Кілька уроків історії для охочих закручувати гайки

Досвід свідчить, що під гаслом боротьби з внутрішнім тероризмом та загрозою стабільності можна почати боротися проти власного народу.

Заяву Президента Віктора Януковича про підготовку в Україні збройного повстання проти влади можна оцінювати по-різному, і подібні оцінки вже робляться на різних рівнях та різними людьми. Проте досі не прозвучало, хто ж саме ті "опоненти влади", які озброюються для нападу на реформаторів, чиї плани, спрямовані на благо та процвітання країни, просто не встигли реалізуватися через масовий спротив громадян.

Не хотілося б, попри швидке падіння рейтингу як "партії влади", так і особисто Віктора Федоровича навіть на його електоральному полі, тобто – на Сході України, думати, що отим самим озброєним опонентом, який точить зуби, гострить ножі та викопує рясно змащені гвери, влада вважає український народ. Натомість варто згадати хоча б кілька аналогічних прикладів із історії. Згадати, щоб застерегти гарячих голів, здатних знову наступити на ті ж граблі.

У зв’язку з подіями кількох останніх днів під Кабміном та Верховною Радою не варто забувати 9 січня 1905 року – день, який увійшов у історію як Кривава неділя. Тоді в Петербурзі за наказом влади озброєні козаки розігнали мирну демонстрацію робітників, які вимагали від государя імператора, висловлюючись сучасною мовою, підвищення соціальних стандартів. Ініціатором демонстрації був піп Григорій Гапон.

Пізніше стало відомо, що він був подвійним агентом та провокатором царської охранки. В цій історії є підтверджений факт: кровопролиття могло б не відбутися, аби Гапон не натякнув своєму куратору в поліції – люди вимагатимуть, аби цар вийшов до них, а коли імператор вийде – на його життя буде скоєно замах.

Цікаво, чи можна провести аналогію із вимогою мітингуючих "чорнобильців" до Януковича, аби Президент негайно вийшов до людей?

ЧЕРНОБЫЛЬЦЫ ПОШЛИ НА НОВЫЙ ШТУРМ РАДЫ: ВСЕ ПОДРОБНОСТИ (ФОТО, ВИДЕО)

...Тоді, правда, все закінчилося порівняно нетривалою революцією, яка справді перейшла у збройні сутички з владою – але після її придушення настали роки жорсткої реакції.

Інший приклад описаний у "Пригодах бравого вояка Швейка" Ярославом Гашеком. Пам`ятаєте, як після вбивства Гаврилою Принципом ерц-герцога Фердинанда у Сараєво влітку 1914 року по всій Австро-Угорській імперії прокотилася хвиля арештів. У змові з метою вбити найяснішого цісаря підозрювалися всі – навіть пришелепуватий ідіот Швейк. Кругом ходили провокатори, яких хлібом не годуй – дай звинуватити когось у підготовці збройного повстання. Правда, тоді студент Принцип діяв сам, а влада лише скористалася з пострілу фанатика, аби почати закручування гайок.

Продовжимо урок історією з убивством Сергія Кірова 1 грудня 1934 року. Нагадаю: перед цим Сталін, який поступово зосереджував у своїх руках повноту влади, рішуче згорнув НЕП, позбавивши людей права на економічні свободи та ведення приватного бізнесу (читай – Підприємницький майдан-2010), а потім – почав наступ на своїх політичних опонентів, троцкістів-зінов`їців (читай – арешти Тимошенко, Луценко та інших представників опозиції меншого калібру). Не вистачало лише гучного політичного злочину: і вбивцю Ніколаєва негайно пристібають до лідерів політичної опозиції, саме вбивство Кірова починають називати не інакше як прологом до підготовки замаху на товариша Сталіна, а в змові проти вождя викрили мало не третину країни, до складу якої входила і Україна.

У часі ці події лише на півтора року відстали від підпалу Рейхстагу, який було скоєно 22 лютого 1933 року в Берліні. Звинувативши в цьому п’ятьох комуністів, Гітлер, який напередодні переміг на парламентських виборах, заговорив про тотальну змову з метою силою поміняти діючий політичний устрій. Уже 28 лютого його декретом "Про захист народу та держави" у Німеччині скасовані громадянські свободи, свобода преси, особистості, зібрань, тайна листувань та право людей на приватну власність. До чого це призвело – всім відомо.

Зараз про загрозу в Україні збройних повстань з боку народу говорить уже не тільки Президент – цю тезу активно підтримує та розвиває "партія влади". З огляду на те, до чого подібні публічні побоювання вже призводили, в мене особисто виникають підозри: коли треба, влада все ж таки демонструє розум, прагматизм та бажання активно діяти. Бо завжди можна оточити демонстрацію міліцією під тим соусом, що тут готується збройне повстання. А далі пакувати в автозаки не лише активістів, а й тих, хто їм співчуває та підтримує. Ось це – набагато простіше, аніж покращити життя вже сьогодні, інтегруватися в Європу, асоціюватися в НАТО, реформувати ЖКГ, армію чи освіту.

Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов уже підтвердив підозри свого Президента: за його відомості, в українців на руках справді чимало вогнепальної зброї. Але це означає, що пан Могильов – поганий міліціонер. Бо зброя на руках у людей з`явилася ще на початку 1990-х років, тоді ж, коли правоохоронці заговорили про створення стійких організованих злочинних груп, але про це він чомусь забув.

Цікаво, чому в ті часи, коли на ринку "Патент", який працював на тоді ще Республіканському стадіоні, вилучали десятки автоматів, пістолети та навіть гранатомети, ніхто не говорив, що це підготовка до збройного повстання? Взагалі, вогнепальна зброя в людей на руках завжди є, так само, як і холодна – ті ж самі кухонні ножі в вільному продажу… Невже це означає, що продавці ножів сприяють підготовці заколоту? Нарешті, ніхто не наголошує на тому, що найбільш організована озброєна група в Україні – це якраз міліція, яка давно становить реальну загрозу для народу, чий спокій повинна охороняти.

Невже для того, аби ми відчули, нарешті, поліпшення життя вже сьогодні, владі вкрай необхідний політичний злочин – як легітимний важіль для початку організованих репресій?..

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Все новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять