Діма Коляденко: "Я два роки сидів на мастурбації"

Про Діму Коляденка всі дізнались завдяки його хореографічним здібностям, а також шаленому роману з Іриною Білик. Стосунки, які обговорювали майже всі, зробили з них пару номер один. Скандальні подробиці їхнього спільного життя почали з’ясовуватись після розлучення.

А Діма, взагалі, впавши у депресію, почав спілкуватися з психологом та два роки займався самовдоволенням перед сном. Шалена пристрасть мало не штовхнула його на вбивство коханої. Ви щойно з репетиції. Траплялося у вас таке, що ваші постановки не подобалися замовнику?
Ніколи, жодного разу такого не було, щоб комусь не сподобалася моя робота. Це неможливо, тому що до будь-якої роботи, до кожного артиста я ставлюсь дуже індивідуально. Мені б самому не було цікаво ставити погані номери, бо це ж моє обличчя, мій лейбл.
Звідки ви черпаєте ідеї?
Я не репетирую багато, не придумую нічого спеціально, перед дзеркалом удома не танцюю. Я беру рухи зсередини, з серця. Так, я їх відбираю, добираю; те підходить, а інше ні. Кінець кінцем, виходять дуже точні рухи. Думаю, що це пов’язано з космосом, до мене приходять якісь посилання звідти, і я вмить включаюся, знаходжу саме правильні рухи.
З космосу приходить посилання лише на танці?
Так, мені потрібно займатися виключно танцями, рухами, майстерністю, співати, говорити, вести передачі, бути зіркою. Усе це, щоб радувати людей, щоб приносити їм щастя, задоволення, позитив.
А зіркою бути важко?
Взагалі-то, ні (сміється). Пішов на Comedy club, вони мені приділили дуже багато часу, було настільки приємно. Уся передача вийшла про Коляденка. Я сидів і думав: чого б це? Адже це круто. Тебе пародіюють, насміхаються, обзивають, але все по-доброму. Ну, я покидався на них серветками і сказав, що мініатюра не смішна, хоча всі сміялися.
У вас є друзі в шоу-бізнесі?
Чесно? Ні. Але до них дуже доб¬ре ставлюся, всіх їх поважаю, тому що працюю з ними, всіх знаю – сто п’ятдесят чоловік. Не можу стверджувати, що вони мої друзі, але можу сказати, що це мої колеги, мої працедавці, моя команда.
А чому немає?
Тому що я ні з ким не дружив. У мене були жінки, подруги, дружини. Я весь час приділяв одній жінці, а потім, коли зрозумів, що я чомусь одинокий, то розслабився і почав насолод¬жуватися самотністю. Зрозумів, що таке дружба взагалі. Для мене друг — це зараз святе слово.
Коли ви вперше бачите жінку, як розумієте, що ось та є моїм коханням?
Це складно, особливо для мене. Можна шукати два роки, можна три, можна й день, а можна взагалі не шукати, це з волі випадку. Вірю в щасливий випадок, у кохання з першого погляду.
А все-таки, чи було у вас кохання з першого погляду?
Звичайно, у мене і з Оленою (Коляденко. – Авт.), і до Іри саме таке почуття появилося одразу. Я хотів вести її до РАГСу через день, бо зрозумів, що це моя половинка.
Зараз у вас залишились якісь почуття до цих жінок?
Ні. На жаль. А може, на щастя.
Ви ще не визначилися?
Ні, я визначився, просто дуже багато переживав через усі ці розлучення, то два роки, то півтора. Переживав, страждав, а потім подумав: чому це я переживаю? Усе, що не трапляється, – на краще. Я себе заспокоїв і зрозумів, що, нав¬паки, це щастя, що ми були разом, щастя, що ми творили, щастя, що лаялися. Життя було дуже цікавим, але мені подобається сьогоднішнє моє життя.
Коли ви познайомилися з Іриною Білик, то ще були в шлюбі з Оленою Коляденко. Через який час ви розлучилися з Оленою і почали тісніше спілкуватися з Ірою?
Я не кидав Олену, і так сталося не через Іру, ми розійшлися з інших причин. Олена мені сказала чесно, що вона кохає іншу людину – мого колишнього друга. Сказала, що хоче бути з ним. Тож я їй відповів: іди.
Ви з цим другом тепер спілкуєтеся?
Ні. Є такі люди, які товаришують зі своїми колишніми дружинами чи чоловіками, та я не серед таких. Можу сказати: привіт! І все. Можу раз на п’ять років подзвонити і запитати як справи.
Це означає, що почуття остаточно зникли чи навпаки?
Ні, це означає, що ця людина кохає іншу, я ж не хочу лізти в їхню сім’ю. Якщо вона не зі мною, то, значить, не зі мною, "померла, то померла".
Ви якось сказали: з ким поведешся, від того й наберешся. Чого ви наб¬ралися від першої і другої дружин?
Були моменти, коли жінки мене заводили, мовляв, агов, вставай, прокидайся, пішли, швидше, давай руку, побігли. Мені подобалися такі моменти, і ми бігли разом, перестрибували, злітали, падали, вставали і знову бігли. Зараз все помінялося. Жінка потрібна чоловіку дуже сильно, тому що зараз жінки дуже активні, жваві. Вони говорять: давай, прокидайся, давай, пери шкарпетки! Зараз я трішки по-іншому живу, нікого не контролюю. Немає формату, немає рамок, немає обмежень.
Така свобода в даний момент вас влаштовує?
Так, мені подобається зараз свобода творчості, романтика, любовні стосунки, трепет, переживання. Дуже переживаю через кохання. Мені воно приносить емоції, і це круто.
Хто зараз має щастя бути поруч з вами?
Така людина є. Я, взагалі, щасливий. Ось сьогодні аж дві sms-ки отримав зранку. Я зазвичай пишу дуже довгі повідомлення, мені бракує рядків, літер, тому доводиться писати багато пальчиками (сміється), але на тому кінці балдіють. І я балдію, навіть від короткої sms-ки. Наразі нічого не скажу про цю дівчину. Це поки таємниця, люди ж заздрісні зараз, агресивні, не хочу, щоб наврочили. Я одягнув паранджу на своє кохання.
Східна любов, чи що?
Вона різна, багатогранна. Що таке національність? У моєму паспорті написано "українець". Під час війни бабусі ховали документи, щоб ніхто не знав, що ми євреї. Потім виявилося, що в наших жилах тече і азербайджанська, і циганська, й італійська кров – усе намішано. І монголи були у нас в гостях. Уже не знаю, хто я. Насправді, дуже складно кохати.
Це кохання, мабуть, безвідплатне?
Саме таке й називається справжнім коханням. У мене відчуття, що мені сімнадцять років, ніби я хлопчик. Бігаєш, але вже не за цукерками, звісно ж, щось шукаєш, хочеш їй подарувати, чекаєш, мчишся, купаєшся, нігті чистиш, голишся. Ось таке дивне відчуття. І духи купуєш, і шкарпетки міняєш, загалом, це круто, чесно. Розуміти, що ти ж повинен подобатися, повинен збуджувати.
У вас є син Філіп, часто з ним бачитеся?
Так, я "недільний" тато. Йому вже п’ятнадцять років, у нього добрий смак, вдача і своєрідний гумор. Думаю, що він у душі теж єврейчик. У нього вже дівчина появилася. Мені вже цікаво з ним.
Його дівчина не думає, що в її хлопця зоряний тато?
У його дівчини теж зоряний тато. І я вже сміюся, говоримо, що куми. Мені ця історія вже подобається.
Бува не Аліна Гросу?
Ні. Я говорю: "Філю, тобі подобається Аліна Гросу?". А він мені каже: "Тату, ригачка..." (сміється).
Йому потрібен хтось старший?
Та у нього дівчина старша, красива, вихована, і в неї зоряні батьки. Мені вони подобаються.
А взагалі, якими методами виховуєте?
Ніякими. Навіщо його лаяти? Він хороший хлопчина. Мріє стати футболістом, політологом, депутатом, думає й про президентство. Дітей не треба виховувати, якщо тато і мама розумні, все вже було закладено до трьох років. Я вірю в ці істини.
Стиль одягу в нього ваш?
Я йому купую все найкрутіше, а він не носить. Він має свій смак: любить зелене, коричневе, бордове, непримітне. Говорить: "Тату, я ж не зірка, як ти!" Смішний хлопчик, це правда...
Ви з таким трепетом про дітей говорите. Плануєте ще мати?
Не розумію людей, які планують це. Люблю, коли дітки з’являються несподівано. Гоп! І з’явилися.
Якщо з’явиться дитина, ви радітимете?
Звичайно, ніяких абортів, я проти контрацепції і презервативів – це ж від кохання. Звичайно, у мене все попереду, і я хочу ще дітей.
Ви говорите, що страждали багато і протягом тривалого часу жили без жінки. А як, даруйте, з фізичним потягом?
Я два роки сидів на мастурбації і не соромлюся цього. Я отримував задоволення, це дуже приємно і, взагалі, круто. Коли хочеш, тоді й займаєшся онанізмом. Це приємно, швидко, а потім лягаєш спатки.
Ви займалися сексом без любові?
У мене сексу без любові не буває і жодного разу не було. Завжди зай¬мався сексом з тими, кого кохав, хотів, бажав, про кого думав, через кого не їв, не спав, через кого сидів біля батареї в депресії сім хвилин і не розумів, чому там сидів і нічого не робив. А я просто думав про цю людину. Ось це кохання, я можу лише з коханою.
Чи траплялося вам, що кохання переростало в ненависть?
Звичайно – Ірина Білик. Крок вліво – кохання, крок управо – ненависть. Ці речі дуже близько знаходяться, це правда. У мене було таке, що я тримав злість на Іру колись. Лєнці теж довелося багато пережити, мучилася, бідна. Вона пройшла випробування – молодець, витримала. Маю шлейф скривджених жінок. Коли чоловіків кидають, вони готові на будь-який вчинок.
На що ви здатні?
Можу навіть голову відрізати! І тій, і тій.
У вас був роман із Юлією Войс?
Це був не роман, а робота. Дів¬чина була дуже схожа на Ірину Білик. Ми кілька разів сходили до ресторану, на шопінг, на вечірку. Так, ми поцьомалися, я спробував позалицятися до неї. З нею якраз бачився після тюнінгу і подумав, що вона дуже схожа на Білик.
Як ви ставитеся до того, що вона свій піар зробила за ваш рахунок?
Позитивно, я ж "зірка" першого ешелону. А Ірина Дікусар спорудила свій піар на Дімі Білик (сміється). Смішна пара.
Чому смішна?
Не знаю, але смішна. Я з ними не спілкуюся, вони ж сімейна пара – чоловік і дружина. Пам’ятається, Іра мене звільнила зі свого балету. Ось тому це все й смішно.
Ні з того ні з сього, чи що?
Так. Це неадекватно.
А як вам його танці?
Які? Я ж нічого не бачу. А де він танцює? Бувають танцюристи сексуальні, а бувають трішки холодні. Він якраз холодний. Є фригідні люди, а є емоційно-енергійні. Танець і секс — не можна розділити. От в їхньому дуеті немає сексуальності, як не верти.
Як же Ірина поміняла вас, такого емоційного, на фригідного партнера?
Поміняла шило на мило. Я – шило, а вона купила собі мило. Ну, їй подобається така мильна опера, бути спокійною, лагідною. Вочевидь, втомилася від моїх емоцій. Зі мною жити важко. Я дуже емоційний в житті, ліжку, на сцені.
А зараз змінилися?
Так, тому що майже два роки зай¬маюся з психологом. Раніше міг кинути склянку, якщо мені щось не подобалося, порізати картину, викинути диван. Тож я й викинув цю емоцію "чеченця". А зараз мене не розізлить ніхто: ні чоловік, ні жінка.
Ви стали спокійнішим, і Білик, за вашими словами, теж захотіла спокійного партнера, такого, як Дікусар. Можливо, ви знову зій¬детеся?
Ні, ну як? Вона ж заміжня. Хіба що, коли розлучиться з Дікусаром. І я ще думатиму, бо кохаю іншу людину сьогодні. Час же минув, поїзд поїхав.
Ви колись заспівали в "Шансі". А вдома співаєте?
Коли купаюся голий, то співаю. Це щось в голові таке: коли ти голий, то хочеться співати.
Ви закінчили театральне училище. Манера поведінки звідти?
Зіркою не стають, нею народжуються. Прочитавши сто книг про те, як стати сексуальним, ніколи не зробишся таким. Володітимеш лише технікою холодного виконання кохання з улюбленою людиною. А коли ти розкріпачений, коли не набуваєш певних форм, коли не стежиш за собою при цьому, коли не маніжишся, не займаєшся позерством, самозамилуванням, ось тоді стаєш природним.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Все новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять