Експерти – про загрози та абсурдні норми законопроекту про суспільну мораль

Медіа-експерти проти ухвалення законопроекту про внесення змін до Закону "Про захист суспільної моралі".

Правозахисники та журналісти пікетували Верховну Раду з вимогою не приймати законопроект № 7132 від 15 вересня 2010 року про внесення змін до Закону "Про захист суспільної моралі". Учасники акції наголошували на неприпустимості створення державного органу цензури і пропаганди під назвою Національної комісії з захисту суспільної моралі. На думку представників Незалежної медіа-профспілки України, прийняття змін до даного закону неминуче призведе до встановлення тоталітарного контролю над світоглядом українців і унеможливить існування вільної думки. Крім того, даний закон загрожує втратою незалежності ЗМІ та встановленням контролю над діяльністю журналістів під виглядом моніторингу їх відповідності критеріям суспільної моралі.

Організація "Репортери без кордонів" занепокоєна прийняттям у першому читанні законопроекту про внесення змін до Закону "Про захист суспільної моралі". За оцінками представників даної організації, в законі надто розмите поняття контенту, який варто забороняти, а також закріплюється можливість блокування Інтернет-сайтів без рішення суду.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин висловився за вилучення низки положень із даного законопроекту. "Регулювати законом мораль надзвичайно складно, тому що під ці положення можна підігнати будь-що і заблокувати будь-які публікації, а отже, може з’явитися те, що називається словом цензура", – зазначив Литвин.

Власною оцінкою законопроекту про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі" з "Главредом" поділилися медіа-експерти.

{1-}

Вікторія Сюмар,виконавчий директор Інституту масової інформації:

Законопроект про внесення змін до Закону "Про захист суспільної моралі" викликає виключно негативну оцінку. По-перше, мораль не є сферою регулювання законодавством. По-друге, надзвичайне посилення повноважень Національної експертної комісії з питань моралі фактично створюватиме на її базі цензурний орган, який заміщатиме собою суди і матиме право закривати будь-які Інтернет-видання через їх контент.

Це – нонсенс у сучасному світі і серйозний мінус у контексті погіршення ситуації зі свободою слова в Україні. В такому рішенні немає жодної логіки. Заборона чогось у сучасному світі не є ефективним засобом впливу. Натомість ми лише отримаємо дублювання повноважень різними органами і додаткові проблеми.

{2-}

Тарас Шевченко,директор Інституту медіа права:

Законопроект та нова редакція Закону "Про захист суспільної моралі" є ризикованими в першу чергу для журналістів та засобів масової інформації, оскільки дозволяють закрити будь-який засіб масової інформації з надуманих причин і за незрозумілими критеріями. Наприклад, за поширення цинізму або брутальних висловлювань. І взагалі, поняття про інформацію, яка може зашкодити моральному здоров’ю людини є надзвичайно розмитим терміном, який можна тлумачити будь-яким чином. Якщо поки що Комісія з захисту суспільної моралі жодних політично ангажованих рішень не виносила, то спірних рішень було досить багато. І не виключено, що подібні рішення з’являться одразу після ухвалення нової редакції закону.

Отже, потрібно пом’якшувати чинну редакцію Закону "Про захист суспільної моралі", а не посилювати її, як пропонується авторами даного законопроекту.

{3-}

Світлана Остапа, оглядач проекту "Телекритика":

Медійники, журналісти, медійні і громадські організації виступають проти ухвалення законопроекту про внесення змін до Закону "Про захист суспільної моралі". Неодноразово писалися відкриті листи до Президента, прем’єр-міністра, голови Верховної Ради, керівників всіх фракцій та Василя Костицького із закликом не ухвалювати даний законопроект.

Ні журналісти, ні редакції не воюють проти суспільної моралі – вони хочуть ліквідувати такий державний орган як Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі. Вони вважають, що мораль має захищатися не юридичними нормами, не державою, а громадськими організаціями.

Чому не варто ухвалювати даний проект закону? По-перше, НЕК дублює повноваження дев’яти існуючих органів державної влади, зокрема, міліції, прокуратури, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, Держкомтелерадіо тощо.

По-друге, положення законопроекту сформульовані нечітко, тому жодна особа не може бути впевнена, що її дії не шкодять суспільній моралі. Наприклад, за вживання у ЗМІ слів, які члени НЕК визнають лайливими або нецензурними, особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності, а засіб масової інформації можуть позбавити ліцензії. В результаті це може створити механізм вибіркового притягнення до кримінальної відповідальності будь-якої особи за суб’єктивними ознаками.

НЕК є колегіальним органом, хоча у них є апарат, виконавча структура, яка фінансується з Державного бюджету. Члени НЕК ухвалюють рішення, за які особисто не несуть жодної відповідальності. НЕК при здійсненні повноважень видає експертні висновки щодо порушення суспільної моралі, на основі яких вже було притягнуто до кримінальної відповідальності декілька діячів культури та керівників ЗМІ. А ці висновки готують експерти, працівники апарату комісії, які не мають жодної спеціальної підготовки.

Тому одна із рекомендацій, яка сьогодні має розглядатися на парламентських слуханнях, полягає в тому, щоб Міністерство юстиції включило цих експертів до класифікатора. Інакше – вони не є офіційними експертами. Їх визнають, але Міністерство юстиції їм не давало дозволів на проведення експертиз.

Крім того, деякі вимоги проекту фактично нездійснені, наприклад, щодо надійного блокування доступу до Інтернет-контенту, розміщеного поза межами України. А деякі новації законопроекту експерти вважають абсурдними. Наприклад, вимога розповсюджувати продукцію еротичного характеру, в тому числі інформацію в телекомунікаційних мережах, лише за умови поміщення її в герметичну упаковку та зі спеціальним маркуванням. Звичайно, члени НЕК мають на увазі журнали та газети, але телекомунікаційне розповсюдження – це й Інтернет. Яким чином таку продукцію можна вкласти в упаковку?

Крім того, експерти з Ради Європи та ОБСЄ зазначають, що проект суперечить низці міжнародних конвенцій з прав людини та захисту дітей, підписаних Україною.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Все новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять