Визит Патриарха Кирилла в Украину: ожидания и оценки

Стенограмма пресс-конференции

27 июля в "Главреде" состоялась пресс-конференция главы информационно-издательского управления Киевской Патриархии епископа Евстратия на тему: "Визит Патриарха Московского и всея Руси Кирилла в Украину: ожидания и оценки".

Єпископ Євстратій: В першу чергу, хотів би подякувати "Главреду" за організацію цієї прес-конференції. Безперечно, в ці дні найбільш цікавим суспільним питанням є візит Патріарха Московського Кирила, візит якого розпочався кілька годин тому.
Візит, безперечно, незвичайний. Подібного візиту за програмою перебування і за суспільним резонансом не було вже давно. Востаннє Московський Патріарх приїздив в Україну з таким розмахом у 1990 році – тоді буквально за півроку відбулось кілька візитів, і останній з них настільки запам’ятався Патріарху Олексію, що після цього він до 2008 року в Київ приїздити не хотів. Можливо, й не планували, але так сталося, що його візит припав на час проведення з’їзду Народного Руху і весь цей з’їзд Народного Руху пішов його зустрічати. Це йому запам’яталося, напевно, на весь час його подальшого патріаршества.
Безперечно, і цей візит має багато складових. Ті сподівання, які покладаємо ми на цей візит, будуть озвучені завтра у посланні Святішого Патріарха Філарета з приводу дня хрещення Київської Руси-України. Завтра ми відзначаємо це свято. Для нас це потрійне свято, бо це день Святого Рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Руси, це є престольне свято Володимирського патріаршого кафедрального собору – головного православного діючого храму України. І це є свято хрещення Київської Руси-України, яке раніше відзначалося лише на церковному рівні, а з минулого року також воно отримало й певний офіційний державний статус, бо з ініціативи православних українських церков було прийнято Указ Президента України про відзначення цього дня. Ці три свята ми будемо завтра відзначати, і з нагоди цієї події Патріарх Філарет написав послання, яке буде завтра оприлюднене на Першому національному телеканалі о 10 годині.
В цьому посланні йдеться про те, що ми хочемо, щоби Патріарх Кирил під час свого візиту не тільки дивився на Україну, але і побачив її. Бо перед своїм візитом, даючи інтерв’ю він сказав, що в Україні ніхто не хоче церковної автокефалії, що це є бажання тільки деяких політиків та журналістів. Щоби у Патріарха Кирила такого враження не складалося, ми хотіли би, щоби він побачив реальну ситуацію в Україні – що люди хочуть, щоб в Україні була Єдина помісна православна церква, що це не є бажання кількох політиків, що це не є воля Президента чи воля Патріарха Філарета чи ще якоїсь особи.
Якщо говорити про ініціативи Президента, то слід зазначити, що на цьому питанні багато спекулюють, кажучи, що Єдина помісна церква – це бажання Президента Ющенка. Але вибачте, давайте згадаємо, що і Президент Кучма, і Президент Кравчук говорили про Єдину помісну церкву. Це три абсолютно різних особистості, різних політично, кожен з яких не раз критично висловлювався про політику інших двох. Але всі вони сходяться в одній позиції – що в Україні має бути така церква.
Це питання не політичне, це питання значно вище , бо для єдиного народу, для єдиної держави нормально і правильно мати Єдину помісну незалежну православну церкву. Сама Росія таку церкву проголосила у 1448 році, і з того часу вона є і помісною, і автокефальною.
Коли Патріарх Кирил говорить про те, що не можна розвивати духовної єдності між Україною, Росією і Білоруссю, то ніхто не говорить про розірвання духовної єдності, бо духовна єдність – це єдність у молитві, це єдність у віровченні, це єдність у сповіданні Христового вчення, це єдність в розумінні Євангелія, і вона є духовною. А поки що, за діями Патріарха Кирила, як і його попередника, видно не тільки духовну єдність, але й єдність адміністративну, тобто єдність керівництва. Патріарх Кирил під виглядом духовної єдності прагне зберегти владу Московського Патріархату над Україною.
Це зовсім не духовна категорія. Це цілком зрозуміла адміністративна категорія.
Патріарх Кирил в останньому своєму інтерв’ю говорив про те, що в Україні є помісна православна церква – це УПЦ Московського Патріархату. Що можна на це сказати? Тут є спекуляція на неоднозначності терміну "помісна церква". З богословської точки зору є два значення цього терміну. Одне – найбільш вживане і традиційне. Це синонім значенню "автокефальна церква", тобто адміністративно незалежна, яка має свого предстоятеля, керівника, який не підкоряється нікому, крім собору єпископів цієї церкви. А друге значення, менш розповсюджене – це значення помісної церкви як місцевої церкви. В такому значенні церква в кожній області є помісною. Де є єпископ, де є єпархія, там і є така помісна церква. Але вона не має ніяких прав адміністративної незалежності. Тому слова Патріарха Кирила про те, що УПЦ МП є помісною церквою – не більше, ніж спекуляція на двозначності цих термінів. Ми говоримо про автокефальну церкву, незалежну адміністративно від Московського Патріархату, але таку, яка зберігає єдність у віровченні, у богослужінні і всьому іншому з всіма православними церквами. Так само, як Московський Патріархат є адміністративно незалежним від Болгарської, Грузинської чи Константинопольської церкви, але зберігає ту саму віру і звершує так само богослужіння.
На минулому тижні ми проводили прес-конференцію, і там я проголошував звернення Святішого Патріарха Філарета з приводу візиту Московського Патріарха Кирила в Україну, де були дані доволі жорсткі оцінки його політичній позиції – що він їде в Україну для того, щоби пропагувати інтеграцію України в Росію, тобто певні політичні питання. Як ми можемо бачити вже з останніх інтерв’ю, з того, які перші слова були виголошені ним тут, в Україні, наше звернення досягло своєї мети. Патріарх Кирил відмовився від політичної риторики, яка була притаманна йому ще місяць або два місяці тому. Коли він наголошував на єдності історичного простору Святої Руси, на тому що Україна, Росія, Білорусь – це є Свята Русь, що "я не є для вас іноземцем" - нібито він не є іноземним громадянином, а громадянином України. Від всіх цих речей поки що він відмовився. І ми будемо дуже раді, якщо і надалі візит Патріарха Кирила буде триматися саме у цих духовних рамках.
Патріарх Кирил Відомий як людина харизматична, з великим досвідом зовнішньої церковної діяльності. Він, можна сказати, кадровий церковний дипломат. Тому що вся його кар’єра розпочиналася ще при Митрополиті Никодимі Ротові – великому ієрархові Російської церкви другої половини ХХ століття саме на церковно-дипломатичній ниві. Ще в молодому віці, в 25 років, він був представником РПЦ при Всесвітній раді церков у Швейцарії. З 1989 року Патріарх Кирил, тоді ще в сані Митрополита, очолював відділ зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату. І тому у нього багатий дипломатичний досвід. Він, як нам відомо, є людиною, яка прагне самостійно приймати рішення. В цьому плані ми сподіваємося, що візит в Україну буде для нього інформативним, що він зможе своїми очима побачити не тільки подивитися, але й побачити, не тільки слухати, але й почути, що є насправді в Україні. Що та позиція, яку займав Московський Патріархат по відношенню до Української церкви і її незалежності протягом останніх майже 20 років є неконструктивною. Говорити – "покайтеся всі і підкоріться Москві" - це не конструктивно. Цього не буде. Українська церква має право на свою незалежність.
В той же час, ми не говоримо ні про боротьбу чи знищення Московського Патріархату, ні про те, що ми маємо до нього якусь ненависть чи ворожнечу. Абсолютно ні. Наше прагнення – щоби як Україна і Росія були дружніми, братерськими державами, які мають взаємовигідні стосунки, залишаючись державами незалежними і суверенними. Так, щоби і Українська церква з Російською були братніми церквами, як це прийнято між всіма православними церквами, але не було б керівництва Українською церквою з Москви, бо це не є нормально в нинішніх історичних умовах.
І якщо Патріарх Кирил побачить, що це є реальність, можливо, він і замислиться над тим, що треба змінювати риторику, треба змінювати спосіб діяння, треба Українську церкву відпускати з-під своєї влади. Бо прагнення до того, щоб в Україні була Єдина помісна церква, є не тільки в нашій церкві, не тільки в Автокефальній церкві. Воно є і в Українській православній церкві Московського Патріархату. Правда, там про це вголос говорять небагато людей, бо добре пам’ятають долю Митрополита Філарета в 1992 році, який вголос сказав, що Українська церква має бути незалежною. Його тоді відсторонили від керівництва церквою і покарали різними церковними карами. І тодішній Митрополит Кирил не останню роль в цьому зіграв. Але, як сказали деякі високопосадові російські ієрархи, за кілька років після того, як було виголошено анафему на Патріарха Філарета, "анафема не спрацювала". Сподівалися, що відсунуть Філарета, накладуть анафему ф церква розвалиться. Зараз вже бачать, що Київський Патріархат не розпадеться навіть тоді, коли Патріарх Філарет, як і всі люди відійде у кращий світ. Київський Патріархат є і буде існувати, бо це є помісна церква, не церква однієї особи чи політичний проект.
І тому, як людина мудра, як людина досвідчена, Патріарх Кирил здатний на те, щоби побачити цю реальність, і ми сподіваємося, що Господь дасть йому сили усвідомити, що Українську церкву краще відпустити і мати дружню, братську, хоча незалежну і самостійну Українську помісну православну церкву. В Патріаршому посланні сказано про те, що ми будемо молитися про це, будемо молитися за Патріарх Кирила, щоб Господь врозумив його, відкрив й ому очі і серце і щоби те болісне розділення, яке є, зрештою припинилося. Припинилося не через підпорядкування Української церкви Москві, а через об’єднання православних в Україні в Єдиній помісній православній церкві.
Певним добрим знаком особисто для мене було те, що сьогодні Патріарх Кирил на Володимирській гірці не відкинув відразу сходу наші пропозиції, а коли його запитали журналісти про те, чи буде він зустрічатися з представниками інших церков і як він реагує на ті пропозиції, які ми висловили, він сказав: "Ми будемо думати, як відповісти". Це вже є гарний знак, тому що на всі наші попередні звернення ніякої відповіді від Патріарха Кирила ми не одержали. Вони були проігноровані. Якщо Патріарх пообіцяв думати, ми сподіваємося, що цей процес не буде тривалим і що ми отримаємо конкретну, зрозумілу, конструктивну відповідь. На даному етапі наше найбільше бажання – це щоби розпочався діалог. Ми розуміємо, що багато складнощів, багато проблем і суперечок, але найголовніше, щоби розпочався діалог, щоби ми спілкувалися не за допомогою прес-конференцій, не за допомогою телевізійних новин чи газетних шпальт, як це є зараз, на жаль, бо іншого способу спілкування ми не маємо. А щоби ми сіли за один стіл, лицем до лиця, висловили сі свої побажання, пропозиції і таким чином через діалог, через порозуміння знайшли вихід із тієї складної ситуації, яка є в Українській церкві зараз.


Уважаемые читатели! На большую часть ваших вопросов епископ Евстратий ответил в своем вступительном слове. Остальные ответы читайте ниже.

Сейчас вы просматриваете новость «Визит Патриарха Кирилла в Украину: ожидания и оценки». Другие новости политики читайте в разделе «Политика». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Новости партнеров

Последние новости

Реклама
Реклама
Реклама
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять