За останні два тижні українська влада почала активно акцентувати увагу на посиленні співпраці з Китаєм. Причому почалося все з таємничого мовчання українських чиновників про підписання меморандумів з Китаєм, а в підсумку призвело до роздумів політиків про заміну західних джерел кредитування і розворот на Схід.
Експерти, опитані Главредом, зазначають, що така показова активність влади може бути пов'язана не стільки з реальним розворотом курсу на Схід, скільки зі спробою подражнити Вашингтон. Але так чи інакше, є ризик, що ця гра може в майбутньому обернутися для України серйозними проблемами.
Розворот на Схід?
Нагадаємо, що вперше тезу про співпрацю з Китаєм почали обговорювати після підписання міжурядової угоди між Україною та Китаєм про розширення співпраці в інфраструктурі. Все б нічого, але звістка про підписання цієї Угоди викликала скандал, адже Мінінфраструктури повідомило про це майже тиждень потому і тільки після публікацій у китайських ЗМІ.
Після цього влада почала тільки підігрівати чутки про посилення співпраці між країнами. Зокрема, глава парламентської фракції Слуги народу Давид Арахамія відзначився одразу декількома знаковими заявами – то він повідомив про те, що пропрезидентська фракція має намір брати приклад з Компартії КНР, а потім заявив про те, що Україні важливо "вирівняти" відносини з Китаєм, так як він "номер один торговельно-економічний партнер України".
"Обсяг, який вони генерують по імпорту та експорту, становить $15,4 млрд. це більше, ніж весь імпорт-експорт з ЄС та іншими країнами. Якщо у нас є економічний партнер, з яким ми вже торгуємо на повну з великим відривом, чи повинні ми з ним партнерствувати? Або повинні робити якусь блокаду, тому що щось не подобається американцям або комусь ще?", - сказав Арахамія в ефірі одного з телеканалів.
Лінію дій депутатів своєї фракції підтримав і Зеленський, який нещодавно у телефонній розмові з главою КНР Сі Цзіньпіном заявив про можливість підписання безвізу між двома країнами.
читайте такожВажка ціна для України і зрада Меркель: Арестович оголосив про небезпечні плани заходуУ "китайський квартал" затесався навіть спікер ТКГ в Мінську Олексій Арестович – так, спочатку він заявив, що Україна буде змушена переорієнтувати свої інтереси на Схід, якщо в Євросоюзі і США буде посилюватися вплив російських лобістів і буде реалізована політика здачі українських інтересів.
Варто зазначити, що саме заява Арестовича наробила найбільше галасу. Тут пояснювати довелося спочатку МЗС України, де запевнили в тому, що Україна не збирається змінювати геополітичний вектор, а після цього – і самому Арестовичу, який, не особливо заперечуючи, звинуватив журналістів у спотворенні його слів.
"Малограмотний шантаж США"
Опитані Главредом експерти скептично налаштовані до завзяття влади щодо зближення з Китаєм. Зокрема, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса переконаний, що реальний розворот України до Китаю поки неможливий. Більше того, усі ці заяви політиків – всього лише спроба подражнити Вашингтон напередодні запланованого візиту Зеленського в США.
"Останнім часом між Штатами і Україною загострилася риторика – США незадоволені тим, як у нас проходять реформи, а Україна, судячи із заяв Зеленського, незадоволена тим, що США недостатньо нас підтримують і навіть пішли на діалог з Путіним. Мабуть, саме тому у когось і народилася ідея розіграти китайську карту і полякати Вашингтон. Однак на ділі це лише публічна бравада і якоїсь серйозної роботи за цими заявами немає, так як ці слова чиновників не підкріплені ніякими діями", - пояснив Главреду Куса. І додав, що навіть підписання будь-яких угод і меморандумів – ще не свідчення того, що ми кудись розвернулися, оскільки наші відносини з Китаєм залишаються поганими і досить слабкими.
"Українська влада малограмотно намагається шантажувати США, для яких Китай є червоною ганчіркою. Але коли в України відсутня економічна політика, такі метання і розмови США точно не налякають, хоча політика Штатів щодо України після цього може змінитися", - погоджується з колегою політичний і економічний експерт Тарас Загородній.
читайте такожЧому влада насправді марить про "перетворення" України на КитайЗа словами Загороднього, ідея розширення горизонтів і налагодження співпраці з низкою інших країн, особливо на тлі напружених відносин між США, Німеччиною і РФ через будівництво Північного потоку-2, не виглядає такою вже абсурдною ідеєю. На думку експерта, Китай був би цікавий Україні з точки зору отримання технологій, які виробляють в Піднебесній і які могли б бути для нас дешевшими західних.
У свою чергу, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик зазначає, що розворот до Китаю досить просто пояснити, адже Китай пропонує інвестиції - гроші без надмірних зобов'язань, за які не вимагає політичних кроків шляхом зміни законодавства на кшталт проведення реформ або боротьби з корупцією.
"Тобто це не зобов'язує до дій, які суперечать лінії керівництва країни. Відповідно, Китай є способом диверсифікації надходжень грошей - економічної допомоги, кредитів та інфраструктурних проектів, які можна реалізувати в Україні, зміцнюючи транзитний потенціал", - пояснює Кулик затію влади.
"Затягування в боргову яму"
Однак і тут є одне вагоме "але" - в більшості випадків від країн, яким виділяє кредити, Китай вимагає щось натомість.
"Китайці - це спритні хлопці і їхня економічна політика часто пов'язана з економічною експансією. Їхні вимоги зазвичай дуже жорсткі і їх цікавить ринок збуту за їх же кредити. Тобто не факт, що співпраця з Китаєм буде настільки вигідною, як нам розповідають. Тому що якщо вони дають кредити, то фактично всі роботи виконують саме китайці, і країні залишаються тільки борги", - говорить Загородній.
Цього, до речі, не заперечують і в пропрезидентській фракції.
"Китай практично скрізь інвестує у видобуток сировини для власних потреб. Тобто Китай може інвестувати наприклад в розвиток портової інфраструктури, якщо через цей порт в Китай будуть вивозити корисні копалини. Тотальна система контролю над усіма сферами життя робить безглуздими надії на якісь домовленості з Китаєм в тому випадку, якщо якась угода виявилася кричущо несправедливою. Антикороновірусна вакцина нам в приклад - незважаючи на те, що саме Китай так чи інакше став джерелом пандемії, керівництво цієї держави ні секунди не сумнівалося в моральності і доцільності скористатися системою повного контролю над економікою заради перешкоди відправки в Україну вже проплаченої вакцини", - написав на своїй сторінці в соцмережі нардеп СН, член парламентського комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко.
На грошову голку Китай, як звертає увагу політичний аналітик, експерт з питань міжнародної політики, колишній народний депутат України Тарас Чорновіл, свого часу намагалися підсадити низку західних країн.
читайте такожЧому Байден так "закусился" на Китай"Це помітно по Чорногорії, де свого часу корумпований уряд підсів на голку китайських інвестицій. Зараз вона має борг перед Китаєм, який вимірюється в 100% від їх ВВП. Те ж саме було з Сербією і Афінами, які внаслідок наявності мера-соціаліста і корупціонера, зараз ледве вириваються із залежності від Китаю", - каже Чорновіл.
За словами Чорновола, заяви влади про можливе посилення співпраці з Китаєм можуть бути пошуком відмовки для відмови від співпраці із Заходом, хоча на ділі виглядають затягуванням у боргову яму.
"Нинішня кредитна політика Китаю чимось нагадує ту політику, від якої давно відмовився МВФ - коли вони бездумно давали гроші і не контролювали їх використання. На ділі ж співпраця з Китаєм може призвести до того, що ми будемо мати хорошу інфраструктуру і неймовірну бідність", - говорить експерт.
"Комплекс Афганістану"
У той же час, думки щодо наслідків для України від Заходу через Китай різняться.
Так, на думку Чорновола, якщо Україна нинішніми темпами продовжить зближуватися з Китаєм, то на Заході на нас просто махнуть рукою.
"Той підхід, який повторювали ще при Януковичі - про те, що ми потрібні їм більше, ніж вони нам, абсолютно оманливий - так було ще років 10-20 тому, коли США в будь-якій точці світу намагалася з кимось конкурувати. Але зараз це змінилося - на Заході розуміють те, що якщо країні не можна прищепити цивілізацію, то з нею треба прощатися. Це відбувається зараз з Афганістаном і те ж саме може статися і з Україною", - говорить Чорновіл.
"Найближчим часом масштабних угод про кредит від Китаю не буде. Тим більше, що за останніх 10 років Україна підписувала вісім різних великих меморандумів з Китаєм, але жоден з них не реалізувався. І це все, що потрібно знати про рівень відносин з Китаєм. І тому будь-які розмови про те, що китайці просто так дадуть нам грошей, несерйозні", - парирує колезі Ілія Куса.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
