Лама: "Я відкрила в собі жінку"

Якщо хтось сумнівається в автентичності псевдоніма співачки Лами, то, як каже вона сама, це було вирішено ще при її народженні.

Адже її прізвище – Дзеньків, а "дзен", як відомо, посідає важливе місце у східній філософії. Гуцулка з народження, а нині прихильниця східних практик, Лама вважає, що в цьому бурхливому світі зуміла віднайти гармонію душі й тіла. Зараз співачка працює над новим альбомом і готується до туру на його підтримку. Майбутньою політичною кампанією вона не цікавиться, натомість радить усім займатися тантричними танцями й знаходити в собі внутрішні ресурси… Ламо, восени, як правило, в усіх починається новий виток діяльності. А як у вас? Зараз ми записуємо альбом і готуємося до всеукраїнського туру на його підтримку. А ще після зйомок кліпу на пісню "Тримай" я почала займатися тантричними танцями. Кліпмейкер Алан Бадоєв запропонував саме таку ідею, тобто емоції, почуття, які є в цій пісні, треба було передати через тантричний танець. Тож тепер це моє велике захоплення. Що таке "тантричний танець"? Тантра – це поєднання. Немов нитка… Стан, що прийде. Тобто відбувається розширення. Знаєте, це схоже на плетіння: із ниточки з’являється все більше й більше, можна сплести килим. Про це можна говорити як про свою свідомість. Наприклад, народжується дитина, спочатку вона не мислить, як доросла людина... Коли починаєш вникати в цю філософію, то розширюєш свою підсвідомість настільки, що починаєш бачити світ в інших кольорах. Або сприймати його таким, яким він є, і насолоджуватися ним. А тому життя стає багатограннішим. У тантричному танці ти через тіло виражаєш те, що відчуваєш, усі свої почуття. У кліпі ви танцюєте з надзвичайно вродливим чоловіком… Це Артур Арчибас. Нещодавно він пішов з Оперного театру, і так сталося, що перша його вагома зйомка відбулася зі мною. Наш танець ніхто не придумував, у ньому немає спеціальних постановочних рухів, це цілковита імпровізація. А вас не ревнують через такі відверті тантричні дотики? Звісно, є, напевно, якісь внутрішні ревнощі, але це все в межах. Інколи хочеться, щоб ревнували. Чому б ні? Узагалі, образ співачки Лами асоціюється з чимось східним і навіть езотеричним. Ви медитуєте? Медитація – це робота уяви, коли ти заходиш у себе всередину й звідти уявляєш, наприклад, яка твоя голова. Це робота над кожною чакрою – над чакрою голови, шиї, грудей, живота, і так до самого низу. Ти заходиш в неї і починаєш працювати – уявляєш, як у тебе проникає світло. Таким чином відбувається самоочищення. Навіть можна навчитися зупиняти біль. Чесно скажу, у вас такі проникливі гуцульські очі. Може, справа зовсім не в чакрах? Звісно, у мене це з дитинства в крові, адже я народилася в Івано-Франківську. Гуцульські танці подібні до шаманських. Це все якось так змішано, адже мої батьки тривалий час працювали в гуцульському ансамблі пісні й танцю. Тож з дитинства я ходила в гуцульських вишитих сорочках, знала всі обряди. У дитинстві ким хотіли стати? Я і в лижній школі вчилася, і балериною мріяла бути, і фігуристкою, і кіноактрисою. Тобто все це було пов’язано з творчістю. Але після того, як у 1990 році школяркою я побувала на концерті Бон Джові в Німеччині, зрозуміла, що хочу бути тільки співачкою. Ви навіть збиралися вступати в консерваторію. Можливо, зараз були б відомою піаністкою... Були такі наміри після музучилища. Але потім я передумала. Для мене це стало неактуальним. Ким я могла бути після закінчення консерваторії? Десь викладати музику. Мені це було нецікаво. Я пішла до тата, в гуцульський ансамбль, співати у хорі академічним голосом. Потім був івано-франківський гурт "Магія". А в 2000-му я переїхала до Києва. Підкорення столиці, здається, відбулося не так швидко… Ми винаймали житло, було дуже важко, грошей не вистачало. Ось, напевне, тоді в мене чи не єдиний раз у житті була депресія. Я шукала себе. Там, в Івано-Франківську, все було так гарно, круто – концерти, автографи. Саме тоді я почала писати тексти пісень, до цього писала лише музику. Чому ви обрали сценічний псевдонім "Лама"? Коли в мене була депресія і коли я ще не була Ламою, Бог мене звів з тибетським лікарем. Він і філософ, і справжній хірург. Тоді працював завідувачем відділу реабілітаційного центру. Тривалий час робив операції, а потім вирішив, що можна й без операцій обходитися. Почав займатися тибетською медициною. Саме в цей період я і познайомилася з ним. Він навчив мене і медитувати, і зцілювати себе. Я дуже захопилася цим. А потім треба було якось назвати групу. Тож це ім’я має для вас особливий сенс? У моєму житті завжди так відбувається, що вся інформація, яку я отримую, приходить з інших матерій – як думка. Я починаю це робити необґрунтовано. Чому Лама, наприклад? Я не знаю, чому. Вже потім почала розуміти, звернула увагу на своє прізвище – Дзеньків. "Дзен" – знаєте, що таке? Це окрема філософія, окреме вчення в тибетській культурі. Я почала цікавитися різними філософіями – тибетськими, індійськими. Стала вегетаріанкою, багато медитувала. Згодом прийшло розуміння, що таке "Лама". Тому себе так і назвала. Зараз читаєте духовну літературу? Прочитала кілька книжок Далай-лами, зокрема "Мистецтво, як стати щасливим". Дійшла висновку, що мені не потрібно спеціально читати мантри, аби зрозуміти, як стати щасливою. Я просто знайшла ключ до розуміння, як зробити так, щоб і душа, і тіло були у гармонії. Наприклад, коли надворі погана погода, я просто заварюю ароматний чай і запрошую до себе друзів… Скажіть, а тантричні танці якось вплинули на вашу жіночність? Коли я брала у вас інтерв’ю кілька років тому, ви були в джинсах і "кенгурушці". А зараз ви у короткій сукні й на підборах… Останнім часом я відкрила в собі жінку. Якусь ніжність, привабливість. Напевно, тантричні танці теж допомогли. Адже вони розкривають внутрішні ресурси, якісь глибинні моменти, про які я, можливо, і не знала. Це дуже схоже на тантричний секс. Можливо, не всі наші читачі знають, що це таке… Тантричний секс – це духовний секс. І така взаємодія може бути не тільки в дотиках, а навіть у розмові, коли ти сидиш і просто розмовляєш. Чи коли сидиш і дивишся в очі, проникаєш у свідомість людини, відчуваєш щось неймовірне, таке високе, блаженне. В тобі відкриваються новий світ, нове бачення, нові відчуття. І коли ви кохаєтесь, то по-іншому все відчуваєш. Стаєш більш сексуальною, більш привабливою. І партнер дивиться на тебе зі здивуванням, відкриває для себе щось нове. А як щодо материнських інстинктів? Чи не поглинає кар’єра співачки цю вашу сутність? Ні, я про це думаю. Звісно, що відчуваю материнські інстин¬кти, але знаю, що в моєму житті це відбудеться трохи пізніше. Зараз я відкрила для себе новий світ і хочу насолодитися ним, а не поринати одразу в материнство. Із розмови я розумію, що у вас є друг серця. А штамп у паспорті вас хвилює? Все, що придумано людьми, не природою, мене не хвилює. Мене не хвилюють якісь суспільні закони, штампи, якісь канони суспільства взагалі – що має бути так і отак. Мені це байдуже. Наприклад, стосовно моди чи стилю. Я завжди вдягаюся чи щось роблю так, як хочу. Я ніколи не підпорядкована чужим думкам. Я вільна та щаслива з того, що для мене неважливі ні фінансові моменти, ні інші. Можливо, тому, що є гроші, а от коли їх бракує... У мене не багато грошей. Їх вистачає тільки на те, щоб записати альбом. Узагалі, наші артисти, на відміну від іноземних, не можуть нормально заробити на альбомі чи в турі. Тому що в нас немає шоу-бізнесу. Тут кожен викручується як може. У нас не працює концертна індустрія, немає достойних музичних видань... Щоб потрапити на обкладинку журналу, треба або завагітніти, або вийти заміж, або ще щось таке зробити. Люди цікавляться не так музикою, як тим, з ким ти спиш, що їси, що п’єш. Коли до вас прийшло кохання? Кохання в мене вже давно, ще з Франківська. Що ви цінуєте в чоловіках? Насамперед – людські якості. Чесність, порядність, відвертість. Для мене важливо, щоб людина була особистістю. Не за статусом. Просто вона повинна мати харизму, стрижень. Людина має бути послідовною, виваженою, адекватною. Як ви вважаєте, в артистів може бути щасливе сімейне життя? Може. Я, наприклад, не уявляю щасливого сімейного життя без вдалої кар’єри. І кар’єра для мене також нічого не значить без коханої людини, без дітей. Це повинно поєднуватись. Від чого могли б вилікувати вже зараз? Могла б навчити медитації. Медитація – узагалі лікувальний процес. Вона лікує духовний світ, вирішує усі проблеми. Могла б також бути чудовим гримером. Коли ще створювали команду, навчилася цього, тож для кліпів і фотосесій гримуюся сама. Ви шукаєте себе в інших культурах та духов¬них практиках. А що у нашій українській культурі є для вашого серця рідним і дорогим? Узагалі, люди є дорогими. Це ніби візуальний момент, який дійсно підкреслює Україну, Гуцульщину. Українські обряди – я ж їх усі бачила з дитинства, мама з татом у гуцульському ансамблі їх демонстрували, і це було як обличчя усього народу. Кухня українська мені подобається. Тобто все те, що є в мені. Це не є набутим, це те, що в моєму корінні, і воно нікуди не дінеться.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять