Свято з проблемами, або Чи готовий найбільший музей України до туристичного сезону

"Главред" відвідав великий весняний ярмарок у Національному музеї народної архітектури та побуту та перевірив готовність чи не найбільшого скансену Європи до можливого напливу туристів.

Напередодні організатори оголосили: на нього запрошено найкращих народних майстрів із усіх куточків України. "Тож можна не лише чудово відпочити серед давніх пам’яток української народної архітектури – чепурних садиб, вітряків, млинів, церков на лоні мальовничих весняних краєвидів, а й придбати для себе вишуканий керамічний посуд із Опішні, Косова, Василькова; традиційний український одяг із Решетилівки і сучасний молодіжний одяг в етнічному стилі від майстрів із Кіровоградщини, – кажуть вони. – А ще  прекрасні подільські рушники, прикрашені символами глибокої давнини та різьблені ковші у вигляді міфологічних персонажів і спарені весільні ложки із Черкащини; традиційні українські музичні інструменти та плетені із лози зручні меблі і кошики відомих майстрів із Закарпатського села Іза; вироби традиційного ковальства від ковалів із музейної кузні та твори художнього металу майстрів із Донеччини".

І справді, вже з самого ранку біля головних воріт музею спостерігалося скупчення людей та машин. "Мені вперше за тринадцять років не надіслали запрошення на ярмарок. Чи пройду на територію, не знаю…", – говорить пані Марія з Черкащини. "Запрошення є?", – тут же питає працівниця у вишиванці. "Ні. Мені ж сказали, що поштових марок не було, тому й не надіслали", – відповідає жінка. "Ну тоді покажіть, чим збираєтеся торгувати", – не вгамовується експерт. Потім передивляється картини, вишиті стрічками, та пропускає". Таким чином кожен з майстрів проходить експертну раду прямо у музейних воріт.

Щоправда, пізніше з’ясувалося, що ярмаркувати варто було пускати якраз продавців магнітів та інших дрібниць, а не ексклюзивних речей, бо відвідувачі їли, пили, танцювали...

Але, не зважаючи на це, поле майстрів заповнене. Щоправда, більшість з них не торгують, а роздивляються вироби сусідів. "Я геть не підготувалась. Дещо маю ще тут доробити, – каже чинбарка Люба, дістає з торби клей "Момент" та приклеює ним шматочки шкіри. – Сьогодні важливо просто людей побачити, поговорити". А ще зустріти свого гуртового покупця, аби віддати йому партію товару за найнижчими цінами. Якщо для поодиноких відвідувачів кухоль коштує 45 гривень, то для тітоньки з Полтави, яка має сувенірний ларьок у місті, – лише 20 гривень.

Тим часом пересувна експертна рада продовжує працювати у полі. На цей раз просить піти двох жінок, які принесли продавати розписні відерця. "Ми зараз будемо роздавати бейджі "народні майстри", а ви тут принесли якусь самодіяльність", – говорить експерт, якого не турбують пластикові магніти поряд.

Ми ж спробували проінспектувати готовність чи не найбільшого скансену Європи до можливого напливу туристів.

Враження перше: чітких, зрозумілих вказівників як не було так і нема. Не кажучи вже про будь-які іноземною мовою. А ще рік тому експерт музейної справи з США Лінда Норріс в інтерв’ю  "Главреду" говорила, що після інспекції у музеї вона з колегами надала рекомендації щодо розвитку скансену. І найголовніше у них було те, що дуже важлива також комунікація з відвідувачами. "У Пирогово дуже мало інформації про те, що відвідувачі, особливо іноземці, можуть побачити на території музею. А оскільки всередині музею з часів відкриття нічого не змінювалося, то люди можуть замислитися, навіщо їм повертатися", – тоді сказала вона. І справді, найбільш помітними табличками є застереження "Не смітити" та "Не палити".

Враження друге: відсутність реклами. Так про великий і значний ярмарок, до якого майстри готуються цілий рік, знають лише постійні відвідувачі та жителі прилеглих районів. Усі інші – випадкові туристи або групи мандрівників, яких привезли подивитися на старі хати.

Враження трете: поки реставрація тих самих хаток йде дуже повільно – був час, коли музей не зміг освоїти навіть кошти благодійника, садиби окупували ресторатори. Звичайно, як для туристів, це дуже добре – після народних забав можна смачно поїсти кулішу, вареників та дерунів. Але… відвідувачі жаліються – персонал нечемний, інтер’єр не затишний, а їжа інколи холодна. Та й ціни кусаються. Навіть на лотках. Півлітра квасу на розлив – 10 гривень.

Враження четверте: туалети не для людей. Ціна делікатного питання – 2 гривні. Але за ці гроші туалетного паперу нема, а мило, що пропонується, щедро розведено водою. Рушників та сушилок теж не помітно.

Вражене п’яте – приємне: відпочивати на свіжому повітрі завжди приємно та корисно. Не зважаючи на дощовий прогноз, сонце світило майже весь вчорашній день ярмарку. Світитиме воно й сьогодні. Тож усі бажаючі можуть встигнути не тільки відпочити, абстрагувавшись від побутових проблем, а й поторгуватися на весняному ярмарку, поїздити на конях, викарбувати собі монетку на згадку та послухати пісень.

Фото – автора

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять