У ООН почали обговорювати Палестину, "арабську весну" та епідемії

Найголовнішими темами на 66 сессії Генеральної Асамблеї ООН мають стати арабські революції, проголошення незалежності Палестини та розростання в світі небезпечних захворювань.

Майже одразу після відзначення десятої річниці терактів 11 вересня в Нью-Йорку відкривається 66 сесія Генеральної Асамблеї ООН, на якій на одну арабську державу може стати більше.

Узагалі, справи в мусульманському світі, в основному на Близькому Сході, стануть одними з найголовніших під час найвищих міжнародних зустрічей, які триватимуть майже місяць. У цьому питанні позиції країн, які є постійними членами Ради безпеки та мають право "вето" на його рішення, можуть сильно розійтися. Адже треба буде вирішити, чи стануть Палестинські території незалежною державою, і чи погодиться на це Ізраїль.

Крім того, ООН має розібратися, що робити взагалі з арабським революціями, які несподівано запалали на початку 2011 року. Ці повстання призвели до падіння кількох авторитарних режимів та зсунули баланс міжнародних відносин в регіоні зі стабільного положення. Тепер великі країни, починаючи з США, не знають, як саме треба реагувати на ці події, і чи варто вести серйозні переговори з новими урядами, які ще невідомо чи втримаються при владі. Європа та Америка мають з трибуни ООН запевнити арабів, що вони підтримають їхні нові уряди. Бо інакше ситуація зміниться, хвилювання триватимуть, і одного дня це може призвести до поширення ортодоксальних мусульманських поглядів в регіоні.

Тоді лише теократичний Іран матиме перевагу від цих демократичних революцій. Проте тут західні країни постали перед дилемою, адже половина їхніх союзників в регіоні є диктаторами. Відмовитися від співпраці з ними означає втратити вплив в регіоні, а продовжувати переговори з Башаром Асадом буде зрадою демократичних ідеалів.

З іншого боку, зараз США та ЄС мають чимало власних проблем щодо утримання стабільності в економічній сфері. Адже багато аналітиків вважають, що Європа поки не спромоглася очиститися від поганих активів та боргів, і тому потрібно реформувати економічну систему, проте зараз країни не знають, що саме потрібно реформувати, тому обговорення економічних тем буде важливим для ООН.

Нарешті, третім питанням, яке привертатиме увагу світових політиків у Нью-Йорку, стануть захворювання та еідемії. За даними ВООЗ, за останні 5 років кількість небезпечних епідемій зросла на 30%. Люди, також більше починають хворіти на важкі та невиліковні захворювання, які можуть бути пов’язані зі змінами клімату.

Нова Палестина

У 1947 році ООН хотіла розділити територію британської Палестини на дві частини – арабську та єврейську. Проте тоді рішення заблокувало протистояння СРСР та США. Євреї самі вирішили утворити власну державу і зробили це в 1948 році. За півстоліття Ізраїль зміг захопити майже всю територію Британської Палестини і відбити кілька нападів арабських сусідів. За цей час, на думку дослідників Ради з Міжнародних відносин, єгиптян чи сирійців більше цікавила боротьба за лідерство в регіоні, ніж інтереси власне палестинців. За тривалий час в Палестині сформувалися кілька партій, які орієнтувалися на різні способи боротьби з ізраїльською окупацією.

З 90-х років ХХ століття палестинці взяли курс на утворення власної держави. Тоді популярними були ідеї терористичних актів та маніфестацій як засобів боротьби з ізраїльтянами. Найбільшого розмаху ця боротьба набула в 2007 році, коли радикальний рух Хамас отримав владу в Секторі Гази. Тоді стало зрозумілим, що палестинці не отримають власної держави, адже світова громадськість не стане визнавати державу, на чолі якої може стати партія, яка хоче скинути Ізраїль в море. Одночасно ізраїльтяни почали форсувати будівництво поселень на палестинських теритторіях. Обидві сторони звинувачували одна одну в тероризмі та спробах керованого геноциду і витісненні арабів з їхніх етнічних земель.

Перелам почався після революції в Тунісі та Єгипті. Тоді палестинці зрозуміли, що зараз арабське населення не прагне підтримувати їхню боротьбу за допомогою тероризму. Після революції Каїр вже не буде таким послідовним союзником Палестини, адже там змінилася сама доктрина розвитку країни. Тому лідери Хамас, який поступово втрачав своїх прихильників, зрозуміли, що тактику боротьби потрібно змінювати. Так вони вирішили покласти основну відповідальність за переговори з Ізраілем на своїх політичних конкурентів партію ФАТХ, проте не перешкоджати цьому. Тому на перший план вийшов політичний діалог.

З іншого боку Америка часів адміністрації Барака Обами вже кілька років намагалася зсунути процес мирного врегулювання з мертвої точки. За кілька років Вашингтон спромігся переконати євреїв припинити будівництво поселень і віддати частину території в обмін на безпеку своїх міст. Тепер обидві сторони майже готові до того, аби визнати Палестину новою незалежною країною. Тим більше що це буде дуже символічною підтримкою демократичних революцій в арабському світі з боку світової громадськості.

Ісламський чинник

У 2008 році, під час засідання Генеральної Асамблеї ООН в Мьянмі почались заворушення. Тоді дебати навколо цього питання затьмарили усі інші події. Навіть візит та виступ іранського президента пройшли малопоміченими. Тепер найголовнішою темою Асамблеї стане мусульманський світ. Після десятків років відносної стабільності весь регіон почав рухатися в бік Європи та США. На думку експертів корпорації RAND, цього мало хто очікував. З 2001 року в Брюсселі та Вашингтоні постійно чекали зростання ісламістських настроїв та збільшення прихильників міжнародного тероризму. Тепер мало хто з політиків розуміє, як потрібно поводитися в цьому регіоні.

Навіть перші пропозиції Вашингтону щодо придушення повстання в Сирії виглядаюь напрочуд поміркованими. Адже Росія вже пообіцяла заблокувати різку резолюцію проти Башара Асада, її давнього союзника. І самі США розуміють, що після осудження Асад стане ще більш палким союзником Москви, яка і раніше допомагала йому проводити переозброєння армії. Зараз Росія може допомогти Дамаску отримати ядерну програму і посилити свій вплив в регіоні.

До того ж, зараз Америка не знає, чи зможе вона розраховувати на стабільність нових режимів. Адже вони поки є дуже нестійкими і не можуть навести лад в країнах. Тому демократичні уряди можуть знову упасти, тоді почнеться період реакції, і Вашингтон ще більше втратить вплив на Близькому Сході. За кілька місяців стане зрозумілим, чи зможуть демократи утриматися в Каїрі, Тріполі чи Тунісі, і тоді ситуація проясниться. А зараз США та ЄС мають діяти дуже обережно. Адже до регіону поступово підбирається і Китай. Він прагне стати для них союзником, таким як і Москва, лише з більшими економічними можливостями.

Тому зараз Генеральна Асамблея може стати ареною для компромісів. Усі великі країни прагнуть показати, що вірять в арабську демократію, але не будуть різко засуджувати диктаторів, які все ще знаходяться при владі.

Нарешті, ООН має показати, що боротьба зі світовим тероризмом залишилася в минулому, і зняти з мусульман цей ярлик. Адже, якщо ця тенденція продовжиться, від цього виграє лише Іран. В умовах політичної нестабільності та відсутності демократичних традицій країни можуть піти шляхом Тегерану і посилити частку ісламської доктрини у власному житті. Тоді Вашингтон отримає цілий регіон вороже налаштованих до нього країн.

Хвороби та економіка

Менш важливими темами на 66-й сесії стануть економіка та епідемії. Адже минулого року на Самміті Тисячоліття економічна ситуація в світі вже була в центрі уваги. Тоді політики прийняли проміжні цілі розвитку. Проте ситуація з того часу не дуже змінилась. Найбільші економіки світу чекають покрашення від ринків і вичерпали майже всі ресурси, аби прикорити цей процес. На думку експертів Інституту Гувера, світова громадськість трохи втомиласі від постійної економіки, звідки надходять лише погані новини.

Європа намагається впоратися зі своїми суверенними кредитними боргами, проте це їй вдається досить погано. За кілька місяців в переддефолтному стані опинилися такі великі країни як Іспанія чи Італія. А в США цього року майже півтора місяці не могли домовитися про розмір державного боргу.

Більш важливим питанням має стати епідеміологічна ситуація в світі. Адже провідні наукові інститути фіксують збільшення кількості небезпечних захворювань. Поки точно незрозуміло, з чим це пов’язано – змінами клімату чи забрудненням навколишнього середовища. Проте фактом залишається те, що на 10% більше людей померли 2011 року від небезпечних епідемій. Секретаріат ООН планує отримати більше грошей в бюджет Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я. На сесії навіть заплановані спеціальні слухання щодо цієї теми та впливу техногенних катастроф, таких, як на японській АЕС у Фукусімі, на здоров’я людини. Експерти вважають, що за умов кризи буде дуже важко отримати нові гроші під це, адже в ООН вже багато років існують проблеми з власним бюджетом, і 2011 рік не став винятком.

фото: aarannews.com

Сейчас вы просматриваете новость «У ООН почали обговорювати Палестину, «арабську весну» та епідемії». Другие новости политики читайте в разделе «Политика». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять