Візовий лікнеп: як правильно подати документи, щоб отримати "Шенген"

Зважаючи на наближення літніх відпусток, візове питання для українців набуває актуальності. "Главред" розповідає, як готуватися до зустрічі з представниками консульств, щоб вона вийшла успішною.

За останніми даними Європейської комісії, минулого року українцям більше видавали Шенгенських віз та менше відмовляли, ніж у 2010-му. Але загальний позитив псує той факт, що до українців у консульствах країн ЄС ставляться, за загальними відгуками, як до людей "другого сорту" – принижують завищеними вимогами, а подекуди й нечемним ставленням. І все це лише складова такого явища, як "важкі візові відносини між Україною та Європейським Союзом.

Тоді як українці на офіційному рівні весь час наполягають на поліпшенні стосунків, Стара Європа зі стриманою посмішкою відтерміновує цей момент. Так, наприклад, нещодавно міністр закордонних справ Костянтин Грищенко вкотре просив європейців розглянути можливість скасування віз для громадян України – цього разу у Нідерландах чиновник говорив, що "абсолютна більшість українців, які відвідують ЄС, поважають європейські закони та культурні традиції і заслуговують на те, щоб бути бажаними гостями в країнах-членах ЄС", а у відповідь почув лише стримані коментарі.

Прагнення до безвізовості

"Скасування віз, звичайно, збільшить кількість українців, які будуть відвідували будь-які держави, – упевнений керівник консульського департаменту Міністерства закордонних справ України Андрій Олефіров. – Приклад: після набрання чинності угодою про скасування візового режиму між Україною та Ізраїлем, за офіційною статистикою Державної прикордонної служби України, тільки за десять місяців 2011 року імплементації угоди кількість громадян України, які відвідали Ізраїль – і навпаки, збільшилося вдвічі. Я упевнений, що безвізовий режим з ЄС буде. Про це йдеться у плані дій щодо безвізового режиму. Але він буде тоді, коли ми закінчимо два етапи: законодавчий та імплементаційний. Наразі все залежить тільки від нас, а потім – від політичного рішення усіх членів ЄС".

За словами дипломата, у минулому році Україна провела переговори з представниками Європейської комісії щодо внесення змін до угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. І домовленості було досягнуто. Після певних внутрішньодержавних процедур, за місяць-два, можна буде підписувати документи, зокрема щодо поповнення переліку громадян, які зможуть користуватися спрощеними умовами, представниками професійних об’єднань, релігійних організацій та неурядових організацій. Тобто й вони зможуть отримувати Шенгенські візи безкоштовно.

Ще один крок уперед, про який говорить пан Олефіров, – дані про кількість віз, отриманих українцями, та рівень відмов. Цифри щойно оголосила Єврокомісія. Отже,  загальна кількість Шенгенських віз у 2011 році була більшою, ніж у 2010-му, майже на 200 тисяч. Зокрема консульство Франції у 2010-му видало 39 тис. віз, а у 2011 – 41 тис., Іспанії – 26 тис. і 53 тис. відповідно, Італії – 42 тис. і 45 тис. Окрім того, знизилась кількість відмов з 4% до 3,3% у 2011 році. І така картина прогнозована, оскільки угода передбачає оформлення багаторазових віз тим категоріям громадян, які вже використали попередні візи і мають так звану "позитивну візову історію".

"Коли ми говоримо про видачу віз, яка зросла, треба згадувати, скільки видано довгострокових віз, – говорить координатор програм всеукраїнського об’єднання "Європа без бар’єрів" Ірина Сушко. – Оскільки це є якісним показником у розмові про ідею спрощення. І у цьому питання. Дані вказують на те, що консульські установи керуються не загальним Візовим кодексом, а певними своїми внутрішніми інструкціями, тим самим порушуючи чітку норму кодексу, де сказано: якщо людина має позитивну візову історію, може отримувати довгострокові візи, термін дії яких не може бути меншим шести місяців. Але насправді багатострокові Шенгенські візи, видані в Україні, не мають достатнього терміну дії. Інколи з’являються абсурдні ситуації, коли людина отримує мультивізу терміном лише на кілька тижнів".

І не тільки на це скаржаться українці у вітчизняне МЗС. Наприклад, наші громадяни звертають увагу на відмови перетину кордону тієї чи іншої країни ЄС за польською Шенгенською візою. "Приміром, навесні минулого року ми чули, що угорські прикордонники прискіпливо ставилися до громадян якраз із польськими візами, – говорить керівник консульського департаменту. – У відповідь на таку ситуацію було організовано низку зустрічей як в Україні, так і в Угорщині, і проблема зникла. Угорський посол став нашим партнером у захисті прав наших громадян, який чітко казав, що громадянин на кордоні має запам’ятати одне – номер бейджу угорського прикордонника, який перешкоджає законному проїзду… Водночас у будь-якої дії існують пояснення. Наприклад, іноземні дипломати говорять, що громадянин України не вільний обирати будь-яке консульство для поїздки до ЄС. Якщо людина хоче отримати багаторазову візу, вона має звертатися до тієї країни, де планує провести більше часу. Якщо такої немає, то це може бути країна першого в’їзду. І взагалі пояснень Єврокомісії може бути багато, але ми не з усіма згодні".

Які бувають консульські вимоги

Тож і не дивно, що мрії українців про безвізовий простір поки залишаються лише мріями. До того ж такими, що навряд чи реалізуються найближчим часом. Натомість, незважаючи на існування угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС, нашим співвітчизникам все важче виплутуватися з візових тенет. Є й такі, хто повинен  відчайдушно боротися за місце під європейським сонцем.

За словами керівника туристичної агенції Наталії Олешко, досить великий відсоток українців воліють не їхати на відпочинок до Європи, бо не хочуть відволікатися на оформлення віз. "Саме тому для відпусток вони обирають безпроблемну Туреччину. А ще Єгипет, Таїланд, Ізраїль чи Йорданію. Десь візу легко можна отримати в аеропорту, десь – погостювати взагалі без неї. Проте є й такі наполегливі клієнти, які не здаються і зважуються на оформлення Шенгенських віз. Хтось долає перешкоду з успіхом, комусь – доводиться принижуватися. Я маю на увазі – ходити на детальні співбесіди та приносити різні довідки про матеріальні статки та родинні зв’язки".

Будь-яка поїздка у зону ЄС починається зі збирання документів. Навіть за умови звернення за допомогою до туристичної фірми паперових клопотів не уникнути. До речі, консульські працівники кажуть, що саме через невірний або неправдивий підбір документів вони змушені відмовляти у видачі віз.

Але складність для українців полягає у тому, що, незважаючи на дію (ще з 5 квітня 2010 року) Візового кодексу ЄС, який мав би уніфікувати роботу консульських установ, треба бути готовими до того, що кожне з консульств країн-членів Європейського Союзу вимагатиме різні списки документів.

Наприклад, польське консульство просить стандартний пакет документів: внутрішній та закордонний паспорти, заповнену анкету, одне фото та обґрунтування намірів поїздки – запрошення чи бронювання та частково оплачений готель. Можна навіть не приносити довідку з місця роботи. Натомість у консульських установах Іспанії, Італії, Нідерландів вимагають документи, що підтверджують матеріальні статки, наявність нерухомості та дітей.

"На мій погляд, це історія з минулого століття, коли людина мусить збирати купу документів, навіть не зважаючи на те, що вона може входити до пільгової категорії, а відтак не має нести певні документи, – зазначає Ірина Сушко. – Особисто я нещодавно звернулась до іспанського консульства з добіркою з вісімнадцяти документів. І це не зважаючи на те, що я маю право на пільги. Зрештою, вдалося переконати дати мені багаторазову візу. Мені дали її лише на рік. Можна поставити запитання: чому не можна запровадити, наприклад, практику електронного підпису і передавати у консульство відскановані варіанти документів?..".

Для консульських працівників будь-якої з держав-членів ЄС дуже важливо, аби анкета була заповнено правдиво та детально. Скажімо, в установах Польщі та Німеччини анкета заповнюється на сайті та віддрукований варіант додається до пакету документів. Але більшість вимагають анкети, заповнені від руки. Тоді не завадить скористатися наявними прикладами на Інтернет-сторінках консульств. До речі, виправлення в анкетах допускаються. Але краще потребу у них пояснювати біля консульського віконечка.

Ще одна вимога, невиконання якої може стати приводом для відмови навіть розглядати документи, – одне або два фото розміром 3,5 на 4,5 сантиметрів. Воно має бути чітке, на матовому папері, а зображення на білому тлі.

Далі варто рухатися за списком, зазначеним на сайті кожного окремого консульства. Так, за словами керівника Правового та консульського управління посольства Німеччини Курта-Георга Штьокль-Штільфріда, консульські установи у першу чергу перевіряють три пункти. Перший – мету поїздки, чи достатньо вона обґрунтована: чи забезпечені усі підтвердження бронювання готелів, чи вірно складене запрошення тощо. Другий – фінансові гарантії: чи вистачить у заявника коштів на поїздку та щоденні витрати. Третє – гарантії повернення українця на батьківщину після подорожі: наявність у заявника майна та дітей на батьківщині.

Є ще один важливий документ. Його вимагають від батьків, дітям яких не виповнилося 18 років – дозвіл одному з батьків на вивіз дитини за кордон. Такий треба мати всім, хто удвох з донькою чи сином хоче виїхати з України. Але трапляються просто-таки анекдотичні ситуації, пов’язані з необхідністю оформляти такий собі дозвіл. Приміром, у консульстві Італії. Разом із пакетом документів просять подавати не просто нотаріально затверджений дозвіл на вивіз дитини за кордон (навіть за умови, коли обоє батьків зібралися у подорож разом), а з апостилем – спеціальним штампом, який гарантує, що офіційний документ, виданий  в установах і організаціях країни учасника Гаазької конвенції, буде визнано будь-якою з країн учасниць. Його видають у міністерстві юстиції "Тобто майже на порожньому місці виникають додаткові клопоти: завірити у нотаріуса дозвіл на вивіз дитини, у міністерстві юстиції взяти апостиль, перекласти його англійською або італійською. І за кожен цей крок треба заплатити гроші", – обурюється у розмові з "Главредом" мандрівник Ярослав Мусіян.

Також більшість консульств вимагають переклад усіх документів "українського походження" (копію трудової книжки, довідки з банку про суму коштів на рахунку, докази наявності нерухомості в Україні тощо) мовою країни або англійською. На щастя, поки дозволяється довільний переклад – ніхто не примушує звертатися до центрів перекладу.

Дорога до консульства: корисні поради

Наступний крок – записатися до консульства. Щоправда, в Україні функції збирання документів частіше за все покладені на спеціалізовані компанії, яким треба сплачувати додаткові кошти за послуги (нині візовий посередник VFS Global співпрацює в Україні з 13 дипломатичними місіями). Водночас, згідно Візового кодексу, заявник має альтернативу – звертатися безпосередньо до консульських відділів посольств, де, окрім візового збору (35 євро), ніхто не вимагає інших платежів.

Як раз останнього не додержуються у багатьох консульствах. "Тож і виходить, що кожне консульство та навіть консул може трактувати і Візовий кодекс по-своєму", – говорить представник МЗС.

Ось, наприклад, згідно інформації на сайті посольства Франції, до візового центру потрібно звертатися, якщо йдеться про наступні категорії віз: короткотермінові для відвідин родини, у приватних справах чи з метою туризму, ділових поїздок, мистецької, наукової діяльності, роботи за наймом тощо. І лише подружжя громадян Франції або ж країн-членів Євросоюзу можуть подавати документи на отримання візи безпосередньо до Візового відділу Посольства Франції в Україні. Така ж практика і в Італійському посольстві. Теоретично там можна записатися до візового відділу, але це треба зробити дуже завчасно – за кілька місяців наперед. Якщо ж чекати змоги нема, то треба йти до візового центру та сплачувати додатково близько 200 гривень.

"Найбільше скарг щодо консульств Італії та Нідерландів, – говорить пані Сушко. – У них різними способами людину змушують звертатися до візового центру. А там не тільки ми сплачуємо додаткові кошти, а й втрачаємо прямий контакт з консульською установою – у візових центрах не завжди компетентно можуть відповісти на запитання щодо терміну оформлення віз, необхідності документів тощо".

До послуг візових посередників звернулися навіть поляки, які вважаються найдружнішими до України. В Україні працює найбільше польських консульських установ серед країн світу – сім, а відсоток відмов у видачі віз лише трохи перевищує 1%. Для порівняння – у німців він близько 6%. Кілька тижнів тому у Києві наші сусіди відкрили пункт прийому візових анкет. "Це важливо дня нас. Так, у березні цього року у Львові пункт прийому прийняв 7300 візових анкет, а у Івано-Франківську – 4800, Тернополі – 3000. Тобто мешканці Тернополя та Івано-Франківська могли б не їздити до Львова і оформити документи у своєму місті",  – говорить керівник Консульського відділу Посольства Польщі Рафал Вольські. Але тепер виникла інша проблема – здається, саме консульство Польщі значно обмежило кількість громадян, яких вони можуть прийняти у себе. Тож якщо раніше "на прийом" до Консульства на вулиці Богдана Хмельницького у Києва можна було записатися на наступний день, то скажімо  вже 19 квітня (на наступний день після відкриття візового пункту) лише на 16 червня… Ось і рівність в правах!..

Після подачі документів заявник має очікувати – рішення про видачу візи приймається протягом 7-10 робочих днів з моменту подачі візової анкети та додаткових документів, а за необхідності детальної перевірки документів розгляд справи може бути продовжений до 30 днів. У разі відмови у видачі перепустки до ЄС громадянин України, як і будь-якої іншої країни, де для в’їзду до ЄС необхідна віза, має право отримати пояснення, чому так сталося…

Зважаючи на наближення літніх відпусток, візове питання для українців набуває актуальності, тож до зустрічі з представниками консульств треба готуватися ретельно – вивчити всі вимоги та зважити на усі ризики.

фото: vipvisa.com.ua, Главред

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять