Україна не врахує думку Європи щодо закону про вибори – експерти

Політологи переконані, що при підготовці виборчого законодавства до парламентських виборів 2012 року навряд чи врахують рекомендації Венеціанської комісії щодо запровадження пропорційної системи з відкритими регіональними списками.

Венеціанська комісія не радить Україні переходити на змішану систему парламентських виборів і рекомендує запровадити пропорційну систему з відкритими регіональними списками. Про це заявив секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт. За його словами, змішана система є проблематичною, і Україна вже мала негативний досвід проведення виборів за нею. "Змішана система може призводити до зловживань. Тому Венеціанська комісія запропонує не переходити до змішаної системи, а змінити нинішню систему на пропорційну з відкритими регіональними списками", – зазначив Маркерт.

Політологи розповіли "Главреду", за якою системою доцільніше проводити парламентські вибори 2012 року, та чи дослухається Україна до порад Венеціанської комісії.

{1-}

Юрій Якименко,директор політико-правових програм Центру Разумкова:

Аргумент Венеціанської комісії проти запровадження в Україні змішаної системи виборів полягає в тому, що дана система створює преференції для певної політичної сили і стає для влади засобом досягнення політичних цілей. Як правило, Венеціанська комісія не надає конкретні рекомендації, яка саме виборча система має бути в країні. Варіант введення системи із відкритими регіональними списками розглядався і у нас. До Верховної Ради вносився відповідний законопроект. І з точки зору модифікації варіанту пропорційної системи, яка існує зараз, це було б доцільно. Тоді виборці матимуть можливість впливати на конкретний порядок депутатів у виборчому списку і відповідно на склад депутатського корпусу. Таким чином, розширюються можливості для громадян у визначенні свого представництва в парламенті.

Застосування регіональних списків було б доцільним, тому що вони відображали б інтереси громадян кожного регіону, області. І це дозволило б уникнути ситуації, яка склалася зараз: більшість депутатів у Верховній Раді представляють Київ, а не регіони, при цьому деякі регіони взагалі не представлені в парламенті.

Але слід враховувати, що така система була б складною для процесу проведення виборів, підрахунку голосів і встановлення результатів виборів. Оскільки система складна, потрібно було б навчати членів виборчих комісій усіх рівнів, як цю систему застосовувати. А для цього потрібен тривалий підготовчий період.

До виборів залишився рік. Тому сумніваюся, що вистачить часу для запровадження настільки складної системи, передусім – технічно. Тим більше, якщо враховувати наш сучасний політичний контекст. Тому, я думаю, що до цієї рекомендації не дослухаються з різних причин.

Сьогодні найбільш реальні два шляхи: зберегти існуючу виборчу систему і проводити вибори за нинішнім виборчим законом, вже апробованим і знайомим членам комісії, або прийняти закон, внесений депутатами від провладних фракцій. Проте до цього законопроекту є чимало зауважень у Венеціанської комісії та Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Деякі з них збігаються. Тому, можливо, спробують модифікувати цей виборчий закон, аби уникнути механізмів викривлення волевиявлення, які були у виборчому законі про місцеві вибори. Це дві найбільш реальні можливості на даний момент.

{2-}

Світлана Конончук,керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень:

Вибір виборчої системи має базуватися на певних цілях, яких можна досягти за допомогою цієї виборчої системи. Основна ціль – реформування політично самостійного і підзвітного виборцям парламенту. Змішування пропорційної і мажоритарної систем створює модель, за якої важко сформувати політично відповідальний перед суспільством парламент. Змішана модель переслідує єдину ціль: створення слухняної пропрезидентської більшості. Особливо в умовах президентського правління. Тому, очевидно, що ця система влади створює поле форматування парламенту. Ця змішана модель легко піддається форматуванню з боку президентської системи.

Наша організація входить у Громадський консорціум виборчих ініціатив, який провів опитування фахівців, які спеціалізуються на організації та проведенні виборів. Більшість опитаних схиляється до того, що потрібно мати більш прогресивну виборчу систему, ніж нинішня і попередня. Вони зазначають, що змішана система вже застосовувалася і не сприяла формуванню відповідального і самостійного парламенту. А пропорційна система, при якій у нас існує єдиний виборчий округ, в якому обираються 450 депутатів, має бути подолана, і Україна має прийти до більш прогресивної виборчої моделі.

На даному етапі, щоб збалансувати переваги пропорційної системи, яка дозволяє врівноважити інтереси різних політичних угруповань, і інтереси відкритого та прозорого формування кадрового складу парламенту, доцільно застосувати пропорційну модель. Але громадяни повинні мати змогу обирати депутатів, а не перебирати списки, запропоновані партіями. Аби громадянин міг вибрати депутата, потрібно зменшити магнітуду округу: має бути не 450 депутатів, а, скажімо, 10-15.

Пропорційна модель сприятлива для України, на відміну від мажоритарної, яка формує парламент, в якому певна частина суспільства буде в меншості. У нас є вічна проблема із врахування інтересів опозиції. За допомогою пропорційної системи вона пом’якшується, оскільки дозволяє діяти різним групам інтересів і не сприяє домінуванню однієї політичної або територіальної групи.

Тому доцільно прислухатися до думки українських експертів і до оцінки зарубіжних фахівців, зокрема, Венеціанської комісії та міжнародних фундацій з виборчих систем. Вони рекомендують подумати перш ніж застосовувати модель, яка себе вже виявила не з кращого боку.

Чи буде врахована порада Венеціанської комісії? Скоріше за все, проштовхуватиметься проект закону, внесений групою шести депутатів, в тому числі Єфремовим, Мартинюком та Олійником, який передбачає введення змішаної системи. На цю модель, яка дозволяє сформувати пропрезидентську більшість, покладаються великі політичні сподівання в умовах, коли рейтинг пропрезидентських сил знижується. Тому ця виборча модель розглядається, як одна зі складових тривалої стратегії домінантної політичної групи, сформованої довкола президента, на утримання влади.

Впродовж 2010-2011 років у політичній системі України відбулися зміни, спрямовані на концентрацію влади президента. І вибори до парламенту у 2012 році є однією зі складових подальшої концентрації цієї влади. При пропорційній системі президент не отримає такого стабільно слухняного парламенту, який він може отримати при змішаній системі. Тому всі сили у парламенті кинуть на те, щоб забезпечити позитивне голосування і прийняття саме цього законопроекту.

{3-}

Віталій Бала,директор Агентства моделювання ситуацій:

В Україні рішення приймаються не для спрощення умов для громадян обирати тих, хто дійсно користується підтримкою, і кого хотіли б бачити у владі. Все робиться з точки зору політичної доцільності того, хто знаходиться при владі. Будь-яка влада намагається проводити вибори таким чином, щоб не дати можливості її змінити.

Рекомендації Венеціанської комісії, на жаль, залишаються тільки рекомендаціями. І вони залишатимуться такими, доки політики не зрозуміють, що крім завтра наступає ще й післязавтра, і не введуть правила політичної гри, які були б актуальними тривалий час. Для цього не потрібно нічого вигадувати – слід скористатися досвідом європейських демократій.

Вибори за пропорційною системою з відкритими списками дозволять людям самим визначати кого і на яке місце пересувати вверх чи вниз. Це був би найкращий варіант.

Потрібно вводити єдині правила у вигляді виборчого кодексу. І в даному випадку треба долучити і Венеціанську комісію, і наших фахівців до роботи над цим документом.

Яким буде зараз закон? Вибори за змішаною системою все одно краще. Ми говоримо, що можна додатково використати адміністративний ресурс, що можна купити округ громадян… Громадяни самі відповідальні за тих, кого вони вибирають у владу. Використання змішаної системи покаже, наскільки зрілим громадянським суспільством є українці, наскільки вони хочуть розвитку своєї країни. Це буде тест і для влади, і для опозиції, і для громадян України.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Все новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять