Договір про вільну торгівлю прив’яже Київ до Москви

Угода про зону вільної торгівлі з країнами СНД може посилити економічну інтеграцію Росії та України і відсунути європейські перспективи Києва.

Питання ратифікації Угоди про зону вільної торгівлі з країнами Співдружності незалежних держав уже викликало великі суперечки в українському суспільстві. Договір, який прем’єр-міністр Микола Азаров підписав в Санкт-Петербурзі 18 жовтня 2011 року, дуже швидко розглянув Президент, і тепер його має ухвалити Верховна Рада, хоча мало хто сумнівається в позитивному рішенні. Ця швидкість дає експертам підстави говорити: її ратифікація може переконати Росію, що Київ хоче більше інтегруватися в економічній сфері, і тоді "Газпром" видасть йому знижку на постачання газу.

Обидві ці теми тягнуться вже багато місяців. Поступово іде перетягування інтересів, спочатку Москва пропонує Києву вступити в митний союз, в обмін на це Київ хоче знижок на енергоносії та перегляду контрактів, які уклали в Харкові. Сторони не можуть домовитися і триває певне затишшя, після цього вже Україна посилює свої прагнення створити зону вільної торгівлі з СНД і майже одночасно говорить про нові знижки. Поки Кремль не поступається своїми позиціями і виходить з того, що усі сторони мають виконувати контракти, які підписали раніше, а не говорити про перегляд цін і нові знижки.

З іншого боку, договір поки не ратифікували, Президент 9 листопада передав його на розгляд до парламенту, але поки депутати не дійшли до того, аби натискати кнопки. Багато хто вважає, що Україна спробує потягнути час і отримати-таки свою знижку. Проте Москва може виявитися непоступливою, і тоді депутатам усе ж доведеться голосувати, адже на зустрічі в Петербурзі голова українського уряду говорив про те, що ратифікація угоди буде завершена до кінця року. І з 2012 року вона вже почне діяти на повну силу.

Такий різкий рух на схід в економічному плані може означати, що українська влада знову почала маневр, аби залякати ЄС та примусити його рухатися швидше в переговорах про вільну торгівлю з Києвом. Коли в квітні 2011 року до української столиці прибув Володимир Путін, Микола Азаров не поспішав погоджуватися на вступ до митного союзу. А в наступні кількі тижнів голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, який також прилетів до Києва, заявив, що Україна має гарні шанси для того, аби отримати Зону вільної торгівлі з ЄС до кінця року.

Тепер багато чого змінилося, і Україна знову надала нового імпульсу інтеграції на теренах СНД. Хоча це і може негативно вплинути на стосунки з Європою.

Від весни до осені

Коли 12 квітня 2011 року прем’єр-міністр Росії Володимир Путін прибув до Києва, то всі вже знали, що саме він запропонує. Тоді активно формувався Митний союз і Москва хотіла залучити до нього і Київ. На зустрічі з українськими урядовцями гість з півночі заявив, що його країна буде вживати захисні заходи проти інших держав, з якими має великий товарообіг, якщо вони не приєднаються до Митного союзу і тим більше підпишуть угоду про Зону вільної торгівлі з ЄС. Він також пожалівся, що Київ може втратити ті 40% свого товарообігу, який зараз має з Росією, якщо не вживе певних заходів.

Проте тоді Україна мала досить позитивний імідж в Європі і могла розраховувати на підписання угоди про зняття торгівельних бар’єрів. В той час комісар ЄС з торгівлі Карел Де Гухт обіцяв підписати угоду щодо цього до кінця літа 2011 року. А 24 квітня до Києва прибув Жозе Мануель Баррозу і говорив про те, що бачить майбутнє України в Європі. Потім на самміті щодо Чорнобилю саме ЄС були найбільш щедрими донорами в фонд вирішення проблеми укриття над зруйнованим реактором.

Та потім ситуація почала мінятися. В Києві почався суд на Юлією Тимошенко. На це Європа одразу відреагувала досить негативно, якщо резолюції Європейського парламенту були досить помірними, то лише через те, що Брюссель сподівався на виправдальний вирок для лідера опозиції. Питання Зони вільної торгівлі з ЄС поступово відійшло на другий план, як і колишні обіцянки дати надію для України на асоційоване членство в 2011 році. Сторони більше захопилися скасуванням візового режиму, проте і тут немає великих успіхів. За заявами українського МЗС, Євросоюз готовий парафувати угоду про безвізовий режим, але її ратифікація під великим питанням. У парламенті Союзу може не набратися достатньої кількості голосів, бо головна партія там підтримує опозицію в Україні. А вільна торгівля взагалі була знята з порядку денного, в Європі визнали, що Україна ще не готова до цього.

Нарешті восени 2011 року почався малопомітний дипломатичний бойкот Києва з боку Європи. Кількість іноземних лідерів, які приїжджають до України, одразу впала і серед них здебільшого були президенти з Азії. Європа дуже прохолодно почала ставитися до українських обіцянок.

Тому українська влада вирішила знову хитнутися в бік Росії, аби отримати знижку на газ і показати Європі, що Київ готовий посилити союз з Росією. Так було завершено роботу по створенню зони вільної торгівлі, яка тривала більше 14 років. Ще за часів Леоніда Кучми Україна пропонувала створити таку організацію в СНД, але тоді це не знайшло великої підтримки. Тепер договір підписано, і він чекає на ратифікацію. Якщо це станеться, більшість експортних та імпортних мит перестане існувати для партнерів з СНД. Київ вирішив зберегти обмеження лише на декілька важливих категорій.

Захищено і незахищено

У тексті документу зазначається, що після ратифікації торгівельні обмеження мають бути скасовані. Головним критерієм відносин між країнами стане Генеральна угода з тарифів та торгівлі, яка лягла в основу ВТО. Країни можуть змінювати існуючі і вводити нові мита лише за умови різкого погіршення економічної ситуації, яке загрожуватиме стабільності економіки. Про це потрібно буде повідомляти за місяць і потім чекати розгляду цього питання в арбітражній комісії в Санкт-Петербурзі.

Щодо окремих статей, то Україна вирішила захистити свій експорт металів, цукру, худоби та цукру. Так за вивезення лому чорних та кольорових металів треба зараз платити 18%-ве мито, з початком дії угоди це мито спочатку виросте до 24%, але через 3 роки має впасти до 15% за одну тонну. На думку деяких експертів, це може призвести до більшої взаємодії України та Росії в сфері металургії. Адже з початку 2011 року експорт українського лому металів упав на 55,6% через мита. Тепер вивезення металу може поступово зростати.

Щодо цукру Україна встановила до $340 за одну тонну. Хоча це не стало найбільшим обмеженням в СНД, адже Молдавія встановила 75% обмеження на ввезення цукру. З часом обмеження мають бути зменшені, проте в самому договорі не вказано, наскільки. Так Київ прагне зберегти свою переробну промисловість. Крім того, для підтримки сільського господарства буде збережено мита на вивезення рогатої худоби і продукції з неї. Інші ринки мають втратити обмеження між країнами СНД.

Поки незрозуміло, чи ратифікує Україна цей договір, хоча рух України до нового потепління відносин з Росією вже очевидний.

фото: kmu.gov.ua

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять