Ірина Геращенко: в Україні немає мовної проблеми

"Диктант з російської мови в Верховній Раді став би видовищем: політики думають, що говорять російською, насправді ж – це жах, канцелярщина, банальщина та примітив", – вважає депутат.

На сайті "Главред" відбувся чат із головою підкомітету з питань інформаційного забезпечення інтеграційних процесів Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, народним депутатом України Іриною Геращенко. Спілкуючись із читачами, вона підбила підсумки парламентської сесії, що скінчилася 6 липня, розповіла про "хвороби" українського парламенту, зокрема, головну з них – залежність від Банкової, зазначивши, що Верховна Рада стала "збіговиськом "кнопкодавів", які бездумно голосують, не читаючи законів", а також що депутати наприймали "під мовний шумок". Також Геращенко наголосила на відсутності в Україні проблем із російською мовою, а також на ставленні політиків до української, як до мови аборигенів, яких вони глибоко зневажають.

Подаємо стенограму чату з Іриною Геращенко.

RayaOdessa:Як Ви вважаєте, чи правильно робить молодь, яка голодує в Киеві? Та хто допоможе цій молоді з гідністю вийти з цієї непростої ситуації, адже влада чхати хотіла на ці протестні дії? Чи можна залишати цю молодь без моральної підтримки?

Ірина Геращенко: Молодь завжди більш категорична, чиста і безкомпромісна в своїх діях і переконаннях. З одного боку це прекрасно, з іншого – небезпечно. Тому ви праві в тому, що в першу чергу маємо дбати про здоров’я цих щирих і патріотичних молодих людей. Але хто з нас в силах їх переконати припинити голодування, якщо це – їх рішення. Хіба Янукович після відльоту Путіна має пообіцяти своїй країні не підписувати розкольницького і непрофесійного закону.

Пантелей:Ирочка, привет. Вы завтра будете в Черкассах?

Ірина Геращенко: На жаль, ні. А треба? Я чекаю відповідь на наш з Миколою Томенком запит до Генеральної прокуратури відносно жорсткого розгону мітингу протесту опозиції і громади, яким керувала черкаська міліція. Черкасам привіт!

Ми з вами знайомі? Бо щось не пригадую Пантелеймона серед своїх знайомих.

Лаврух В.:Пані Ірино, як ви оцінюєте результати цієї парламентської сесії? Наскільки виснажливою особисто для вас вона була?

Ірина Геращенко: Парламент, який хвалиться кількістю, а не якістю прийнятих законів, навряд чи може вважатися ефективним. Морально ця сесія була найважчою. Така атмосфера неприязні, недовіри і несприйняття була у Верховній Раді хіба в 2003 році, коли в грудні приймали конституційну реформу, голосували руками і ногами (але ж особисто), і під час Харківських угод, коли вперше так по-звірячому били опозицію за чужий флот.

Лаврух В.:Ви бачите ситуацію зсередини. Поясніть, чому в нашій країні прийнятним і звичним способом "ведення дискусії" в стінах парламенту стали бійки? Про що це свідчить? Чи є підстави говорити про кризу парламентаризму сьогодні?

Ірина Геращенко: Низька політична культура, погана освіта переважної більшості депутатів. Як сказала відомий російський публіцист Юлія Латиніна про українську владну еліту: "В Україні переміг шпанізм". Дуже точне слово – до влади прийшла шпана, на жаль. Ну, і ще один фактор, про який я весь час говорю – в українській політиці і парламенті дуже мало жінок, лише 8%. Треба, щоб їх було більше. Жінки-політики, як правило (бувають, звісно, і виключення), несуть іншу політичну культуру, вони більш компромісні в здоровому сенсі цього слова.

Лаврух В.:Які розклади політичних сил у парламенті ви прогнозуєте після осінніх виборів? Як оцінюєте власне потрапляння в ВР нового скликання?

Ірина Геращенко: Хочу вірити, що переможе опозиція і сформує там більшість. Щодо мене особисто – це питання до виборців, тільки їм вирішувати.

З архівом попередніх чатів "Главреду" ви можете ознайомитися тут.

Нік:Які політичні сили та конкретні політичні гравці заробили дивіденди та додаткові бали перед виборами на мовному законі?

Ірина Геращенко: Сподіваюся щиро, що головний заколотник – Партія регіонів і їх "тушки" – програли! Люди все прекрасно розуміють. Вони бачать зростання цін, безробіття, корупцію, рейдерські захоплення всього, що шевелиться. І спроба все це затушувати "языковой" завісою навряд чи пройде. На жаль, програла й Украіна. Всі іміджеві позитиви від Євро, коли всі європейські ЗМІ давали картинку прекрасних усміхнених українців в національних строях, перекреслила картина "Беркуту" під Українським домом і сльозогінного газу проти демонстрантів.

Нік:І друге питання... Від яких проблем відволікли суспільство мовним законом? Що, які рішення та закони, прийняли під "мовний шумок"?

Ірина Геращенко: Ви на 100000000% праві!!! Після мовного закону під шумок закриття сесії такого понаприймали "кнопкодави". Зокрема, зміни до закону про тендерні закупівлі, яким повністю втаємничили цю і без того корупційну сферу, дозволили приватизацію Гостинного двору у Києві, більше ніж на 100 мільйонів гривень збільшили фінансування генпрокуратури... Зараз опозиція збирає підписи, аби оскаржити процедуру прийняття цих законів у Конституційному суді. Правда, щодо нинішнього КС – то це вже давно філія Банковоі. Але нічого, і їх час прийде.

klin:Ви ніколи не шкодували, що співпрацювали з Ющенком? Які зараз враження у вас залишають після "помаранчевої" доби?

Ірина Геращенко: Мене часто запитують про співпрацю з Ющенком. Я працювала прес-секретарем лідера опозиції з 2002 по 2004 рік. Тоді переді мною, як і перед мільйонами українців, стояв вибір: бути на боці Кучми-Януковича чи з опозицією, яку представляли Ющенко, Тимошенко і Мороз. Я обрала друге. І жодної хвилини не шкодую про те, що мала можливість бути причетною до найсильнішої української опозиції, могла спостерігати, як змінюється країна. 2004 року ми отримали щеплення від тоталітаризму і здавалося, що ми стали демократичною країною назавжди. З’ясувалося, що після щеплення можна ще сильніше захворіти. Нинішні часи мені нагадують 2002-2004 роки, тільки от Янукович не Кучма... Той, попри все, був державником (нехай у своєму розумінні цього слова). Так, я працювала й прес-секретарем Президента Ющенка в 2005-2006 роках, і це був час, коли на більшість речей я не дивилася в "рожевих окулярах", але... я вважаю, що демократична команда програла багато в чому через внутрішні чвари, тому завжди займала позицію – про певні речі маємо говорити жорстко, чесно, але за зачиненими дверима. Сьогодні я б ще критичніше ставилася до багатьох речей і намагалась би на них впливати, аби це було в моїй компетенції і можливостях.

opposit_:Що Ви думаєте з приводу того, що наразі відбувається під Українським домом? Скільки там, по-вашому, борців за ідею, скільки – політичного піару?

Ірина Геращенко: Якби не акція під Українським домом, Янукович вже б давно підмахнув той скандальний законопроект. До всіх Громадян з великої літери, що приходили і зараз є під Українським домом, я ставлюся з величезною повагою. Адже вони відстоюють свої переконання і принципи. Знаєте, сто щирих, ідейних людей переконливіше, сильніше тисячі проплаченого люду. Під Українським домом – справжня, непроплачена акція, тому там особливий дух і атмосфера. Я вважаю важливим, що розпочалася вона з голодування політиків, і там було в перші дні багато партсимволіки, це засвідчило, що опозиція може і повинна об’єднуватися навколо захисту ключових речей. Але зараз я повністю поділяю бачення тих, хто продовжує акцію і голодування – біля УД має бути українська символіка. Я вважаю, що кожен із нас має підтримати цю акцію як може. Я, наприклад, звернулася з листом до лідерів двох опозиційних парламентських фракцій – БЮТ і НУНС – з пропозицією: ми три останні дні сесії не були в залі, стояли на мітингу. Давайте наші депутатські зарплати за ці три дні перерахуємо в різні бібліотеки і школи, закупимо туди українські книжки, підручники, посібники, словники. Мова не вмре, якщо ми її підтримуватимемо справою – читатимемо, співатимемо, говоритимемо, купуватимемо українську книжку. Я вже зв’язалася з однією школою, тепер збираю їх замовлення.

Ліка:Пані Ірино, чим врешті-решт закінчився ваш конфлікт із Петром Мельником?

Ірина Геращенко: Нічим. З генпрокуратури, куди я надіслала запит відносно застосування проти мене фізичної сили, прийшла дивна відповідь, що це питання має розглянути Регламентний комітет. Там засилля регіоналів, і вони не ставлять це питання до розгляду. Мельник підходив до мене у залі і телефонував якось із вибаченнями. Я не живу помстою, але вважаю його поведінку неприпустимою для політика, і тому мені здавалося, що як мінімум ми мали б подискутувати з цього приводу на Регламентному комітеті, визнати неприпустимість подібних речей, які б’ють по репутації і депутатів, і Ради загалом, і публічно про це заявили. Від цього б виграла і Рада, і сама Партія регіонів, яка не вміє визнавати помилок своїх членів.

Олександр, Запоріжжя:Доброго дня, Ірино Володимирівно. 1) Скажіть, чи могли б Ви погодитися співпрацювати із нинішньою владою і за яких умов? 2) Що Ви вважаєте найбільшими проблемами, хворобами, недоліками нинішньої ВР? 3) Чи слід, на Вашу думку, якось карати тих депутатів, які стають "тушками"? Якщо так – як саме? Дякую за відповіді.

Ірина Геращенко: Головна хвороба – на жаль, невиліковна – нинішньоі Ради: її залежність від Банкової. Це не парламент в класичному розумінні цього значення і слова, а збіговисько кнопкодавів, що бездумно голосують, не обговорюючи і не читаючи законів.

Щодо співпраці. Я б говорила не про співпрацю, а про необхідність діалогу між владою і опозицією, який існує в будь-якій цивілізованій європейській країні. Адже є чимало тем, над якими варто працювати разом: євроінтеграція, соціальні проблеми і їх вирішення, гендерна рівність, захист прав дітей, катастрофа в медицині і її реформа, проблеми в освіті і необхідість їх вирішення... Хіба цього мало. Від діалогу виграє суспільство і країна, головне – він має бути публічним і зрозумілим. І в нормальній країні можливі спільна робота над певними законопроектами, певними загальнонаціональними темами і проблемами. Так, врешті-решт, було і в Україні, адже були закони, які парламент голосував, приймав разом. Це зараз градус кипіння і поляризація ВР досягли апогею, і діалог майже неможливий – після мовного закону особливо. Якщо ж говорити про співпрацю як про "тушкоспівпрацю" – це неможливо. Як позбавитися "тушок" – не голосувати за них і не забувати їм нагадувати, що вони зрадники. Я з "тушками" не вітаюсь і не спілкуюсь.

Топор-Херсон:Недавно у Шустера вы "ляпнули", что на юго-востоке неправильно говорят по-русски. Это эмоции? Глупость? Верхоплюйство? Свидомия? Заказ хозяина? Спешу вас заверить, что в Вологде, Архангельске, Костроме, Пскове, Новгороде, Ростове-на-Дону, Ставрополе, Краснодаре, Кургане говорят, как в Донбассе(а иногда и хуже). Так, может, они тоже не русские и русского не знают? А как вам название родных вам Черкасс? Гайдамацкие папахи, шаровары, как в Карачаево-Черкессии? Может вы - не украинцы, не русичи,не славяне, засланные казачки для уничтожения Руси?

Ірина Геращенко: Меня волнует то незнание и неуважение к украинскому, которое демонстрируют многие наши политики. И такое же незнание русского. Тот дикий суржик, с ужасным "гы", которого нет в русском, тот лексикон Элки-людоедки, на котором разговаривают эти записные "защитники" русского языка не имеет ничего общего с русским. Это они думают, что говорят на русском, на самом деле – это жуть, канцелярщина, банальщина, примитивщина, а не прекрасный русский, которого эти люди не знают. Я сто раз предлагала в ВР провести диктант по русскому. Боюсь, это было бы душераздирающее зрелище, т.к. все профессиональные "защитники" русского в ВР (за редким исключением) пишут с ошибками. Они ничего и никогда не читают, не бывают в театрах. За язык обидно...

Александр К.:Прокомментируйте признание Конституционным судом избрание и увольнение главы ВР бюллетенями неконституционным. Как вы считаете, сохранит ли свою должность Литвин до выборов? Если нет – то что дальше, кто его заменит?

Ірина Геращенко: Рішення Конституційного суду вже давно нікого не дивують... Цей орган став придатком Адміністрації Президента, і професійність, і незалежність мантоносців цієї структури – під великим питнням. Там залишилося хіба дві-три принципових людини, які не голосують за ті написані в іншому приміщенні рішеня. Один з них – пан Шишкін. До речі, він мені на іспиті якось поставив першу і чи не єдину у житті трійку (з адмінстративного права), коли минулого року я складала іспити на заочному відділенні юридичного факультету. Я, на відміну від деяких студентів, чесно не списувала, але й тему знала недосконально. Отож отримала образливий, заслужений і принциповий трояк.

хахол:Вам понравилось сравнение Вас с неонацистсками Ириной Фарион и Ириной Сех? Как Вы лично относитесь к идеологии этих двух дам, пропагандирующих открыто ненависть к русским, русскому языку, русской культуре, вере? А если мы ответим тем же, плюс готовность защитить свои права на нашей земле в нашем государстве с оружием в руках? Недаром преступления лидеров ОУН в прошлом веке, то же убийство школьного куратора Собинского Шухевичем украинскими националистами считается подвигом. Не пора ли и нам, миллионам русских и русскоязычных, которым запретили получать образование в своем государстве на своем языке, вести судопроизводство в своем государстве на своем языке, вести делопроизводство в своем государстве на своем языке, и т.д., повторять такие "подвиги" бандеровцев, чтобы наши дети на своей земле в своем государстве Украина не считались "пятой колонной", зайдами, гостями и т.п., а были абсолютно и во всем равноправны с украиномовными людьми?! Мы готовы. Нас уже довели до точки требования украинских националистов запретить русский язык, кроме права общаться, во всех сферах государственной и общественной жизни. Это наше государство, как и украинцев, а, значит, и права у нас должны быть одинаковые. В противном случае – зачем нам такое государство, будем строить свое.

Ірина Геращенко: Я таких порівнянь не бачила і не поділяю ваші епітети відносно цих шановних пані. Хоча так само не поділяю і деякі їх експресивні висловлювання. Я за ідеологією – правоцентрист і не є радикально налаштованою.

Щодо ОУН, то раджу не жити міфами радянських підручників історії, де й про Голодомор слова не було. Варто більше знати і шанувати нашу історію, в якій і ОУН, і УПА належать яскраві і важливі сторінки.

Щодо мільйонів російськомовних, то в Україні немає мовної проблеми, в нас 90% періодики виходить російською мовою, працюють російські театри (жодного разу не бачила там "защитников"), тему мови і спекуляцій навколо неї піднімають безпринципні політикани напередодні виборів. Знаєте, якщо людина не може за 20 років вивчити українську і стати дійсно двомовною – з нормальною українською і російською, а не суржиком – то як вона може правити країною, працювати в уряді? Знати мову – це шанувати свою країну, як її герб, прапор і гімн. Це – символи державності країни. Тому посли і дипломати, що приїжджають в Україну на три-чотири роки, за цей час всі вивчають мову краще Азарова. Для них це честь і принцип – вивчити мову країни перебування, таким чином віддавши повагу людям цієї країни. Чому ж тоді наші політики ставляться до української, як до мови аборигенів, яких вони глибоко зневажають? Цієї філософії я не сприймаю.

хахол:Вы не ответили на мой вопрос. Украина –государство не только для украинцев, и не только ими созданное, но и для миллионов русских, которые приняли такое же точно участие в создании своего государства Украина. Зачем нам, миллионам русских и русскоязычных граждан, такое государство, где наше мнение упрямо игнорируется. Даже в Вашем ответе опять мифы про нацистских холуев из ОУН-УПА, и ни слова в ответ о равноправии русских и украинцев во всех сферах, а не только вправе общения на улице между собой.При чем тут театры и СМИ, если нет права получить образование в своем государстве на своем языке, нет права вести судопроизводство в своем государстве на своем языке? То есть Вы прямо нам указываете: свои права вы можете взять только с оружием в руках, а мы, украинские националисты, всячески будем препятствовать в получении Вами этих прав мирным способом, конституционно. Если Ваше молчание надо понимать так, то спасибо за ваш полный и подробный ответ.

Ірина Геращенко: Ваші питання довші, аніж мої відповіді. Згадайте хороше російське прислів’я: краткость – сестра таланта.

В Украине нет проблем с русским языком. Вон вы говорите, пишете – и все вас понимают, отвечают. У нас с украинским проблемы. Попробуйте-ка его выучить, из уважения к стране, которая называется Украина.

Марио:Ирина,мы помним, как вы обожествляли Ющенко.Вы пламенный патриот Украины!Покажите,пожалуйста,имения наших патриотов и их домики.Вы не против визита журналистов "Главреда",чтобы показать им, как живут наши доблестные "патриоты".Вы,Славик Кириленко...чтобы народ знал, кого выбирать будут, и какая у нас оппозиция.

Ірина Геращенко: Я сама журналіст, і чимало журналістів в мене в гостях бували. В тому числі і з "Главреду". Інше питання – наш будинок: це приватний простір, і я хочу запрошувати туди і там бачити тільки людей, які не проб’ють негативною енергетикою ауру мого дому. До речі, свою квартиру купила в кредит, як і багато інших громадян України, і досі той кредит сплачую.

Франко:Вельмишановна панi Iрино! Я дуже поважаю Вас и Вашу гiдну украiнця поведiнку.
Втiм
, у мене до Вас запитання. Перше. Ющенко, на мiй погляд, кращий президент, але чому вiд ньoго, як вiд полiтика, тiкають йго друзi?Навiть вiдтепер шановнi Наливайченко й Огризко. Якi стосунки у Вас і Ющенко з Плющем, колись кращим Головою ВР?І чи можуть зявитися шляхи наближення? Коли це особливо потрiбно народу Держави. В яких Ви стосунках з Ольгою Герасимюк, Вiрою Ульянченко, Олександрою Кужель, Наталею Королевською, i чи не створити Вам, мудрим та рiшучим, втiм, тендiтним та красивим жiнкам, уособлену спiлку, щоб захистити свiй народ i кохати нас чоловiкiв? Успiху Вам, натхнення, радощiв, перемоги. Олександр Шпунтов.

Ірина Геращенко: Ви так багато прізвищ перерахували, що... Щодо Віктора Ющенка. Знаєте, колишній прес-секретар має можливість говорити про свою колишню роботу набагато менше, аніж "при виконані обов’язків". Як професіонал, я суворо дотримуюся цього правила і волію не коментувати нічого, що стосується цієї теми.

Я щиро дружу з Олею Герасим’юк, вона прекрасна людина, цікавий журналіст і, головне, політик із гарним почуттям гумору. Для політика це просто необхідна якість, яка відсутня в багатьох депутатів. Тому вони такі скучні і несамокритичні.

З іншими перерахованими вами особами – з кимось вітаюсь, з кимось приятелюю, когось просто знаю по роботі, з кимось можу випити кави і навіть перемити комусь кісточки.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять