Візові проблеми: як не потрапити до «чорного» списку консульств

Українці готові витрачати гроші на подорожі, проте хтось на цій готовності робить великі нечисті гроші.

За підрахунками, щороку українці на оформлення Шенгенських віз витрачають близько 40 мільйонів євро. На цьому наголошує науковий директор інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. Водночас експерт згадує, що, за приблизними даними, обсяги тіньового ринку віз в Україні оцінюються в один мільярд доларів на рік – понад 40% заявників звертаються до нелегальних візових посередників.

Ці цифри свідчать про те, що українці готові витрачати гроші на подорожі, а хтось на цій готовності вже сьогодні заробляє великі нечисті гроші. Але про все по порядку…

Без сплати за візу

Як відомо, нещодавно, а саме 23 липня, Україна та ЄС підписали зміни та доповнення до вже діючої з 2008 року Угоди про спрощення оформлення віз.

Це означає, що до вже існуючого переліку категорій громадян, які мають право на безкоштовне та спрощене оформлення Шенгенських віз, додалися ще чотири. У найближчому майбутньому полегшення відчують представники громадських організацій, які регулярно подорожують до держав-членів з метою освітньої підготовки, участі в семінарах, конференціях, у тому числі в рамках програм обміну, учасники офіційних програм ЄС з прикордонного співробітництва, представники релігійних громад, а також інших професій, які беруть участь у міжнародних виставках, конференціях, симпозіумах, семінарах.

За словами керівника відділу візової політики департаменту консульської служби МЗС України Віталія Мошківського, цьому передували складні переговори. Тільки у 2011 році вдалося провести чотири раунди, і у листопаді завершити переговорний процес щодо тексту угоди. У ньому міститься не лише розширений список категорій, які отримуватимуть візи безкоштовно, а також тих, хто зможе отримувати довготривалі візи. «Визначено й чіткі терміни дії багаторазових віз, – говорить експерт. – Раніше було сказано, що віза може оформлюватися певним категоріям до одного року і до п’яти років. І це було суб’єктивно. Ми це положення поправили. Тепер якщо особа чітко підпадає під дію угоди, то віза буде річна або одразу п’ятирічна».

Утім, аби отримати візу саме на рік чи, тим більше, на п’ять років, заявнику доведеться довести, що підстави, які зумовлюють його потребу у регулярних поїздках, не зникнуть раніше даного терміну. Наприклад, якщо заявник подорожує на запрошення близького родича, який проживає у країні ЄС, а термін посвідки на проживання його спливає раніше, ніж за рік, то багаторазова віза видаватиметься не на рік, а лише на період дії посвідки на проживання родича. Те саме стосується терміну повноважень членів офіційних делегацій, посадових осіб, депутатів тощо, якщо ці терміни чітко визначені.

У деяких випадках скасовуються і підвищені збори за оформлення віз у прискореному порядку. Раніше, якщо заявник подає документи у термін до трьох днів до дати виїзду, то за подвійну оплату може бути оформлена віза в терміновому порядку. Тепер віза у будь-якому разі буде оформлюватися за 35 євро. Але якщо громадянин звертається з проханням терміново оформити візу, але не має на те документів, які підтверджували б таку необхідність, то подвійний тариф залишається. «Обмежуватиметься й вартість послуг посередників. Коли підписувався перший варіант угоди, посередницька практика не була поширена, тому і не була прописана. Зараз ми чітко фіксуємо, що вона не може перевищувати 30 євро. Для усіх заявників, які бажають подавати заяву безпосередньо до посольств, а не користуватися послугами посередника, таке право буде гарантовано. Консульство має призначати дату співбесіди чи візиту не пізніше як за два тижні», – каже Віталій Мошківський.

Але всі ці зміни ще мають бути ратифікованими, тобто узгодженими з міністерствами, урядом та парламентом, і лише потім набудуть чинності. А вже далі, кажуть у вітчизняному МЗС, - шлях до скасування візового режиму з ЄС.

Візовий колапс

Однак навіть за умов затвердження нових положень угоди все одно більшість громадян України потребуватиме віз. Щоб отримати їх, потрібно відвідувати консульські установи. Улітку навантаження на останні зростає.  

«За нашими спостереженнями, нерідко виникають візові проблеми саме у час відпусток. А надто у тих, хто не мав великого попереднього досвіду, – говорить науковий директор інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. – Наприклад, вони стикаються з нововведеннями, якими консульські служби намагаються полегшити собі життя. Мова йде про візові центри, офіційні легальні посередницькі структури, які діють згідно права ЄС. Але якраз вони викликають критичний інтерес, адже вимагають додаткову візову плату. Інше питання – візові центри вносять особливості в процес отримання віз. Зокрема, позбавляють права безпосереднього спілкування з представниками консульства, адже є ніби первісним фільтром, який перевіряє надані документи і доставляє їх до консульства. І співробітники візового центру, на відміну від консульських робітників, не завжди достатньо компетентні. З іншого боку, з появою численних візових центрів зникли черги під консульствами. Щоправда, насправді вони перемістилися у віртуальний простір».

Саме цього літа ми вперше побачили, як перевантаження візового центру спричинило тимчасовий колапс однієї з консульських служб країн-членів ЄС – Італії. У середині липня її візовий центр почав масово скасовувати вже призначені раніше співбесіди. Подорож для кількох сотень українців була зіпсована. Це був найгучніший подібний випадок за останні кілька років. Добре хоч італійське консульство перезаписало до себе на прийом тих людей, яким було відмовлено у візовому центрі. Бо якщо відбувається збій у візовому центрі, то це не означає, що збій відбувся у самому консульстві.

«Шкода, що доповнення до Угоди ще не імплементовані, – говорить головний редактор одного з профільних туристичних журналів Юрій Самойлов, який весь час проводить моніторинг відносин українських громадян з візовими центрами. – Тоді б не трапився випадок, який стався 6 липня. Болгарія, яка є членом ЄС, але не є членом Шенгенської угоди, в односторонньому порядку запровадила подачу документів через візовий центр. Варто розуміти, що Болгарія – країна сезонного туризму. Влітку туди спрямовані великі туристичні потоки – до 200 тисяч щороку. Щоправда, консульство Болгарії звикло до такої кількості туристів, і візи могли оформлювати протягом двох-трьох днів у випадку подачі документів акредитованими у посольстві фірмами. З 6 липня людей почали направляти до візового центру. Там спочатку не змогли дати раду великій кількості заявок, в результаті люди мали проблеми з візами, а відтак не мали можливості вилетіти вчасно. Збитки мали як туристи, так і компанії, які організовували поїздки. Чому у посольстві Болгарії забули, що і зараз зберігається можливість прямої подачі документів до консульства, невідомо…».

Чорний ринок віз

«За окремими нашими спостереженнями, понад 40% заявників звертаються до нелегальних візових посередників, – говорить голова громадської ініціативи «Європа без Бар’єрів» Ірина Сушко. – Це в першу чергу тому, що більшість консульських установ розташовані у Києві. Хоча візові центри легального посередника з’являються і у віддалених регіонах. І це позитив. Але далі треба зауважити, що ці візові посередники пропонують консультативні послуги за додаткову оплату та одержання певних додаткових документів. Навіть не треба робити моніторинг, аби побачити, як біля окремих офісів деяких посередників процвітає ціла інфраструктура. І чим складніші візові вимоги, чим непрозоріша процедура розгляду заяв, тим більша кількість комерційних посередників з’являється. І ми весь час звертаємо увагу працівників консульських установ, що нерідко саме підвищення рівня інформування про візову процедуру частково дозволяє вирішити питання з комерційними посередниками. У той же час складні візові вимоги спонукають громадян звертатися до чорних візових посередників. Вони, наприклад, не можуть продемонструвати оригінал запрошення з партнерської сторони ЄС або надати інший додатковий оригінальний документ».

А ще, трапляється, українські громадяни не хочуть заглиблюватися у правові норми і процедурні особливості того чи іншого консульства, аби оформити візу самостійно, та звертаються до посередників. За неофіційними даними згаданої громадської ініціативи, приблизно у 50% таких випадків громадяни отримують відмову, бо не дуже ретельно готувалися до візового клопотання.

Про те, що бізнес «чорних» посередників процвітає, свідчить хоча б той факт, що в Інтернеті на запит «допоможемо отримати Шенгенську візу» отримуємо понад сім десятків посилань. Не треба бути ворожкою, аби вгадати, що більшість з них працюють або нелегально або напівлегально.

Серед таких оголошень багато об’яв з телефонами не консульських установ, і навіть не візових центрів, розцінки, які не мають нічого спільного з цифрами консульських зборів, пропозиції оформити одноразові, багаторазові візи. Тож наявність таких свідчить про існування певних корупційних ланцюжків, а також створює потенційні пастки для українських заявників, які з різних причин вирішили скористатися послугами тіньових посередників.

Отже, опитуючи тих, хто користується такими послугами, активісти з’ясували, що звертаються до посередників найчастіше через те, що живуть надто далеко від потрібного їм консульства (більшість консульських установ розташовані в Києві, деякі з них – в обласних центрах, і лише два – в райцентрах: Маріуполі на Донеччині та Берегово на Закарпатті). Й витратити кілька днів лише для того, щоб оформити документи, не бажають. Серед вагомих причин діяти нелегально опитані також назвали страх перед чергами, обмеження часу прийому та видачі документів, відтермінування запису на прийом при самостійній подачі, а також небажання розбиратися в правилах оформлення віз.

«Звернення до напівлегальних комерційних фірм, з одного боку, може давати очікувану візу, інакше вони б не працювали – виконують обіцянку «віза Шенген з доставкою по Україні», а з іншого, коли клієнту потрібна довідка про зарплату з місця роботи, загрожувати кримінальною відповідальністю за підробку документів, – говорить Ірина Сушко. – І таку відповідальність нестиме і той, хто виготовляє, і той, кому виготовляють. Також є загроза потрапити до «чорного» списку консульств, якщо були виявлені підроблені документи. Тоді шлях до ЄС буде закритий на кілька років. Також нерідко нелегальні або напівлегальні фірми можуть нести неправдиву або некомпетентну інформацію щодо особливостей подання документів на візу та її одержання. Наприклад, повідомлялося, що бізнес-віза звільняє заявника від обов’язку перетинати кордон тієї країни, консульство якої видало візу. Але насправді це не відповідає візовим правилам та консульським інструкціям».

«Справді, нелегальні посередники повідомляють часто викривлену або некоректну інформацію, – переконаний Самойлов. – Ось приклад: на сайті одного з таких візових посередників висить оголошення: «Шенгенська віза без проблем усього за 190 євро». Це така акція у них, адже розцінки починаються від 250 євро. Я подзвонив у цю фірму, аби з’ясувати, що мається на увазі. Виявилося, що за ці гроші людина отримує одноразову Шенгенську візу з метою в’їзду «туризм», видану в консульстві Польщі. А між тим для оформлення такої візи не вимагають нічого, окрім оплаченого ваучеру готелю. На сайті іншої компанії є оголошення, що туристичні фірми недбало ставляться до своїх обов’язків в оформленні візи і беруть великі гроші. Водночас треба розуміти: аби турфірма могла представляти інтереси туриста у тому чи іншому консульстві, вона має пройти у посольстві цієї країни акредитацію. А це тривалий і досить дорогий процес. А ось втратити акредитацію можна дуже швидко. І навряд чи будь-яка фірма ризикуватиме! Бувають випадки, коли люди самі не хочуть оформлювати візи, а несуть папери до турфірм, а там говорять, що з такими документами візу оформити неможливо. Тоді заявники звертаються до посередників, які приймають їх з радістю».

Експерти твердять, що з’являються дані про порушення з боку нелегальних посередників. Наприклад, виявлялися факти, коли фірми масово штампували посвідчення водіїв. Навіть була кримінальна справа, коли фірма «Х» оформлювала людям фіктивні довідки про те, що ці люди є професійними водіями. У результаті наступного разу при подачі візи люди отримували відмову.

Варто згадати, що час від часу виникають проблеми у українців, які в’їжджають до ЄС з візами, зробленими на основі підроблених документів. Так днями Польська прикордонна служба затримала дев’ять наших громадян. Вони перебували в Польщі на підставі неправомірно здобутих віз на працевлаштування, оформлених на базі фальшивих документів. Кілька місяців тому сімох українців затримали в Німеччині через підозри в тому, що їхні в’їзні документи теж оформлені на незаконній підставі. Водночас усі ті люди, яких за кордоном упіймали на гарячому, автоматично потрапляють до чорних списків. Отримати Шенгенську візу тепер їм буде надзвичайно складно.

фото: vipvisa.com.ua

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнёров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять