Скасування законів, популізм і хаос: чим загрожує Україні закон про референдум

28 січня 2021, 15:46оновлено 28 січня 2021, 17:21
Закон не зробив народне волевиявлення обов'язковим до виконання, зате відкрив політикам простір для маніпуляцій з громадською думкою.
Референдум у Маріуполі
В Україні ухвалила закон про референдум / Reuters

У вівторок, 26 січня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні президентський законопроект "Про народовладдя через всеукраїнський референдум" (№3612). Його підтримали 255 народних депутатів у сесійній залі.

Цей закон розв'язує руки політикам для маніпуляцій з громадською думкою, кажуть експерти Главреду. Як можуть застосувати законопроект на практиці і що з його допомогою можуть легалізувати?

Закон про референдум: що ухвалили

На референдум можуть виносити чотири види питань:

відео дня
  • ті, що мають загальнодержавне значення;
  • що стосуються зміни території України;
  • пов'язані з припиненням дії Закону або його окремих положень
  • якщо йдеться про затвердження закону про внесення змін до низки розділів Конституції: до розділу I( Загальні положення), III (Вибори. Референдум) і XIII (Внесення змін до Конституції).

При цьому не можуть бути предметом обговорення на референдумі питання, пов'язані з бюджетом, податками, амністією, діяльністю органів правопорядку, які суперечать Конституції і нормам міжнародного права; які ставлять під загрозу цілісність або суверенітет України, а також ті, які розпалюють міжетнічну, расову або релігійну ворожнечу.

До другого читання в законопроекті з'явилася низка правок. Наприклад - референдум заборонений під час загальнодержавних або місцевих виборів. Ймовірно, причиною цьому міг стати гучний кейс з президентським опитуванням у день голосування на місцевих виборах, який у президентській партії тоді називали мало не альтернативою референдуму.

Крім того, були збільшені терміни збору підписів під ініціативою проведення референдуму з 60 до 90 днів, а також удвічі збільшили терміни обробки цих підписів для ЦВК – 10 днів замість 5 в попередній редакції.

Головним ноу-хау закону стала норма про можливість проведення електронного референдуму (правда, для цього депутати ще повинні будуть ухвалити додатковий закон, який врегулює нюанси його проведення). Але і тут є заковика - коли голосуватимуть за цей закон, депутати й самі не знають.читайте такожЕлектронне голосування та фальшиві підписи: чого чекати від закону Про референдум

При цьому, як зазначають експерти, у законі не усунули головний недолік. А саме - він не передбачає обов'язкове виконання рішень, прийнятих на референдумі. Виправити це можна, тільки якщо прийняти зміни до Конституції. Однак і цього навряд чи вдасться домогтися, адже тут варто згадати невирішену конституційну кризу, через яку КСУ навряд чи стане підтримувати сумнівні депутатські ініціативи.

Безкрайній простір для маніпуляцій

З урахуванням того, що рішення не є обов'язковим до виконання, референдуми мало чим відрізнятимуться від того, що проводився за часів Кучми, вважає політичний експерт Тарас Загородній - як і тоді, депутати можуть просто відмовитися імплементувати результати в парламенті.

Він вважає, що сьогодні проведення референдуму можуть потягнути усього кілька українських партій, бо для нього потрібен не тільки фінансовий, а й організаційний ресурс.

"Найбільш ймовірно, що питаннями референдуму структурно можуть зайнятися ОПЗЖ, Батьківщина, Євросолідарність. Проведення референдумів у президентської партії під великим питанням зважаючи на її роз'єднаність - у неї просто немає відповідних структур для цього, вони можуть задіяти хіба що адмінресурс", - сказав Загородній.

Що скасовуватимуть

Іншими словами, ухвалений законопроект, зважаючи на його недоліки, полегшить не право українців на референдум, а популізм і маніпуляції з боку політиків, які в спробах сподобатися електорату візьмуться скасовувати закони, які були ухвалені раніше.

читайте такожКриза і бунт проти Зеленського: чим загрожує голосування за закон про референдумПерші кроки до цього вже зроблені. Так, у Батьківщині заявили, що ініціюють референдуми з п'яти питань, серед яких скасування продажу сільськогосподарських земель, стратегічної власності (газопровід, залізниця, Укрпошта тощо), а також про легалізацію марихуани та грального бізнесу.

Якщо ж говорити про президентську партію, то там можуть використовувати закон про референдум як інструмент для утримання рейтингу Зеленського.

"Слуга народу може спробувати проштовхнути популістські рішення на кшталт скорочення кількості депутатів – ті, які ні на що не впливають, але які, з точки зору політтехнологій, допомагають підтримати рейтинг", - вважає політичний аналітик Олександр Кочетков.

За допомогою референдуму влада може продавлювати і непопулярні рішення, на зразок дозволу на покупку землі іноземцями і тим самим чинити тиск на депутатів, вважає експерт. Мовляв, не хочете слухати нас, доведеться слухати народ.

Статус російської мови і Донбасу

Втім, як зазначає голова Центру Ейдос, політолог, кандидат наук з державного управління Віктор Таран, саме обговорення непопулярних рішень на референдумі може зняти з Зеленського і наступних президентів політичну відповідальність за їх прийняття. Наприклад, якщо на референдумі буде скасовано закон про мову або прийнято рішення про реінтеграцію окупованих частин Донбасу з одночасним наданням цим територіям додаткових політичних прав.

"Звичайно, автори законопроекту говорять про певні запобіжники щодо оголошення референдуму. Але боюся, з цим не буде проблем, якщо на референдум буде винесено питання про статус Донбасу, виконання Мінських угод, перегляду законів про мову або ринок землі", - говорить Таран.

ОПЗЖ, яка, згідно з опитуваннями, активно набирає електорат, однією з перших може взятися за питання про виконання Мінських угод і неприпустимість утиску російської мови в Україні, вважають експерти.

Як уточнив політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов, крім цього, ОПЗЖ тепер може спробувати повторити досвід ініціювання референдуму 2006 року щодо вступу України в НАТО.

"Референдум тоді не провели, але тоді відбулася потужна політична кампанія. А напередодні виборів це серйозно мобілізує електорат і дає партії інформаційний привід для проведення, по суті, пропагандистської кампанії", - вважає Золотарьов.

У будь-якому випадку, одні тільки розмови про ініціювання референдумів, не кажучи вже про їх реальне проведення (ким би вони не були розпочаті) загрожують серйозною поляризацією суспільства.

"В результаті ми ризикуємо опинитися в країні, яка, замість того, щоб проводити реформи і рухатися вперед, опиниться в перманентному хаосі постійних референдумів, які будуть ініціювати все підряд", - вважає Таран.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти