Україна перетворюється на гротеск, де всі грають якісь божевільні ролі

Відмовився від ефіру в понеділок з приводу переназвания станції метро Дорогожичі у Бабин Яр. Тупо шкода вбивати час. Годину їхати на ефір, годину з ефіру, годину тому. Три години часу. Навіщо?

По темі, що не варта виїденого яйця? Буде там метро Бабин Яр, не буде там Бабиного Яру, нічого в Києві не змінить. Нехай всю червону лінію метро назвуть імені Голодомору, а синю імені репресій більшовицьких катів. Нехай понатикують на кожній будуючийся висотці "свічку пам'яті". Кількість цих висоток буде і далі рости. І ніякі "свічки пам'яті" не навчать людей київських чиновників не брати хабарі за дозволи на будівництво цих висоток. І ніхто не покарає цих київських чиновників, які перебудовують нещасний шулявський шляхопровід за ціною в три рази вище від початкової.

Вся ця повістка про перейменування, про якусь там національну пам'ять, вся суть якої зводиться до того, що в цього народу немає ніякої історичної пам'яті, бо він виконують функцію барана, якого сторіччя за сторіччям женуть на забій. Вся наша медійна повістка висмоктується з пальця, поки місто і Україну тупо дерибанять. Вчора ми з дружиною випадково включили 112 канал, а там йшло шоу на історичну тему.

- Ватутін вбивав людей, як я поясню своїм дітям, що він це робив, - кричав один мужик.

- А Бааааандера, а Бандерааа кого вбивав, - кричала жінка з пулу Медведчука

- Фашисти, - закричали одні

- Нацисти, -відповідали інші.

- А ви?

- А ви!

- А побудував пам'ятник Леніну, а тепер підтримую комунізацію, - відповідав сивочолий чоловік.

- А в СРСР все було, - волав хлопчик, який, підозрюю, народився після 1991 року.

Ми з дружиною реготали як коні. Це реально був такий гротеск, в якому люди грають якісь божевільні ролі, але так серйозно грають. Виглядало так, як ніби пацієнти втекли з дурдому і ось-ось вбегут санітари і почнуть колоти галопиридол збудженим хворим. Але 29 років ніхто не забігає. І хвороба тільки поглиблюється.

І потім після ефіру всі ці фанати Бандери-Ватутіна їдуть в переповненому метро в старих радянських вагонах, дихають ароматами Бортницької станції, ловлять ями на проспектах Бандер-Шухевичів і платять, щедро платять зі своєї кишені за те, щоб все було саме так, нічого не змінювалося, і вони жили саме в цій булькаючій рідині випорожнень, гною померлих мрій та забобонів. Куди ось-ось підуть міфічні "інвестори".

Загалом, це вже порядком набридло, щоб вбивати ще три-п'ять годин свого життя. Я ось сьогодні з дуру погодився на ефір на 24 каналі. А тепер сиджу і думаю: на фіга. Так б у мене було на три години більше в неділю і я б 200 сторінок цікавої книги прочитав би, або ролик записав, а тепер так півтори години на дорогу і годину ефіру про пригоди Богдана-Єрмака, після яких ніяких змін в країні не відбудеться. І ось скажу я в ефірі, що ніяких змін не відбудеться і що далі? Я втратив 2,5-3 години, змін не відбулося. Просто викидається чергова жертва в молох української безглуздя.

Якби телеканали платили за контент, то це ще було б якось виправдане в плані втрати часу, а так чим далі, тим менше мені хочеться зв'язуватися з нашими телеканалами і убогій порядком Армовир-Бандера-Сталін-зміни будуть-Путін-Путін-а тепер прогноз погоди.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред