Заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент планує розглянути у другому читанні президентський законопроект "Про народовладдя через український референдум" (№3612).
Главред дізнавався, що змінилося в законопроекті і які шанси на його ухвалення.
Законопроект схвалили в ЄС, але вимагали доопрацювання
Як писав Главред раніше, згідно з документом, на всеукраїнському референдумі можуть розглядатися чотири питання:
- Про затвердження закону Про внесення змін до І, III, XIII розділів Конституції (що стосуються адміністративного устрою, виборів та внесення змін до Конституції)
- питання загальнодержавного значення;
- питання, пов'язані з припиненням дії Закону або його окремих положень;
- зміна території України.
На референдумі заборонено розглядати питання, що суперечать нормам міжнародного права, спрямовані на ліквідацію незалежності України та порушення суверенітету, розпалювання ворожнечі, та питання бюджету, податків, амністії, діяльності органів правопорядку, прокуратури чи суду. читайте такожЕлектронне голосування та фальшиві підписи: чого чекати від закону Про референдум
Також Зеленський пропонував проводити референдуми шляхом впровадження системи електронного голосування, в якій зможуть голосувати виборці, внесені до списків ЦВК.
Для того, щоб провести референдум за народною ініціативою, для початку необхідно створити ініціативну групу з 60 осіб, яких обирають на зборах з не менш ніж 300 громадян у присутності члена ЦВК.
Після цього ще буде потрібно протягом двох місяців зібрати не менше 3 мільйонів підписів українців у двох третинах областей, причому в кожній з них має бути зібрано не менше 100 тисяч. Тільки після чого про проведення референдуму повинен офіційно оголосити президент (за винятком референдуму щодо зміни території – його повинен оголошувати парламент).
На всеукраїнський референдум може бути винесено тільки одне питання, де громадянин повинен чітко проголосувати – "так" або "ні", що означатиме, підтримує він або не підтримує ініціативу.
Референдум буде визнаний таким, що відбувся тільки у тому випадку, якщо у ньому візьмуть участь не менше 50% виборців. При цьому рішення, узгоджене на референдумі, можна буде змінити тільки через три роки. Щоб питання отримало підсумкове затвердження, його повинні підтримати більше половини тих, хто проголосував. Якщо ж питання не буде підтримане, то заново винести його на референдум можна буде тільки через рік.
Зазначимо, що незабаром після червневого голосування за законопроект про референдум у першому читанні, Венеційська комісія затвердила терміновий висновок, в якому позначила, що в цілому представлений законопроект "гідний похвали", але все ж вимагає доопрацювання. Зокрема, комісія рекомендувала:
- Прояснити відмінності між референдумом про скасування законів або їх частини та референдумом з "питань загальнодержавного значення";
- Визначити роль Ради у процедурі проведення всенародного референдуму, а його наслідки закріплювати на законодавчому рівні;
- Забезпечити рівні можливості участі в комісіях для тих, хто виступає" за " і "проти" питань, винесених на референдум;
- Продовжити термін збору підписів, а також перевіряти їх справжність;
- Зробити участь у референдумі доступною для українців з обмеженими можливостями та вимушених переселенців;
- Синхронізувати положення законопроекту про фінансування референдуму з законами про фінансування політичних партій;
- Заборонити на референдумі електронне голосування;
- Переглянути обмеження на проведення агітації;
- Запровадити покарання за порушення проти ЗМІ в період кампанії з проведення референдуму.
Голосів поки недостатньо
Політолог, директор аналітичного центру " Третій сектор" Андрій Золотарьов зазначає, що раптовий поспіх у прийнятті законопроекту пов'язаний з тим, що за рахунок референдуму президент може спробувати вирішити конфлікт з Конституційним судом.
"Поки за законопроект є близько 200 голосів з урахуванням того, що голоси ще не "збирали". В принципі, набрати 226 цілком досяжно, але цей законопроект зустріне дуже потужний опір. Включення такого механізму, як референдум, веде за собою зміну правил гри. Але занадто багато хто зацікавлений у збереженні нинішніх і провал такого законопроекту може стати детонатором розвалу монобільшості і, напевно, буде супроводжуватися політичним загостренням", - розповів Золотарьов і зазначив, що в парламенті навряд чи вдасться провести результативне голосування за цей законопроект.
читайте такожЯкий вихід є у Зеленського в конфлікті з КСУВодночас голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко уточнив, що теоретично президент насправді може звернутися до народу з питанням про КСУ, але реально провести референдум за процедурою, прописаною в законі, можливо тільки після того, як в Україні закінчиться епідемія коронавірусу.
"Ухвалення цього закону необхідно, бо мова йде про конституційну норму, яка повинна бути врегульована, тим більше, що істотних зауважень до цього закону не було. Але проти нього можуть спрацювати побоювання про те, що президент може використовувати законопроект з Конституційним судом. Але в цьому випадку і референдум повністю нічого не вирішить - президент, звичайно, може посилатися на народну підтримку, але в будь-якому випадку, питання потрібно буде врегулювати законодавчо", - пояснює Фесенко.
Також експерт додає, що голосування за законопроект про референдум можуть відстрочити, якщо у фракції СН не буде голосів "із запасом" на його підтримку. Однак, за його словами, на даний момент протиріч щодо його прийняття в монобільшості немає.
"Є різні думки з приводу розпуску КСУ, але пакет законів про народовладдя - це передвиборча обіцянка Слуги народу. Але і це ще не означає, що за нього буде достатньо голосів - завжди хтось хворіє, хтось побоюється голосувати за законопроект з низки причин, а президент, як ми знаємо, не контролює свою парламентську фракцію на 100 відсотків", - сказав Фесенко.
Юрист, екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера зазначає, що голосування за закон про референдум може породити новий конфлікт серед політичних еліт.
"Цей конфлікт доведеться вирішувати шляхом консенсусу. І це те, про що потрібно буде домовлятися, а не намагатися проштовхувати якісь рішення шляхом референдуму і прикриватися волею народу. Референдум може бути корисний хіба що як останнє рішення, яке затверджує рішення представницьких органів влади - президента, парламенту тощо, але цей спосіб не можна використовувати для прийняття грубих, необтесаних рішень", - сказав Магера.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
