Введення біометричних паспортів потрібне Україні – експерти

Використання біометричних паспортів є позитивним нововведенням. Проте воно передбачає низку ризиків, обумовлених внутрішніми українськими реаліями, вважають експерти.

Закон "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України", який Верховна Рада ухвалила 23 вересня, і який передбачає введення в Україні біометричних паспортів, наразі чекає рішення Президента Віктора Януковича. Даний документ дістав чимало критики з боку представників опозиції (через серйозні корупційні наслідки), Міністерства юстиції (через порушення Конституції), правозахисників (через порушення прав громадян). Проте ідею запровадження біометричних паспортів в цілому експерти оцінюють як позитивну і потрібну країні.

Експерти прокоментували "Главреду" ініціативу введення біометричних паспортів та поділилися оцінками законопроекту "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України", а також поділилися прогнозами, чи підпише даний документ Президент України, зважаючи на численні зауваження та заклики ветувати закон.

{1-}

Валерій Чалий,заступник генерального директора Центру Разумкова:

Без введення паспортів із даними, які вносяться в чіп, або простіше – біометричних паспортів, навряд чи можливо претендувати на безвізовий в’їзд до Шенгенської зони. А таке завдання закріплено в Національному плані дій щодо лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. Це затверджено Указом Президента в квітні 2011 року, тож даний план повинен виконуватися.

В Національному плані йдеться про врегулювання на законодавчому рівні питань, пов’язаних із запровадженням документів для виїзду за кордон з електронним носієм біометричної інформації. Це відповідає стандартам Міжнародної організації цивільної авіації ІКАО. Йдеться про захист персональних даних і більш зручний варіант ідентифікації та перевірки особи при проходженні кордону з країнами Шенгенської зони. Але ні у вимогах Європейського Союзу, ні в Указі Президента, ні у Плані дій не йдеться про внутрішні документи. Тож закон "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України", який сьогодні критикується, критикується абсолютно справедливо. На мій погляд, це – лобістський закон, який використовує необхідність виконання певних вимог для інтеграції України до ЄС і лібералізації візового режиму. Величезний перелік документів, величезні суми оплати для громадян, ускладнені процедури, паралельне застосування кількох однотипних документів протягом тривалого періоду, маса технічних недоречностей – це те, що сьогодні отримує не просто негативну реакцію. Такий закон не можна пропускати далі рішенням Президента. Було б простіше, якби відповідно до Постанови Кабінету міністрів "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" було проведено громадське обговорення. Тому ще цей нормативно-правовий акт має велике суспільне значення, торкається інтересів, прав і свобод громадян. Якщо ми таким чином, як зараз, будемо вводити біометричні паспорти, то громадяни України спочатку розкритикують підхід, а потім сформують скептичне ставлення до просування до Європейського Союзу та лібералізації візового режиму. Це очевидний приклад, коли корупційні фінансові інтереси певних осіб і груп використовують позитивні тренди чи інтеграційні лозунги.

Крім того, слід звернути увагу на те, що біометричні паспорти передбачають доступ до персональних даних, тому акцент робиться на їх захисті. Базу персональних даних, починаючи з даних про Президента України і закінчуючи дитиною в певному селі, яка тільки народилася, буде контролювати не українська державна установа, а приватна компанія, керівник якої не відомий, і яка сьогодні монопольно отримує кошти на цьому ринку. Тож не відомо, де ці дані можуть опинитися.

Очевидно, що біометричні паспорти потрібно вводити. Але при цьому слід сконцентруватися на спрощенні процедур, зменшенні переліку документів і робити документи саме для виїзду за кордон, не ускладнюючи внутрішній компонент на території України, який підтверджує громадянство.

Сподіваюся, що Президент дослухатиметься до критики суспільства та візьме до уваги негативну оцінку Міністерства юстиції цього закону та альтернативний варіант документу. Крім того, негативні висновки є і в самому парламенті. Це – лобістський законопроект, тому, думаю, Президент як мінімум запропонує внесення серйозних змін. Сподіваюся, у нинішньому вигляді закон не пройде.

{2-}

Олександр Сушко,науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва:

Верховна Рада ухвалила закон, який зараз чекає підпису або вето Президента. Документ дістав чимало критики: інколи вона аргументована, часто – ні. Складно передбачити рішення глави держави. Та, так чи інакше, парламент має ухвалити закон щодо ідентифікаційних документів. Ситуація може затягтися до остаточного прийняття закону і набуття чинності.

Документ має певні недоліки. Про частину з них йдеться у висновку представника ООН з прав біженців. Водночас чимало критики носить суто кон’юнктурний характер, що не може не тривожити: застосовуються аргументи, мета яких не стільки навести лад, скільки поховати саму реформу ідентифікаційних документів.

В Україні сфера ідентифікаційних документів знаходиться в архаїчному стані. Варто тільки згадати внутрішній паспорт громадянина України, який своїми характеристиками відповідає швидше нормам середини минулого століття, аніж сучасним уявленням про ідентифікаційний документ. Об’єктивна потреба країни та її громадян у сучасних ідентифікаційних документах є. Це пов’язано і з захистом від підробок, і з визнанням документів закордоном як достатньо надійних. У цьому контексті важливим мотивуючим чинником є перспектива скасування віз з боку ЄС для громадян України. Одна із фундаментальних вимог говорить, що безвізовий режим може бути тільки для власників біометричних паспортів.

Наявні ризики передусім стосуються нашої внутрішньої української природи. Високий рівень корупції в державі, непрозорість, зокрема, у сфері державних закупівель, створюють передумови для зловживання і монополізації отримання доступу до коштів, призначених для виконання цих замовлень. Держава мусить вирішити ці питання, аби була довіра до документів – не тільки до технічного боку, але й до всього процесу персоналізації особи, збереження її персональних даних та розпоряджання ними.

Крім того, існують більш широкі ризики, на які вказують і за межами Україні. Наприклад, кожна технологія тягне за собою контртехнологію, тобто на кожну програму завжди знайдеться хакер. Тож існує загроза крадіжки електронних баз даних. Набагато легше красти  і зловживати тими документами, які є сьогодні – вони не захищені і легко підробляються. Звісно, підробити можна й електронний біометричний паспорт, але зробити це значно складніше, ніж зараз.

{3-}

Тетяна Яблонська,юрист і правозахисник:

Введення біометричних паспортів є позитивним нововведенням, яке дасть змогу убезпечити державу від проникнення на її територію злочинців. Цей крок убезпечить суспільство – і наше, і закордонне.

Звичайно, будь-що можна використовувати не на користь. Так, наприклад, обмін валюти за паспортом теж може бути використаний при оборудках під час виборів. У нашому суспільстві при запровадженні новацій звикли завжди шукати ризики. Вони, безумовно, є. Але купити паспорт із іншими біометричними даними для злочинця буде неможливо.

Отже, від даного рішення є очевидна користь: між державами не зможуть пересуватися злочинці й нелегали. Але питання – яке це створить економічне навантаження, скільки коштуватиме для держави і громадян. Думаю, чимало.

{4-}

Микола Оніщук, президент Інституту правової політики,екс-міністр юстиції України:

Україна приречена рано чи пізно змінити законодавство, яке регулює питання запровадження біометричної інформації в документах, що посвідчують особу, і які забезпечують перетинання кордону. Про це йдеться в багатьох документах, підписаних Україною, в тому числі внутрішніх. Це є однією із вимог ЄС для запровадження безвізового режиму.

Що стосується розширення переліку документів, які мають містити біометричну інформацію, в тому числі й внутрішніх документів (посвідчення водія, соціальна картка, пенсійне посвідчення тощо), постає питання доцільності. Держава визначає необхідність і готовність використовувати такі види документів із метою організації обліку, забезпечення державної статистики, контролю за використанням коштів тощо. Все, що стосується запровадження біометричної інформації, біометричних чипів для внутрішніх документів (а їх більше 20), є питанням не необхідності, а доцільності і готовності державного бюджету та системи державного управління до належного використання таких видів документів та забезпечення захисту персональних даних, що містяться в цих документах.

Складно прогнозувати, яким буде рішення глави держави щодо закону. Напевно можна сказати одне: низка положень законопроекту, які передбачають запровадження біометричних чипів (у паспортах для виїзду за кордон, в паспортній картці, паспорті громадянина України), є необхідними. Питання полягає у якості нормативного врегулювання в законі кола питань, пов’язаних із запровадженням, використанням цих документів, захистом персональних даних і всього того, що стосується належного захисту прав людини, як цього вимагає Конституція. Зокрема, 32 стаття говорить, що не допускається збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки. Таким чином, закон потрібен. Якщо глава держави не підпише закон, то має повернути його зі своїми зауваженнями, які необхідно буде врахувати.

Але особисто я вважаю, що прийняття цього закону та спроба запровадити документи персонального характеру пластикового типу, в тому числі у випадках, коли йдеться про перетин кордонів, використання засобів повітряних сполучень, тобто коли йдеться про вимоги стандартів ІКАО, є абсолютно необхідними.

фото: vidomosti-ua.com, Главред

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Все новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять