Про що шкодували вмираючі: лікарі хоспісу розповіли про пацієнтів

Ви, ймовірно, не надто багато думаєте про смерть. Не багато людей думає про неї. Тим не менш, деякі медсестри і лікарі щодня стикаються зі смертю віч-на-віч. Вони чують багато жалю вмираючих. Виявилося, що медпрацівники рідко чують, як вмираючий висловлює жаль з приводу вибору кольору своєї вітальні або типу автомобіля, яким він керував. Їх жаль на смертному одрі зазвичай ближче до серця, ніж це.

Працівники хоспісу часто стають останніми, хто спілкується з вмираючими в останні хвилини життя. Главред цитує лікарів хоспісу, які розповідають про деякі роздуми людей, що знаходяться в термінальній стадії захворювання.

Топ-5 ситуацій, про які шкодують люди

1.Про сім'ю

Одне з найсильніших жалів людей, що лежать на смертному одрі, пов'язане з членами їх сімей. Вмираючі люди часто шкодують, що вони не проводили більше часу зі своїми дітьми, дружиною, братами і сестрами або батьками.

За словами медсестри з паліативної допомоги Бонні Уер, вони хотіли б проводити більше часу на сімейних канікулах, а не працювати весь час. Вони хотіли б поїхати відвідати своїх братів і сестер в іншому місті замість того, щоб виправдовуватися, що вони занадто далеко. Це шкодування особливо сумне, адже у багатьох випадках людей, яким потрібно почути ці слова, вже немає поруч. Або, якщо вони все ще поруч, до теперішнього часу відносини настільки розірвані, що ці слова в останню хвилину здаються їм порожніми. Сімейні стосунки завжди безладні, але коли ви не цінуєте свою сім'ю, вони стають ще більш безладними і закінчуються нескінченними жалем.

Висновок:

Вам не потрібно зрозуміти це все на смертному одрі. Цінуйте свою сім'ю, візьміть відпустку, щоб поїхати у відпустку з сім'єю або пограти з дітьми. Відвідуйте братів і сестер в іншому місті, навіть якщо це дорого і незручно. Будьте тим, хто ініціює, замість того, щоб чекати іншу людину. Дайте своїй родині час і енергію зараз, поки ще можете, щоб врешті-решт у вас була вільна і чиста совість.

2. Хотіли б бути краще

Часто люди хочуть бути більш хорошими людьми тільки коли стає занадто пізно. Вони хотіли б бути добрішими, терплячими і велелюбними. Вони можуть вибачитися за свою погану поведінку по відношенню до дітей або дружини. Це приносить їм мир, знаючи, що їх сім'я почула їх визнання, але для сім'ї цього часто буває занадто мало, занадто пізно. Роки доброти, терпіння і ніжності втрачені.

Деякі вмираючі пацієнти також заявляють, що шкодують, що вони не слухали свого лікаря і не дотримувалися більш здорових звичок, поки не стало надто пізно. Медсестра Хайме Лінн зазначає, що цей жаль поширений серед наркоманів і алкоголіків в останні години їх життя.

Висновок:

Ви ніколи не почуєте, щоб хтось скаржився на те, що їхні батьки або подружжя занадто добрі або занадто люблять. Ніколи не пізно стати добрим і люблячим чоловіком, яким ви можете бути. Сьогодні може бути саме той день, коли ви почнете більше любити членів своєї сім'ї. Можливо, вам потрібно перед кимось вибачитися. Сьогодні ідеальний день для цього.

3. Шкодують про те, чого не зробили

Деякі пацієнти на смертному одрі висловлюють жаль з приводу того, що вони не зробили. З віком люди часто згадують, яким би могло бути їх життя. Що, якби вони влаштувалися на роботу за кордон або пішли в медичний інститут? У них є багато часу, щоб подумати і побажати, щоб вони зробили щось по-іншому. Вони шкодують, що не прийняли деяких рішень.

Може бути, їх відрадили батьки, які вважали, що ризикувати нерозумно. Або боялися невідомого. Медсестри постійно чують ці жал. Це сумно, тому що нема про що сказати, крім як переконати вмираючого в тому, що вони зробили все, що могли в той час.

Висновок:

Коли ви приймаєте рішення, важко зрозуміти, чи хочете ви, щоб згодом видалося інакше. Ви зважуєте всі варіанти, але не завжди процес прийняття рішень є однозначним. Все, що ви можете зробити, це вирішити, що здається правильним в даний момент. Якщо ви приймаєте рішення, грунтуючись на тому, що ви бачите і вважаєте правильним в даний момент, ви не повинні шкодувати.

4. Не сказали про почуття

У вмираючих людей часто підвішений язик. Раптово вони відкрито говорять про свої почуття і жалі. Можливо, це лікує їх, але вони раптово захотіли висловити свої стримувані почуття своїм близьким. Іноді люди бояться бути чесними з членами своєї сім'ї або просто не знають, як виразити себе. Деяких людей виховують, щоб тримали свої почуття в собі.

Якою б не була причина, ложе смерті схоже на сповідь. Вмираючі хочуть сказати важливі речі, і часто їх чують тільки медсестри. Вони хочуть поділитися всім, про що вони не говорили протягом десятиліть. Медсестри можуть втішити цих пацієнтів, сказавши їм, що вони зробили все, що могли. Але це не стирає їх жалю.

Висновок:

Завжди краще щось сказати, ніж стримувати свої почуття.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред