Мовний закон діє – і перемагає?

Перший пішов. Не встиг скандальний мовний закон набрати чинності, як Одеська міська рада на позачерговій сесії вже ухвалила рішення, згідно якого російська мова отримала у місті статус регіональної. Завтра до завоювання мовного простору має намір долучитися Верховна рада Криму, а 16 серпня у наступ піде Донецька обласна рада.

Одеський регіон – з тих тринадцяти, у яких російська мова потенційно може отримати офіційний статус, відповідно до підписаного 8 серпня 2012 року Президентом Віктором Януковичем закону «Про основи державної мовної політики». На позачерговій сесії міськради за регіональний статус для російської мови проголосували 73 депутата з 111 присутніх.

Один із аргументів скликання позачергової сесії та розгляду на ній одного лише питання влада Одеси вбачає у неприпустимості написання міста з однією літерою «с»… «Прийняття рішення дозволить гармонізувати мовні відносини і надасть можливість вільного вибору мови міжнаціонального спілкування в місті, де протягом 200 років слово «Одеса» пишеться з двома «с», – каже депутат ради Олексій Косьмін.

Окрім того, згідно мовного закону та рішення місцевих депутатів, російська буде використовуватися у діловодстві, документації, листуванні, при видання друкованої продукції службового та допоміжного характеру (бланків, форм, квитанцій, квитків тощо), виконанні найменувань і написів на офіційних бланках, печатках, штампах, штемпелях, табличках органів Одеської міської ради, комунальних підприємств, установ та об’єднань громадян… І на все це мають бути у місцевому бюджеті кошти. Гроші треба виділяти і на «доукомплектування органів і установ Одеської міської ради з урахуванням прийнятих рішень щодо використання, розвитку і захисту російської мови». А ще, наприклад, на друк підручників для шкіл, у яких, за бажанням батьків, діти навчатимуться російською, та, скажімо, на вивіски на будинках з назвами провулків, вулиць, проспектів.

Передбачається, що і вся аудіо-візуальна реклама на території міста відтепер може бути двомовна. Але такою вона була і раніше. Приміром, на місцевому радіо можна було почути, як ведучі російською мовою розігрували квиточки на чергову прем’єру фільму з російським дубляжем, до того ж оголошували, що взагалі на фільми, перекладені мовою сусідки, діє знижка. Такі от «утиски»…

Здається, саме тому під час ухвалення мовного питання на сесії в Одесі ніхто особливо не сперечався. Не знадобилися й металеві парапети, які вранці у день сесії було встановлено навколо будівлі, – ніхто навіть і не спробував прорватися у зал засідань. Так звані опозиційні депутати не з’явилися. Напевно, розуміли, що від цього нічого не зміниться, бо їх кількість не здатна вплинути на рішення загалу. А той самий Косьмін, якому в назві Одеси не вистачає однієї літери «с», сказав: «Аби регіональна мова підпадала під умову закону, необхідно більше 10% населення, які вважають мову рідною. А, згідно останнього перепису, в Одесі проживає понад 10% населення, які рідною вважають російську мову». У мера Одеси Олексія Костусєва інші цифри: 89% одеситів комфортніше розмовляти, читати і спілкуватися російською мовою. Тож саме цю мову варто «розвивати та захищати»…

Між тим мовне рішення на офіційному сайті Одеської міської ради вже є. І воно російською мовою.

Наступні рішення з’являться на російськомовних сайтах ВР Криму та Донецької обласної ради. А далі піде ланцюгова реакція: Луганськ, Запоріжжя, Миколаїв, Дніпропетровськ…

До речі, з таким підходом до мовного питання, за умов перенесення українського «досвіду» на європейські країни, слід сподіватися, що дуже скоро українська мова стане регіональною у таких країнах як Італія, Іспанія чи Португалія, де нині роками постійно проживають наші заробітчани. Абсурд? А чому б ні?

Нині ж із завзяттям до роботи з мовою взялися і у міністерствах. Так, у Кабміні під керівництвом віце-прем’єра і міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової пройшла нарада для розробки та внесення пропозицій у новий «мовний» закон. Як доопрацюють документ, можна судити зі складу присутніх. Серед запрошених екс-президент Леонід Кравчук, письменник Іван Драч, ректор КНУ ім. Шевченка Леонід Губерський, Ганна Герман, міністр культури Михайло Кулиняк, «регіонали» Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко та інші. Робоча група буде поділена на дві частини. Перша працюватиме над поправками, інша – над проектом Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови.

Думається: нащо саджати у теплицю те, що може рости у відкритому ґрунті? Якщо кілька людей у країні не хотіли вчити державну мову, то невже ж для полегшення їхньої долі потрібно було приймати відповідний закон?..

Професор Києво-Могилянської академії, доктор юридичних наук Володимир Василенко упевнений, що Закон України «Про засади державної мовної політики» фактично звільнить чиновників від обов’язку знати державну мову. Бо і до того жоден закон не забороняв громадянам України говорити тією мовою, якою вони вважають за потрібне. Водночас законодавство України і Конституція вимагають, аби чиновники при виконанні своїх службових функцій використовували державну українську мову. Після розчерку пера Президента державні мужі від такого обов’язку, схоже, звільняться.

Варто нагадати, що главі держави, за словами його радників, не дуже сподобався мовний закон його однодумців. Але він все одно його підписав. Сподіваючись на зміни до документу, які ВР має розглянути на сесії, тобто не раніше середини вересня.

Цікаво, що ж за поправки, на думку Президента, мають бути внесені? За словами керівника Головного управління з гуманітарних та суспільно-політичних питань при АП  Ганни Герман, яка ніби від початку була проти ухвалення цього закону у нинішній редакції, перші поправки в закон передбачатимуть збільшення вдвічі або втричі бар'єру (нині це лише 10%), необхідного для надання мові статусу регіональної. Крім того, за словами Герман, зміни повинні торкнуться формулювання, що регіональну мову «можна використовувати замість (державної) мови або одночасно з нею». «Ось це «замість» потрібно прибрати», – говорить Герман, яка визнає, що при голосуванні закону в Раді «спрацювала пропаганда» з боку Партії регіонів і комуністів.

Але якщо планку щодо необхідної кількості населення, яке б бажало мати у своєму регіоні регіональну мову, і буде підвищено, у тих тринадцяти «російськомовних» регіонах знайдуть таку кількість бажаючих «говорить по-русски», і навіть більше. А ось ті, хто чи то жартома, чи то серйозно просять, наприклад, у Києві зробити регіональною англійську, змушені будуть замовкнути. Тоді не варто буде і згадувати про угорську на Закарпатті (за переписом 2001 року угорці становлять 12% населення області), румунську чи молдавську на Буковині (їх там 12,5% та 7,3% відповідно), кримськотатарську у Криму (на півострові татар налічується 12%).

Яким буде наступний крок? Один із політиків, який активно лобіює дружбу з північним сусідом, вже кинув передвиборчу репліку: «Двомовність – факт, встановлений законом». А далі: російська отримає статус державної і у Конституції. І ніякі ініціативи, подібні до внесеного до ВР законопроекту «Про обов’язкове володіння та використання державної мови», ефективними не виявляться. Бо волі на те нема. А українців, як і депутатів від опозиції, «разводят как котят».

Фото: УНІАН; Віра Підгайна

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнёров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять