Нобелівську премію з економіки отримали американці за математичне прогнозування криз

Двоє американських професорів отримали Нобелівську премію з економіки за розробку системи прогнозування, яка стала популярною в кризу.

Нобелівський тиждень-2011 закрили двоє американських вчених, які отримали премію в галузі економіки за розробки в сфері макроекономічного аналізу.

Основною сферою досліджень Томаса Сарджента з Університету Нью-Йорку та Крістофера Сімса з Економічної ради в США та університету в Прінстоні став вплив політичних та економічних рішень уряду та окремих корпорацій на загальний розвиток економічної системи.

Така нагорода дуже своєчасна, адже світ намагається перебороти економічну кризу, яка стала наслідком рішень, що їх приймали великі корпорації та компанії з нерухомості. Тоді не було точно прораховано, чим може закінчитися політика накопичення нічим не забезпечених іпотечних кредитів. І саме це призвело до того, що з часом, коли зобов’язань набралося забагато, компанії вимушені були оголосити себе банкрутами.

Саме цими питаннями займалися в середині 80-х років професори Сімс та Сарджент. Вони входили в групу вчених, що намагалася вирахувати, який вплив буде мати для ВВП країни практика таргетування інфляції – коли уряд сам визначає, в яких параметрах має коливатися показник інфляції, і робить це головним завданням на тривалий період.

Томас Сарджент здебільшого займався розробкою математичної макроекономічної моделі, де дії уряду, фінансових регуляторів та споживачів викладені в цифрових показниках. Тут однією з головних змінних має бути рівень інфляції за певний період часу. За моделями Сарджента, уряд мусить стримувати інфляційні процеси на рівні 2%. Зараз таку модель використовує голова Європейського Центробанку Жан Клод Тріше, який визначив, що інфляція є головним ворогом економічної стабільності в Європейському Союзі. Ця позиція навіть була включена в союзний Ліссабонський договір, де зазначено, що показник інфляції не має перевищувати 3%. Тепер, слідуючи цій моделі, яку розробив свого часу америкаський науковець, ЄЦБ продовжує політику підтримки промисловості та боротьби з інфляцією. Адже в умовах кризи суверенних боргів Центральний банк Європи вже двічі приймав рішення щодо підняття відсоткових ставок на кредити щоб стримати інфляцію.

Загальна макроекономічна модель Сарджанта полягала в описі основних параметрів економічних дій усіх суб’єктів економіки певними математичними показниками та змінними. Потім ця система вирішується за математичними законами, і таким чином складаються прогнози.

Також Томас Сарджант зробив внесок у розробку порівняльного оцінювання історичних прикладів економічних криз і сучасної ситуації.

Його колега Крістофер Сімс більше зосереджувався на дослідженні шокових обставин зміни економічних систем за короткий проміжок часу. Сімс розробив спеціальну систему для моделювання шокових перестановок в економічній системі. Завдяки цій системі він довів, що зміна відсоткових ставок може привести до різких змін в економічній діяльності країни. Хоча цього може не статися, якщо ця зміна була зумовлена потребою виправляти такі показники, як зростаючий рівень інфляції чи безробіття.

Головним чином Сімс досліджував саме економічну систему "виклик-відповідь". Орієнтуючись на ці показники, він створив модель, яка зараз допомагає розраховувати вплив зміни відсоткових ставок по кредитах на зростання ВВП та рівень цін на основні товари в країні. Саме за його методикою, аби зупинити поширення кризи в 2008-2009 роках, уряд США постійно проводив зниження відсоткових ставок. Це робилося, адже Сімс вирахував, що такі дії призводить до пожвавлення економічної діяльності в країні. За цією ж теорією вплив на безробіття та інфляцію має бути менш важливим, ніж короткострокові вигоди від цього.

Така методика глобального прогнозування за математичною системою Сарджента та можливість вирахувати можливі зміни окремих факторів  Сімса зараз використовується багатьма банкірами та державними економістами. Причому популярність такої системи зросла саме під час кризи.  

фото: telegraph.co.uk

Читайте також: 

НОБЕЛІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗАЦІКАВИВСЯ ПРОБУДЖЕННЯМ ЛЮДСЬКОГО ІМУНІТЕТУ

НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ ДАЛИ ЗА ДОВЕДЕННЯ, ЩО ВСЕСВІТ РОЗШИРЮЄТЬСЯ ВСЕ ШВИДШЕ

НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ З ХІМІЇ ДАЛИ ЗА АРАБСЬКІ МОЗАЇКИ ТА НОВІ СПЛАВИ

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ З ЛІТЕРАТУРИ ВІДІЙШЛА ШВЕДСЬКОМУ ПИСЬМЕННИКУ, ПОЕТУ ТА ПІАНІСТУ

НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ МИРУ НЕСПОДІВАНО ОТРИМАЛИ ЖІНКИ З ЛІБЕРІЇ ТА ЄМЕНУ

 

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Все новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять