Патріарх Кирил є послідовним у досягненні поставлених цілей. Але він має зрозуміти, що Україна – не Росія, і з більшою пошаною ставиться до традиції і системи взаємин між державою і церквою, яка склалася за всі часи незалежності нашої країни.

Подібні візити розбурхують стосунки між різними гілками православ’я. І саме вони примушують наше мляве православне середовище визначитися і яскравіше представити власну позицію. Адже думки всередині України поляризувалися – є і прихильники, і противники частих візитів Патріарха. Але цікаво, що у тих, хто раніше прихильно ставився до цих візитів, змінилася думка. Наприклад, зрозуміло, що часті навідування до Києво-Печерської Лаври у її настоятеля Павла викликають сумніви і острах – чи не збираються його замістити на цій посаді. Тож навіть у тих, хто підтримує Московський патріархат і єдність московської церкви, не дуже позитивні настрої по відношенню до Патріарха Кирила. Звичайно, цього відверто ніхто не висловлюватиме – це сховані і невиявлені думки, але в настроях людей вони вже існують.

{2-}

Дмитро Степовик, доктор богословських наук, професор Київської духовної академії УПЦ КП:

Цей візит Патріарха Кирила стовідсотково є політичним, як і попередні його візити. А вони досить часті, і всі вони зафарбовані не в релігійні, не в православні кольори, а в суто політичні кремлівські. Загадки тут бути не може – вона давно розгадана: відколи Кирил став патріархом після смерті Алексія ІІ, він взявся за повернення України (підкреслюю, не Української православної церкви Московського патріархату, а всієї України) до складу Російської імперії, що відновлюється.

Ми маємо подібні прецеденти в історії, але ніколи уряд не давав подібних доручень духовній особі. Наприклад, у Німеччині в 30-х роках до так званих "фольксдойче", країн, що відокремилися від Німеччини (Австрія, Данія, Голландія, деякі скандинавські країни) направлялися політичні особи, зокрема, Геббельс та Ріббентроп.

Ми є свідками унікального і приреченого на провал доручення духовній особі. Хоча Кирил, звичайно, має для цього необхідні дані – він достатньо промовистий, по-народному кажучи, язикатий, уміє "зомбувати" населення під виглядом богословської термінології. Бачачи, що Росія стрімко ісламізується, особливо на сході і півдні, в районі Північного Кавказу, цей чоловік спрямував свій погляд на Україну, як країну, де населення досить толерантне і ставиться до всіх однаково. Але з кожним візитом Кирил втрачає довіру до своїх промов.

Друга мета частих візитів Кирила (Гундяєва), у тому числі і нинішнього, полягає в пошуках кандидатури на місце предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату з огляду на погіршення стану здоров’я нинішнього Митрополита Володимира (Сабодана). Це було чудово продемонстровано під час поїздки до Харкова та Собору, який відбувся в Лаврі 8 липня. Вони планували приймати одні рішення, ближче до проголошення автокефалії, тобто незалежності цієї церкви. Але жодне з цих рішень не було прийнято, і, як кажуть сьогоднішні оглядачі, "гора народила мишу", тобто сподівань було багато, але жодне з них не виправдалося.

Третя мета візиту – подальше зменшення значення української мови та культури в Україні за рахунок утвердження "русского мира". Ці слова не сходять з уст Патріарха Кирила, він постійно говорить про якусь спільну "вєлікорусскую" націю, до якої входять не тільки слов’янські незалежні держави Росія, Україна і Білорусія, але й чомусь Молдова. Я думаю, що молдавани дуже далекі від "русского мира", як і українці.

Крім того, з кожним візитом Патріарха Кирила його прихильників, навіть у церкві Московського патріархату, стає все менше. Були випадки, коли предстоятель цієї церкви випроводжав його назад до Москви, хоча це не відповідає протоколу. Це свідчить про те, що Кирил є персоною нон-ґрата навіть у лоні цієї церкви. Що тоді говорити про інші українські церкви? Вони його візити і заяви з претензією на те, що Україна – канонічна територія Московського патріархату, сприймають стримано, щоб не сказати неприйнятно і нетолерантно.

Вся політика Патріарха спрямована у давнину, у реакційне минуле, тому вона закінчиться провалом. Йому не вдасться збудувати в Україні нічого на кшталт "русского мира".

{3-}

Андрій Юраш, релігієзнавець, кандидат політичних наук:

Метою всіх візитів Патріарха було і залишається показати, переконати, довести, що саме він є вершителем православ’я в Україні і всієї православної церкви, єдиним канонічним виразником якої мало бути саме УПЦ під юрисдикцією Московського патріархату. Тобто незважаючи на всі формально пасторські моменти, пов’язані з цим і попередніми візитами, об’єктивно домінує фактична сторона візиту – суто ідеологічна сторона візиту, суто політичне підґрунтя (аби вкотре поспілкуватися з українською політичною елітою).

Перенасичений ідеологічними меседжами кожен із попередніх візитів (а таким буде і цей, я переконаний) абсолютно не може збігатися з рамками суто пасторського візиту. Його візити охоплюють набагато ширші сфери і площини, в першу чергу – ідеологічну, політичну, геополітичну.

{4-}

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента":

Кожен візит Патріарха Кирила до України, навіть якщо він подається і формально є суто релігійним, пасторським, набуває гострого і масштабного політичного контексту.

У даному випадку ми бачимо ту саму ситуацію, причому цього року ситуація поглиблюється, оскільки більш гострими стали прояви розколу в українському православ’ї. Але тут проблема не лише в Кирилі – зростає внутрішня напруга в Українській православній церкві Московського патріархату, що також пов’язано з відносинами з Москвою. Кирил хоче більшої централізації. Подейкують, що він взагалі прагне очолити УПЦ безпосередньо. Але УПЦ МП вже звикла до широкої автономії, тому навіть вона із насторогою ставиться до частих візитів Кирила. Звичайно, він для них найвищий духовний ієрарх, проте вони прагнуть залишатися автономними і бажають меншого втручання Москви в їхні справи.

Крім того, залишається проблема розколу, яка цього разу є більш помітною, тому що УПЦ КП позиціонує себе як опозиційну православну церкву.

фото: pravoslavie.ru

viber
Сейчас вы просматриваете новость «Експерти – про цілі візиту Патріарха Кирила до України». Другие новости политики читайте в разделе «Политика». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Реклама
Популярное
Любовный гороскоп на неделю 24-30 января: Овнам – роковая любовь, Львам – отмена свадьбыЛюбовный гороскоп на неделю 24-30 января: Овнам – роковая любовь, Львам – отмена свадьбы 3 устаревших решения, которые испортят любой интерьер: провал гарантируемый3 устаревших решения, которые испортят любой интерьер: провал гарантируемый Прогноз магнитных бурь на февраль 2022: когда нужно позаботиться о давленииПрогноз магнитных бурь на февраль 2022: когда нужно позаботиться о давлении Подорожание буханки на 10 гривен: украинцам назвали новую цену на хлебПодорожание буханки на 10 гривен: украинцам назвали новую цену на хлеб Мир наизнанку - новый сезон: названа дата премьерыМир наизнанку - новый сезон: названа дата премьеры
Реклама
Реклама
Реклама
Мы используем cookies
Принять