Цілющий коронавірус: як розповсюдження вірусу використати на користь економіки

Хвилювання на фондових ринках через коронавірус закінчиться наступного ж дня після того, як ЗМІ забудуть про цю тему.

Економіст впевнений, що хвилювання на фондових ринках через коронавірус нагнітається панікою у ЗМІ, а насправді вірус не надто впливає на економічні процеси / pixabay.com

Що сьогодні, що в майбутньому розповсюдження коронавірусу Covid-19 жодним чином не вплине на українську економіку, зокрема, й на курс гривні. Наразі в Україні зафіксований перший напів-випадок враження цим вірусом, і не факт, що в Україні він набере обертів. Відтак, великого впливу на стан здоров’я українців, нашу медицину і фармацевтику цей вірус не має і, думаю, не матиме, бо навіть в епіцентрі подій, тобто в Китаї, він уже згасає.

Про те, що коронавірус не матиме особливих наслідків, зкорема, й негативних, на українську економіку, свідчить, зокрема, торгівля України з Китаєм – країною, з якої пішов Covid-19. Український експорт у Китай абсолютно не скоротився за час, доки лютує вірус. Хіба що трохи зменшився імпорт китайських товарів в Україну. Та й те, побутовий імпорт. Українці не відмовилися, а просто відклали посилки, які вони замовили з Китаю на початок цього року. Відтак, йдеться не про відмову від попиту, а про відкладений попит, який через певний час (коли історія з вірусом вщухне) обов’язково реалізується.

Так само і на торгівлі України з іншими країнами, наприклад, із тією ж Італією, розповсюдження коронавірусу жодним чином не позначається.

Що стосується курсу гривні та розповсюдження коронавірусу в Україні, як і будь-якого іншого вірусу, то зв’язку між ними немає. Адже курс формується валютним балансом, тобто притоком і відтоком валюти, а також курсовою стратегією центрального банку – НБУ.

Проте можна не сумніватися, що економічні провали влада намагатиметься пояснити чи виправдати поширенням коронавірусу.

Навіть за оцінками Світового банку, вплив коронавірусу на світову економіку обмежиться сповільненням темпів росту світової економіки на 0,1-0,2%. Тож підстав для паніки немає.

Взагалі, я вважаю, що те, що нині розцінюють як втрати (зменшення торгівлі, обороту, виробництва тощо), є відкладеною торгівлею, відкладеним попитом і відкладеним виробництвом, які потім, після відновлення роботи фабрик чи підприємств, будуть надолужені. Тому все це – лише відкладені економічні процеси й потоки (фінансові, торгівельні й виробничі), а не їх припинення.

З іншого боку, будь-яка критична ситуація є трампліном для розвитку. Навіть війна, як показує історія, може стати імпульсом для технологічного прориву і нового витка розвитку. Так само впливають на економіку і подібні нинішній історії, коли, по суті, з мухи роздули слона. Відтак, очікую, що історія з коронавірусом стане поштовхом для розвитку медицини, вірусології, фармацевтики, вдосконалення роботи медичних закладів, медичних служб екстреного реагування, які зараз майже по всьому світу активізовані через небезпеку поширення вірусу, в тому числі й в Україні. Якби його не було, більшість служб залишалися б у "сплячому" стані, а так коронавірус змусив державу й медичні заходи мобілізуватися, а фармацевти активізували виробничі і торгівельні процеси.

Тому в цілому для економіки така дрібна напвікризова ситуація, як зараз із коронавірусом, є просто зайвим поштовхом для нового витка розвитку.

Відомо, що через побоювання поширення коронавірусу Федеральний резерв США провів найбільше незаплановане зниження ставок з 2008 року, аби стимулювати економічне зростання Сполучених Штатів. Власне, такі дії ФРС є підтвердженням того, що кризова ситуація є поштовхом до розвитку. Тобто через коронавірус США переглядають грошову політику встановлюють нижчі кредитні ставки, завдяки чому стимулюватимуться економічні процеси. Іншим корисним для стимулювання економіки кроком може стати зниження податкового навантаження.

Все це могла б зробити і Україна в ситуації, що склалася, аби убезпечити себе від можливих економічних ризиків та використати кризову ситуацію на користь власній економіці. Адже у нас є власна грошова одиниця – гривня, а, значить, ми можемо розпоряджатися її емісією як завгодно, як і ставками по кредитах у власній банківській системі. Ця історія мала би стати нагодою для НБУ, аби знизити облікову ставку на 2-3%, щоб активізувати економічні процеси в країні.

Та, на жаль, жодної реакції на історію з коронавірусом ні з боку уряду, ні з боку керівництва НБУ ми не бачимо. Вони поводяться так, ніби цього вірусу не було й нема. Єдине міністерство, яке активізувало свою роботу – це Міністерство охорони здоров’я, а всі інші напрямки функціонують у звичному для них режимі. Хоча така дрібна кризова ситуація є чудовою нагодою для економічного поштовху.

Звісно, можна згадати, що експерти Moody’s Analytics говорили, що поширення китайського коронавірусу може нашкодити світовій економіці більше, ніж фінансова криза 2008 року. Однак не знаю, якими мотивами вони керувалися, коли давали такі оцінки, бо ці оцінки не мають нічого спільного ні з тим, що вже відбувалося, ні з тим, що відбувається зараз, коли і в Китаї, де вирував коронавірус, і в більшості країн, куди вірус потрапив, вже спостерігається зниження його активності. Досі нічого трагічного у світовій економіці не відбулося. Ніякого обвалу валют не сталося. Хіба що на фондовому ринку спостерігається певне хвилювання, але воно закінчиться наступного ж дня після того, як ЗМІ забудуть про цю тему.

Отже, переконаний, що цією історією з коронавірусом Україна просто має правильно скористатися.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук, спеціально для Главреду

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Новини партнерів

Останні новини

Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти