Україна знову піде на карантин, якщо ситуація з вірусом вийде з-під контролю - лікар Іван Сорок

У вересні, після того, як студенти і школярі підуть на навчання, рівень захворюваності на коронавірус може значно збільшитись.

коронавирус
Коронавірус в Україні надовго, - експерт / Reuters

В Україні майже щодня коронавірус встановлює нові антирекорди - цифри, які озвучує МОЗ, в останні тижні продовжують зростати. В інтерв'ю Главреду президент Українського медичного клубу, заслужений працівник охорони здоров’я України Іван Сорока, розповів про те, чому росте статистика, коли чекати і якою буде друга хвиля коронавірусу, за яких умов Україна може опинитися у новому локдауні, наскільки великі ризики відкриття шкіл і вишів, як змусити міста виконувати умови адаптивного карантину та що чекатиме росіян у разі застосування створеної у РФ вакцини від коронавірусу.

- Чому в Україні зараз щодня ростуть цифри захворюваності? Із чим це пов'язано?

- Високі показники захворюваності пов’язані з дуже багатьма чинниками. Та інформація, яку ми офіційно отримуємо, пов’язана з кількістю реально проведених тестувань. Чим більше пацієнтів ми реально тестуємо, тим більше в абсолютному і відносному вимірі ми отримуємо більшу кількість результатів. Тому якщо уряд буде виконувати все те, що пообіцяв, а саме максимальну кількість тестувань, то у майбутньому отримуватимемо і більшу кількість хворих. Але треба зважати на те, що треба зонувати і кількість хворих в залежності від тяжкості перебігу хвороби - це також було б важливим індикатором. Тобто це легка форма, середній ступінь важкості проходження захворювання і важкий. І от тоді ми б, можливо, могли краще аналізувати динаміку і робити статистичні прогнози.

Але насправді надзвичайно велика кількість громадян України обмежена у можливості пройти тестування загалом і, тим більше, обмежена пройти його безкоштовно.

Ця ситуація і показує об’єктивні фактичні цифри, але якби ми мали можливість протестувати усіх громадян, які того потребують, а також у профілактичному плані подивитися різноманітні контингенти (вчителі, лікарі, працівники правоохоронних органів), то ми також побачили б іншу статистику.

- Ця цифра, яка озвучується щодня, може містити у собі тести, які були зроблені два-три дні тому чи це дані з дня на день?

- Це інформація про реальне отримання даних про наявність коронавірусу. Тобто матеріал могли взяти вчора, а поставити робити аналіз сьогодні і сьогодні це фіксується. Можливо, не фіксується навіть певна кількість пацієнтів, яка проходить через різні лабораторії, не підпорядковані МОЗ. Але формально інфекційний процес продовжуватиметься, доки ми, по-перше, не вакцинуємо людей і доки в популяції не створиться колективний імунітет. Для цього має перехворіти більша кількість населення України, а до цього нам треба ще довго чекати.​

Президент Украинского медицинского клуба Иван Сорока / Facebook.com
Президент Украинского медицинского клуба Иван Сорока / Facebook.com

- Тобто чи я правильно розумію, що дані з приватних клінік можуть не фіксуватися в загальну статистику?

- Вони можуть фіксуватися не в повній мірі. Тобто є розпорядження про те, щоб ця інформація надходила, але давайте подивимося на таку ситуацію. Є декілька лабораторних комплексів на території закладів охорони здоров'я – можливо, це приватні чи заклади Укрзалізниці чи інших відомств і, можливо, ця інформація не проходить. Але це відносно. Де-факто можемо сказати, що дані, які ми отримуємо з офіційних джерел, також не показують реальну картину, тому що не всі ті люди, які потребують тестування, його реально проходять. Уявімо ситуацію – людина захворіла на коронавірусну хворобу у легкій формі, вона залишилася вдома, не пішла здавати тести, не викликала "швидку". Бо екстрена медична допомога не приїде, якщо людина скаже, що у неї температура 37.7 і нежить, а сімейний лікар скаже сидіти вдома, аби не наражати нікого на небезпеку. Ну і так цей випадок пройшов повз статистику. Ми можемо потім провести тестування вже на імуноглобуліни M та G, але це вже буде постфактум і воно все рівно не увійде до офіційної статистики. Тому, можливо, нам потрібно просто змінити парадигму обстежень і розуміти, що чим більше ми тестуємо, тим більше ми отримаємо результатів – позитивних і негативних в абсолютній кількості.

читайте такожКоли чекати другої хвилі і що не так зі статистикою: професор Амосова про коронавірус в УкраїніМи живемо в епідемії, в епідемічному процесі. І на мою думку, на думку представників української медичної експертної спільноти, можемо говорити лише про те, що Україна знаходиться в стані епідемічного процесу, є дуже багато носіїв, є дуже багато хворих і цей процес уже є перманентним. Ми втратили час, коли пропустили цю інфекцію на кордони і через кордони. На сьогоднішній момент немає вакцини робочої на нашій території, так як потрібно, ми пацієнтів лікуємо, а далі все залежить від протиепідемічних заходів і індивідуальної реакції кожного громадянина на протиепідемічні заходи. Об’єктивно, на загальнонаціональному рівні інформаційна і профілактична кампанія програні. Тому що у людей немає розуміння того, що буде через півроку-рік. Дії уряду є точковими і я, як фахівець бачу, що сьогодні вони беруть один бік стратегії, завтра щось змінюють, але немає усталеного розуміння. І треба людям відверто сказати, що епідемії подібного типу – це завжди надовго. Це по-перше.

По-друге, ніхто не застрахований від того, що може прийти якась інша, навіть більш страшна і складна інфекція. Тому що де-факто коронавірус є дуже нестійким у зовнішніх умовах, але він викликає певні проблеми в організмі людини (запалення легень, порушення функціонування системи органів), які призводить до більшої летальності, ніж при інфекційному процесі, коли людина хворіє на звичайний грип. Але це вносить дисонанс у роботу системи охорони здоров’я і призводить до колапсу, у якому ми не можемо надати допомогу іншим категоріям людей. Це треба розуміти, про це треба казати і, можливо, треба було використати той час, який був у нас до осіннього періоду, щоб максимально налаштувати роботу закладів охорони здоров’я.

- Тобто виходить так, що за ці місяці, які триває карантин, в нас нічого не зробили для того, щоб попереджувати розвиток хвороби в подальшому?

- По-перше, катастрофи немає і заклади охорони здоров’я принципово справляються з ситуацією, яка є. Тобто виділені спеціальні заклади першої хвилі – це, зазвичай, великі інфекційні відділення в багатопрофільних лікарнях, підготовані заклади другої, можливо, третьої хвилі, які можуть надати медичну допомогу. І наші лікарі звитяжно працюють і, в принципі, роблять все, щоб медична допомога якісно надавалась. Але кількість смертей (це вже більше 2 тисяч), кількість людей, які захворіли чи перенесли цю хворобу у важкій формі також є доволі великою і ми маємо розуміти, що ці дві тисячі людей вже не принесуть нічого в економіку.

По-друге, ті люди, які перехворіли, також не є економічно прогресивними, бо якщо вони перенесли у тяжкій формі це захворювання, з ускладненнями і наслідками, вони також не є працівниками – вони можуть отримати інвалідність, подальші ризики у своєму житті. І це говорить про те, що чим краще ми будемо лікувати (не тільки коронавірус, а й інші) хвороби, тим безпечнішим буде майбутнє України. Бо коли ми виділили лікарні першої і другої хвилі, ми абсолютно обмежили в наданні медичної допомоги інші категорії хворих. Ви пам’ятаєте, які були проблеми (які існують і зараз), що було важко отримати допомогу хворим, які страждають на якісь інші, хронічні і неінфекційні захворювання, були відтерміновані операції, профілактичні огляди. В цій ситуації – це також відтерміновані смерті, економічні втрати, соціальні і таке інше.

читайте такожЄС не довіряє нашій статистиці, тому кордони для українців будуть закритими - вірусолог Алла Мироненко Також ми маємо розуміти, що, на жаль глибокої стратегії немає, плюс на це ще наклалися формальні зміни у фінансуванні системи охорони здоров’я, які також призводять до дискомунікації і унеможливлення надання медичної допомоги в тих регіонах, де заклади охорони здоров’я не підписали договір з Національної службою здоров’я України (НСЗУ) або не отримали тих пакетів, на які розраховували. Значить, пацієнт в одному районі не може отримати допомогу в тому місці, де він проживає, має кудись приїхати (а цей район може бути у помаранчевій чи червоній зоні, і його можуть не прийняти). Коли ми говоримо про фінанси, то як багато людей отримали гроші від держави? Це катастрофічно мало – тобто люди, які вели бізнес, їх на жаль, не отримали. Хоча, якщо подивитись на сусідів, то там майже усі отримали або відшкодовані державою заробітні плати, або додаткові кредитні можливості чи ресурси на підтримку бізнесу. І у цьому є велика відмінність між Україною та країнами ЄС чи США.

Тобто, з одного боку, немає стратегії і тактики, а з іншого - ми ще й кинули напризволяще наших громадян в контексті їх економічної спроможності (бо домогосподарства також багато втратили за пандемії). Формально перша хвиля прямо перейде у другу, тому що восени збільшиться кількість хворих на інші інфекції, що передаються крапельно-дихальним шляхом, додасться грип, аденовірусні інфекції, парагрипи і це також буде створювати ще більший дисонанс у системі охорони здоров’я, тому що усі думатимуть, що це коронавірус, ці люди також не отримають ту медичну допомогу, яку вони потребують і це буде як куля накопичуватися до того моменту, поки не будуть прийняті реальні зміни, коли не буде побудована стратегія.

- Ви згадали про те, що коронавірус у нас надовго. Наскільки довго він може у нас протриматись – рік-два чи більший період?

- На це буде впливати багато факторів. По-перше, спроможність системи охорони здоров’я надавати медичну допомогу і лікувати. По-друге, це залежатиме від самого вірусу (чи буде він мутувати чи ні, чи буде послабляти свою агресивність). По-третє, це залежатиме від наявності\присутності в України. І четверте (і основне) – від того, як буде діяти громадянин і домогосподарства. Тобто якщо громадянин зможе влаштувати у себе вдома і на роботі комплекс протиепідемічних заходів і буде використовувати їх ефективно, він зменшить ризик захворіти для себе і своїх близьких і тим самим, буде ефективним ланцюжком в економічному процесі. Якщо він дбатиме про своє здоров’я – не буде палити, вживати алкоголь, слідкуватиме за своїм психоемоційним станом, покращуватиме своє харчування, він стимулюватиме свій організм боротися з інфекцією і тоді він або перенесе цю інфекцію в легкій формі, або з меншими наслідками. І це також надзвичайно важливо. На сьогоднішній момент ми не можемо чітко сказати, що за словами "кінець епідемії" вона дійсно закінчиться - цього не буде. На жаль, є епідемічний процес і він буде тривати до того часу, коли буде створено колективний імунітет, а для цього треба або вакцинувати населення, або щоб більшість його перехворіла.

- Якщо повернутися до цифр, про які ми говорили на початку, наскільки вони співвідносні із реальними. Чи можуть вони бути заниженими?

- Статистика не занижена – цифри показують інформацію про тих пацієнтів, які пройшли тестування і тих, хто отримав позитивний результат, ніхто не занизив. Але ми кажемо про об’єктивні реалії співіснування вірусу і популяції людини - на думку фахівців, цю цифру потрібно множити на 3-5 разів і тоді ми побачимо реальні цифри. Тобто на сьогодні в Україні перехворіло від 300 до 500 тисяч людей, але все рівно цієї кількості для того, щоб створився колективний імунітет, недостатньо – для цього потрібна вакцина або те, про що я казав – щоб ті чи інші контингенти людей перехворіли. Ну і треба створювати всі умови для того, щоб убезпечувати великі контингенти людей від можливості заразити їх у цих колективах. Ось ми кажемо про школи. Та вони, на мою думку, більш-менш убезпечені. Тому що якщо ми говоримо про шкільний клас, то це загалом люди, які зазвичай живуть на одній території. Значить, там можна створити елементи контролю.

Мене більше турбують ВНЗ – коли з 1 вересня туди з’їдуться студенти з усіх регіонів України – червоної, помаранчевої, жовтої зон. І в аудиторіях будуть складні умови, тому що там є ризик локальних спалахів. Що в цій ситуації треба зробити? Обіцяв уряд збільшити кількість тестувань, значить треба робити пересувні лабораторії. Наша мета в цій ситуації – максимально швидко протестувати підозри, виявити пацієнтів і виявити контакти. Виявили контакти – обмежили комунікацію. Це єдиний шлях, який буде ефективним. Це показала Корея, Китай, Японія, деякі європейські країни Північної Європи. Якщо ми адекватно тестуємо, якщо маємо велику кількість епідеміологів, які будуть відслідковувати контакти – тільки тоді можна говорити про ефективне взяття інфекції під контроль. І це буде одним із інструментів того, як цю інфекцію подолати.

- Ви згадали про виші. Якщо туди з’їдуться діти, це може спровокувати локальні спалахи. Чи є тоді сенс взагалі відкривати школи і виші - чи не стане це головним чинником різкого сплеску захворюваності восени? Адже МОЗ якраз за їх відкриття.

- Якщо небуде розписаний чіткий алгоритм того, як убезпечувати себе, контролювати контакти, не допускати хворих дітей чи вчителів до закладів освіти, то ми отримаємо спалахи. Де-факто, знаючи реальну картину і реальний стан речей, можна сподіватися, що вересень додасть нам роботи у вигляді більшої кількості пацієнтів.

- Кілька днів тому в уряді повідомили про правила роботи шкіл з 1 вересня, згідно з якими школи в червоних зонах будуть закривати на карантин і пізніше відкривати знову. Наскільки така тактика допоможе уникнути підвищення рівня захворюваності?

- Будь-які карантинні обмеження допомагають знижувати ризик розповсюдження інфекційної патології, тобто розвитку інфекційних хвороб. Але ми маємо розуміти і те, яку освіту отримають діти. Тому, на мою думку, краще створити профілактичні умови, робити навчальний простір безпечним, контролювати на вході. Ви, певно, бачили ще на початку епідемії ролики з Китаю про навчання дітей у школах – на вході вони всі проходили через дезинфікаційні кабінки, масковий режим, класи між собою не спілкуються, на перерви класи також по черзі. Люди (а особливо діти) мають бути соціалізовані – якщо цього не зробити, ми втратимо покоління.

читайте такожЧи є сенс у жорсткому карантині та якою буде друга хвиля: доктор Виговська про коронавірус в Україні- Коли в Україні варто очікувати повноцінної другої хвилі коронавірусу? Коли можна буде говорити про її повноцінний початок?

- Збільшення в декілька разів кількості хворих, яких ми щоденно фіксуємо як нові випадки, буде свідчити про старт цієї хвилі. Якщо більша кількість хворих почне комунікувати, то ми отримаємо позитивні результати. Фактично в нас не було ефективної тенденції до зниження кількості хворих – ми завжди бачимо, що є приріст. Це як математична прогресія і наша задача у цій ситуації – зробити його більш контрольованим в певних територіях, закладах. Але цей контроль має бути не тільки ефективним, дієвим, він має не шкодити громадянину і не створювати для нього обмежень і ризиків. Знову ж таки кажу, ті люди, які не захворіли на коронавірус, мають дуже високі шанси померти від ускладнень неінфекційних хвороб, які не можуть бути ефективно проліковані, тому що або заклади перепрофільовані і закриті на карантин, або на обсервацію ці відділення і ось про це треба думати і про це дбати.

- Якщо говорити конкретно, до яких показників можуть зрости? Наприклад, якщо зараз діапазон 1500-1700, то як можуть змінитися показники, якщо почнеться друга хвиля? Наскільки великими вони можуть стати?

- Треба порівнювати по кількості можливих тестувань – наприклад, чи є можливість протестувати 10 тисяч. Збільшення на одиницю кількості тестувань – збільшення кількості хворих. Тобто якщо ми протестували 100 тисяч, 1 мільйон, то по експоненті кількість буде збільшуватися. Але якщо ми робимо щодня мільйон тестів і не збільшується кількість хворих - це ситуація стабільна. Коли вона збільшується на одиницю тестування у декілька разів – це свідчить про те, що щось не контролюється.

- Закінчуючи з показниками – за яких цифр в нас може виникнути небезпека повторного закриття повністю всієї країни на карантин? Чи можливий такий варіант зараз або, можливо, буде достатньо адаптивного карантину?

- Хочу сказати, що, як і перше прийняття рішення про введення карантину, зараз воно теж буде політичним. Так, воно ґрунтується на рекомендаціях медиків, коли вони кажуть, що система на 100% заповнена і треба робити "стоп". Я не хочу, щоб ми довели до цієї ситуації. Але коли ми говоримо про те, що система працює з навантаженням в 30-50%, треба намагатися, щоб економіка працювала. Тому що другий, третій карантин економіка України не витримає і не буде з чого фінансувати охорону здоров’я, що знову призведе до того, що пацієнти матимуть можливість пролікуватися лише коли вони будуть мати можливість самостійно за це заплатити.

- Іншими словами, масштабних карантинів у нас вже не буде, бо цього не витримає економіка?

- Якщо побачимо, що ситуація виходить з-під контролю, об’єктивна рекомендація – це дійсно робити карантин. Треба зберігати людські життя і треба зберігати потенціал країни. І задача керівництва держави – зробити максимально так, щоб до цього не допустити і зробити так, щоб система працювала ефективно і якісно. Ніхто не може сказати точно – це може бути, як і раніше, політичне рішення, яке ґрунтується на можливостях системи. Але ми за цей час не побудували жодної інфекційної лікарні, маючи коронавірусний фонд, який можна називати дорожнім. Це також важливо, але жодна копійка не пішла на те, щоб створити кластер по виробництву вакцин, жодна лікарня не була побудована, не зробили нічого системного, щоб працювала медична наука – на жаль, на такому рівні маємо державний менеджмент.

- Взагалі, наскільки дієвою є практика адаптивного карантину і поділу на зони, якщо фактично великі міста відмовляються дотримуватися цього поділу?

- По-перше, треба звернутися до професіоналів – епідеміологів, інфекціоністів, організаторів і управлінців охороною здоров’я для того, щоб отримати ефективні, науково прораховані рекомендації. На мою думку, певні обмеження, які стосуються тих чи інших зон – жовтої, помаранчевої і зеленої - є сумнівними. Яким чином вплине на розповсюдження інфекційного процесу закриття якогось закладу торгівлі чи клубу? Якщо це клуб, то закривайте його на цілий день, а не тільки на ніч – вірус вночі також не відпочиває і вдень не спить. Тобто це формальні обмеження. Треба інвестувати в максимальну пропаганду того, як убезпечити громадянина від можливості захворіти.

- Як тоді змусити міста дотримуватися цих правил?

- Просто контролювати це. Формально червона зона – це коли система каже, що не може впоратися з навантаженням: закінчились місця в лікарнях і не можуть більше приймати пацієнтів. Уявіть собі, що збільшується кількість хворих, а у нас є не 100, наприклад, ліжок, а 1000.Тоді святкуємо далі і знаходимося у жовтій зоні, бо ще є, де приймати людей. Тобто формально це вторинне, третинне реагування на розповсюдження інфекційного процесу без глибинного аналізу того, що треба зробити. Знову ж таки, епідемічна безпека починаються не в колективі, а в родині, в діях громадянина. Тобто бачить скупчення людей - не йде туди, розуміє, що йому треба купити продукти в магазині – робить це швидко, за списком, у масці і дезинфікуючи руки. Ось так це працює, по-іншому не буде.

- Після того, як Луцьк і Тернопіль потрапили до червоної зони, перше, що було зроблено - припинилося залізничне сполучення із цими містами. Наскільки взагалі скасування транспорту допомагає попередити поширення захворювання?

- Це складне політичне питання, але тут мають бути медично і науково обґрунтовані моделі роботи. Якщо ми зможемо в транспорті забезпечити контроль і протиепідемічний режим, транспорт має працювати. Якщо цього не можна зробити, то ми маємо розуміти, що у цій ситуації економіка стає на коліна. Має бути здоровий глузд і має бути зрозуміло що ми втрачаємо і що отримуємо, якщо ми зберігаємо чи зупиняємо транспорт.

- Щодо фіксації випадків. На самому початку карантину в Миколаївській області довгий час не фіксували захворюваності ковідом, але, як з'ясувалося пізніше, причина була в неправильному зборі матеріалу для тестування. Зараз схожим феноменом стає Херсонська область, де у літній сезон фіксують найменшу кількість випадків. У чому може бути причина?

- Ви своїм запитанням відповіли. Якщо неправильно проведене дослідження – отримаємо неадекватний результат. Але треба подивитися глибше – чи повпливало це на економічні показники чи на щось інше на цій території. Якщо область виявилася конкурентоспроможною, то треба поплескати в долоні, якщо ні – то треба зробити організаційні висновки.

- Днями в Росії заявили про розробку вакцини, яку розкритикували в ВООЗ і заявили про її небезпеку для пацієнтів через те, що вона не пройшла всі стадії тестування. Ви вірите в її ефективність? Як скоро в принципі може з'явитися безпечна вакцина?

- Сам технологічний і науковий процес розробки вакцини виявився успішним в багатьох країнах. Це говорить про те, що були використані сучасні векторні технології, коли генетичний матеріал коронавірусу був розміщений на вірусі-носії, аденовірусі і ця модель була відпрацьована в багатьох кампаніях-розробниках і наукових центрах, які розробили ці вакцини. Є ще деякі інші технології, які тестуються, коли використовуються знешкоджені часточки генетичного матеріалу, які будуть стимулювати імунітет у пацієнтів. Це говорить про те, що на сьогоднішній момент є гарні перспективи у найближчому майбутньому отримати комерційну кількість доз вакцини для ефективного застосування.

Зараз більшість вакцин проходить другу і третю стадії клінічних досліджень, які покажуть не тільки ефективність, а й безпечність застосування цих препаратів. Росіяни не тестували її в закладах світової федерації охорони здоров’я, тому ВООЗ і не може це рекомендувати. Дійсно, науковий потенціал РФ дозволив це зробити, тому що там сконцентровані великі мікробіологічні центри. Науковий центр Гамалеі, про вакцину якого ви згадували, є світовим визнаним центром і тепер треба подивитися, чи зможуть вони зробити цю вакцину максимально безпечною. Я думаю, що заяви про реєстрацію вакцини також були політичними заявами і вони наражають громадян на живи експеримент під час вакцинації, коли де-факто вакцинація, коли її почнуть, буде третім етапом клінічних досліджень.

- Чи є якісь ознаки того, що коронавірус вже мутує і стає менш агресивним і смертельним?

- Дуже багато дослідницьких центрів працюють над цим питанням і є різноманітні сценарії, від зменшення інфекційної активності до можливості генетичних змін, які призведуть до збільшення ризиків і унеможливлення ефективного лікування в залежності від генетичних комбінацій. Тому говорити про це ще зарано – де-факто пройшло трохи більше півроку з того моменту, як фахівці змогли слідкувати за вірусом і треба досліджувати генетичні зміни у багатьох географічних зонах, популяціях.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Популярне
У Тарана пояснили неготовність України до атаки РосіїУ Тарана пояснили неготовність України до атаки Росії У Лаврова вибухнули різкою заявою на адресу УкраїниУ Лаврова вибухнули різкою заявою на адресу України Скандали в ПАРЄ: Меркель сказала, чи вбивця Путін, а Гончаренку загрожують санкціїСкандали в ПАРЄ: Меркель сказала, чи вбивця Путін, а Гончаренку загрожують санкції Чи буде війна: як РФ і США використали загострення на ДонбасіЧи буде війна: як РФ і США використали загострення на Донбасі Лукашенко звинуватив США в спробі його вбивства і пригрозив "страшною різаниною"Лукашенко звинуватив США в спробі його вбивства і пригрозив "страшною різаниною"

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти