Чи загрожують Україні теракти – прогнози експертів

Експерти розповіли про небезпеку класифікації вибухів у Дніпропетровську та Харкові як терактів.

За фактом вибуху, що стався 16 листопада в Дніпропетровську, порушено кримінальну справу за ч.3 ст.258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Під час вибуху загинув 27-річний бізнесмен. Прокурор Дніпропетровської області Наталя Малярчук заявила, що в матеріалах кримінальної справи достатньо підстав для кваліфікації факту загибелі чоловіка як трагічної випадковості.

Всі подробиці теракту у Дніпропетровську – тут.

Нагадаємо, що і вибух у Харкові, що відбувся 13 жовтня, був визнаний терактом. Тоді в центрі міста поблизу одного з кіосків вибухнула бомба, начинена цвяхами.

Детальніше про вибух у Харкові читайте тут.

Експерти прокоментували "Главреду" вибухи в Дніпропетровську та Харкові, а також розповіли про те, чи загрожують Україні теракти, і в чому небезпека класифікації подій як терактів.

{1-}

Олексій Мельник,співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова:

Даючи визначення подіям у Дніпропетровську чи Харкові, слід бути вкрай обережними з термінологією, бо "як ви човен назвете…". Навряд чи те, що трапилося в Дніпропетровську, можна класифікувати як теракт. Теракт завжди має конкретну мету. Він – зброя слабких, не здатних досягти своїх цілей іншими засобами, окрім як методом теракту і залякування.
На даний момент немає інформації про те, що організацією вибухів хтось намагався досягти певних цілей. Скоріше за все, це було хуліганство, у даному випадку – з важкими наслідками.
В чому полягає небезпека неточності формулювання? Якщо подібні події одразу кваліфікувати як теракт, то в дію вступлять інші закони та, відповідно, інші засоби боротьби аж до проведення антитерористичних операцій з наданням надзвичайних повноважень виконавцям і введенням суворих обмежень для громадян і для преси. Адже одна справа боротьба з хуліганством і злочинами, інша – боротьба з тероризмом.
Згадаймо, як Сполучені Штати Америки свого часу об’явили "війну з тероризмом": тільки-но це було названо "війною", кампанія набула зовсім інших масштабів. Тож потрібно бути вкрай обережними з термінами.
Вибух у Дніпропетровську я б назвав хуліганством або замахом на особу (якщо це були бізнес-розборки). Хуліганство, вбивство, бізнесові "розборки" у нас не просто можливі, а відбуваються щодня. Про це свідчить статистика правопорушень та злочинів по Україні. Наприклад, за минулий рік по Україні 2400 вбивств або замахів на вбивство, тобто 6,5 випадків на день. Як бачимо, це стало мало не буденним явищем.

{2-}

Анатолій Гриценко,голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, народний депутат України, екс-міністр оборони України:

Параноя, яка йде від першої особи в нашій країні, починає паралізувати силові структури. І вони, замість того, щоб захищати народ від бандитів, передають фобії Януковича. Тим самим вони орієнтують свої структури на захист влади і владних установ, а не захищають народ від злочинців.

Події в Дніпропетровську та Харкові класифікували як теракти. Але ці теракти не закінчаться нічим – таким чином, просто зчиняють бурю в склянці води й морочать людям голову.

Визначення тим чи іншим подіям дають ті, хто сьогодні керує правоохоронними органами і силовими структурами. Їм і нести відповідальність за це. Якщо вони вважають, що це були теракти, нехай доводять і переконують у цьому, інакше це просто пусті балачки.

{3-}

Ігор Семиволос,директор Центру близькосхідних досліджень:

Визначення подій у Дніпропетровську та Харкові як терактів не означає, що це дійсно були теракти. Це лише квазі-кваліфікація того чи іншого діяння. Теракти передбачають вибух саморобного вибухового пристрою і попереджають когось про щось. Випадок загиблого внаслідок вибуху в Дніпропетровську є випадковістю.

Можна вибудувати декілька версій того, що і чому відбувалося. Найпростіша версія, яка в більшості випадків виявляється правдивою – кримінальні "розборки", якими когось намагаються налякати.

Друга версія полягає в тому, що діє сама влада, аби створити підстави для боротьби проти опозиції. Цей варіант можливий, але малоймовірний, поки в Україні не діють "ескадрони смерті".

Третя версія: діяли вмотивовані групи чи вмотивована людина, намагаючись таким чином привернути до себе увагу. Такі групи маю себе якось популяризувати, у тому числі взяти на себе відповідальність за теракт. Поки що за теракт у Дніпропетровську ніхто на себе відповідальності не взяв.

Четверта версія – діяли люди, несповна розуму, тоді ці два випадки не пов’язані між собою.

Не думаю, що вибухи в Дніпропетровську та Харкові взаємопов’язані. Вони пов’язані тільки тим, що відбулися в Україні. І визначення цих вибухів як терактів, присвоєння їм такої гучної назви, не має під собою підстав. Подібні й більш тяжкі злочини відбуваються в Україні щодня, але про це ніхто не кричить. Вибух скрапленого газу, який може призвести до численних жертв, мало кого хвилює, а вибух пристроїв у смітнику чомусь хвилює всіх – тому що його назвали терактом.

Багато хто в дитинстві підривав смітники, особливо у промислових районах. Але тоді ніхто не кваліфікував це як теракт – це називали хуліганством.

фото: nnm.ru, Главред

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Все новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять