Володимир Литвин: недоторканність депутатів не скасують

Голова Верховної Ради України в інтерв’ю "Главреду" розповів про плюси і ризики зняття депутатської недоторканності, а також про те, які зміни до Конституції вважає необхідними особисто він.

Цього тижня у Верховній Раді знову обговорювали можливість зняття депутатської недоторканності. Відповідний законопроект №3251, зареєстрований ще в жовтні 2008 року (авторства народних депутатів від ПР – на той момент – Віктора Януковича та Олександра Лавриновича) запропонувала розглянути на засіданні у вівторок, 15 травня, фракція Партії регіонів. Однак в результаті, за пропозицією зокрема спікера Володимира Литвина, законопроект вирішили допрацювати і, можливо, повернутися до його розгляду в червні.

Про перспективи цієї ідеї голова ВР розповів в бліц-інтерв’ю "Главреду".  

Чи справді прийняття запропонованих змін надасть можливість чітко врегулювати статус народних депутатів України, президента України, а також унеможливить використання недоторканності для уникнення відповідальності за порушення закону?

Депутатська недоторканність – за існуючої різниці у підходах до цього інституту в інших країнах – існує практично повсюдно як гарантія безперешкодної діяльності народного обранця в інтересах його виборців. Помічено, що розвиток реальної демократії в країні приводить до певних законодавчих обмежень депутатської недоторканності. Принаймні в більшості країн світу депутатська недоторканність не є абсолютною величиною, а її обсяг варіюється з огляду на ще й політичні, історичні, культурні традиції тощо.

Слід передусім уточнити – зміни до Конституції України, передбачені у зазначеному законопроекті, не стосуються статусу народних депутатів України та Президента України в цілому. Йдеться лише про такий елемент цього статусу, як недоторканність народного депутата України та Президента України. Отже, апріорі проект не ставив за мету "чітко врегулювати статус" депутатів та Президента, а тому не варто й очікувати від нього подібного ефекту.

Що ж стосується питань недоторканності, то законопроект передбачає певне зменшення її обсягу як для народних депутатів, так і для Президента України. Однак Конституційний Суд, до якого був направлений цей законопроект, роз’яснив у своєму висновку від 1 квітня 2010 року, що зменшення обсягу недоторканності депутатів є цілком правомірним і парламент може ухвалити відповідні положення. Водночас норми проекту про зменшення обсягу недоторканності глави держави Конституційний Суд розцінив як такі, що обмежують права і свободи людини і громадянина та не відповідають статті 157 Конституції України. Отже, законопроект має бути відкориговано – з нього необхідно виключити положення, визнані Конституційним Судом неприйнятними.

Недоторканність народних депутатів України за законопроектом зберігається, але її обсяг зменшується. Зокрема, в разі його прийняття зникне заборона на притягнення депутата до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради України. Це означатиме, що стосовно нього можна буде без згоди парламенту порушити кримінальну справу (а за новим Кримінальним процесуальним кодексом України – здійснювати кримінальне провадження), розслідувати її та за наявності законних підстав направити справу (матеріали кримінального провадження) до суду. Наразі це неможливо, оскільки одним із обов’язкових етапів розслідування кримінальної справи є притягнення особи до кримінальної відповідальності. Загалом новий обсяг недоторканності депутата викладено в проекті таким чином, що, в принципі, стає можливим його засудження за вчинення злочину без одержання згоди Верховної Ради України. Не допускається лише затримання та арешт депутата без згоди парламенту.

Прийняття цих положень законопроекту, звичайно ж, спростить кримінальне переслідування парламентарія у разі вчинення ним злочину, хоча певних, досить серйозних складнощів при розслідуванні справи не уникнути. Зокрема, незрозуміло, яким чином можна буде пред’явити депутату обвинувачення, ознайомити його з матеріалами справи, вручити обвинувальний висновок, забезпечити присутність у суді у разі його небажання з’являтися за викликом органів правопорядку, брати участь у відповідних слідчих діях та засіданнях суду.

Чи не сприятиме така норма переслідуванню з політичних мотивів тих депутатів, які протистоять владі?

Цілком логічне питання. Як уже зазначено, положення проекту спрощують кримінальне переслідування народного депутата України. Якщо таке переслідування буде надуманим і здійснюватиметься не у зв’язку з реальним вчиненням парламентарієм злочину, а з метою політичного тиску на нього, то слід визнати, що проект полегшує й такі варіанти поведінки органів влади. Недоторканність є правовим інститутом, що внаслідок своєї природи має як позитивні, так і негативні сторони: з одного боку, недоторканність забезпечує незалежність депутатів і загалом законодавчої влади, з іншого – на жаль, дає можливості для зловживань. Так само і обмеження недоторканності може спровокувати як позитивні, так і негативні наслідки, одним з яких гіпотетично уможливиться ризик посилення тиску на опозиційних депутатів.

Що може допомогти зарадити такому сценарію? Наполегливе, і передусім законодавче, впровадження дієвих механізмів розвитку демократичних інститутів в усіх органах державної влади і на всіх їх рівнях. Врешті, йдеться про належне виконання відповідних вимог Конституції України.

Як, на Вашу думку, потрібно сформулювати цю норму, аби вона дисциплінувала депутатів та водночас не використовувалася для боротьби з інакомислячими?

Мені здається, що питання сформульоване дещо некоректно. Норми про недоторканність самі собою не можуть "використовуватись для боротьби з інакомислячими". З іншого боку, ні норми про недоторканність, ні їх зміна у той чи інший бік не спроможні "дисциплінувати депутатів". Якщо йдеться про те, що депутат має більш сумлінно виконувати свої обов’язки, то для розв’язання цієї проблеми слід змінювати не положення про недоторканність, а інші норми Основного Закону України. Зокрема, у багатьох зарубіжних конституціях можна знайти положення про те, що депутат, який без поважних причин пропустив певну кількість засідань парламенту, позбавляється свого мандату. Вважаю, такою нормою варто було б доповнити і нашу Конституцію.

Вважаю, забезпечити депутату реальну недоторканність і не дати при цьому ніяких можливостей для зловживань нею – нездійснене завдання. Водночас варто було б передбачити у статті 80 Конституції можливість затримання й арешту депутата без згоди Верховної Ради у тому разі, коли це відбувається на місці злочину безпосередньо після його вчинення, як це передбачено конституціями багатьох інших країн.

 Якою, за Вашим прогнозом, буде доля законопроекту №3251?

Цей законопроект був внесений на розгляд парламенту у той час, коли політичні умови істотно відрізнялися від нинішніх. Зміни у ситуації, які відбулися з часу внесення законопроекту, очевидно, можуть призвести до того, що чимало депутатів, які поставили під законопроектом свої підписи, ймовірно, натепер не голосуватимуть за його прийняття. Крім того, враховуючи ті процедурні вимоги, які встановлюються Конституцією України для розгляду і прийняття законів про зміни до Основного Закону України, можна прогнозувати із значною долею вірогідності, що цей законопроект, радше за все, не зможе прийняти парламент нинішнього скликання через суб’єктивні й об’єктивні причини. Суб’єктивні відомі, скажу про об’єктивні: для внесення змін до Конституції України потрібні дві сесії; окрім того, відповідно до частини 2 статті 149 Закону України про Регламент Верховної Ради України, питання про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Основного закону не може розглядатися парламентом на останній сесії строку його повноважень.

Водночас у плані загальних роздумів щодо долі інституту депутатської недоторканності ризикнув би висловити припущення, що, з огляду на досвід інших держав, в тому числі країн найрозвинутішої демократії, він залишатиметься і надалі одним із надійних засобів ефективної діяльності парламентаріїв. І справа не в недоторканності окремого депутата – йдеться про надійну роботу всього парламенту як колегіального представницького органу державної влади. Хоча і вдосконалення, я як вже зазначав, цей інститут потребує.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять