Організаційний хаос, або Як Україна застигла за крок до свого розпаду

Такі закони не можна ухвалювати за будь-якої кризової ситуації, бо за їх наявності вже нема за що боротись - ніхто не буде з нами реально співпрацювати, а буде лише використовувати нашу слабкість на свою користь.

В Україні склалася некерована ситуація, - експерт

Те, що відбувається у парламенті - це не криза, це зовсім інше. Хочу зауважити, що для мене криза – це не зовсім погано, бо криза – це можливість для переформатування, відновлення, модернізації тощо. У нас, на жаль, зараз відбувається навіть не криза, а некерованість ситуації. Наприклад, якщо автомобіль йде на великій швидкості і він некерований – це не криза, це ситуація напередодні катастрофи. Те саме і у нас. І показником цього є те, що достатньо прості питання, як, наприклад, корекція бюджету, яку необхідно зробити, якщо ми хочемо жити за законом - це технічне питання, і навіть його депутати не можуть проголосувати. Та ж історія і з кадровими питаннями – людей прибрали з посад і з першого разу замість них нікого не призначили. І це при тому, що МВФ підписує документи не з виконуючим обов’язки міністра фінансів, а виключно з міністром фінансів і з головою НБУ.

Сам Зеленський, схоже, не розуміє того, що є регламент парламенту – він знає тільки те, що дубль можна перезнімати стільки разів, скільки треба, поки режисер і продюсер не будуть задоволені. І тому він приїхав до Ради і перезняв дубль щодо призначення нових міністрів охорони здоров’я і фінансів. І цього разу – результативно.

Тобто наявний організаційний хаос. І, на моє переконання, пан Андрій Єрмак зробив черговий рішучий крок до свого звільнення, тому що питання взаємодії між парламентом і президентом - це його зона відповідальності. І чомусь тут усе йде якось непереконливо і хаотично, що президент приїжджає самостійно переконувати голосувати за міністрів.

читайте такожЗеленському пора записувати прощальне зверненняНевідомо, що сталося і за які преференції, але так званий антиколомойський закон був проголосований, поки що у першому читанні. Та насправді цей закон ставить під загрозу будь-який бізнес в Україні, зокрема банківський, який належить будь-кому. Бо якщо державі сподобається якийсь банк чи бізнес, то вона може спокійно його націоналізувати і за цим законом власники бізнесу не зможуть навіть оскаржити цього в суді. І виходить, що цим законом депутати фактично перекреслили намагання бути правовою державою, а чиновники, в першу чергу, Нацбанку, фактично наперед отримали індульгенцію своїх дій.

Якщо таким чином буде протягнутий і закон про землю, то ці два закони однозначно будуть оскаржені у Конституційному суді. Бо порушень було безліч – наприклад, закон про землю взагалі не можна ставити на голосування протягом позачергової сесії, бо він знаходиться у процесі розгляду чергової сесії. Те саме і з банківським законом – у нього є альтернативні законопроекти, які навіть не розглядалися. І це кричуще порушення регламенту Верховної Ради.

У мене таке враження, що замість влади в нас учні, які перед вчителем демонструють свої намагання. Мовляв, ми намагалися, але як вийшло, так і вийшло. Звісно, МВФ, який давно контролює ситуацію в Україні, звик до нас і тому, імовірно, спробує притримати гроші до прийняття рішень, які можуть бути ухвалені у Конституційному суді. Або, якщо МВФ не стане їх чекати і просто надасть нам кошти, то це означатиме, що йому не так були важливі самі закони, а скільки демонстрація української влади щодо виконання будь-яких вказівок МВФ. Та швидше за все, вони зачекають на рішення, або ж можуть нам видати лише частину кредиту як заохочення.

читайте такожЗеленський стоїть над прірвою: в Україні зріють соціальний бунт і переворотДо чого я веду? До того, що такі закони не можна ухвалювати за будь-якої кризової ситуації, бо за наявності таких законів вже нема за що боротись - ніхто не буде з нами реально співпрацювати, а буде лише використовувати нашу слабкість на свою користь. Слабка влада при зіткненні з світовою кризою, не тільки епідеміологічною, а й економічною (а це вже наша, власноруч створена криза) демонструє неготовність і неспроможність відповідати на величезний виклик, який перед нею постав.

Які є варіанти розвитку ситуації? Найгірший – якщо люди на місцях (в першу чергу, мери великих міст) побачать, що центральна влада недієздатна і займається казна-чим і не може скорегувати статті бюджету (адже за пропозиціями у них хочуть забрати достатньо великі ресурси), то піде такий процес, наближений до сепаратизму. Іншими словами, вони почнуть протидіяти епідемії так як вважатимуть за потрібне, незважаючи на позицію центральної влади. У свою чергу, центральній владі доведеться силовиками примушувати до послуху, і тут можуть з’явитися тенденції до дезінтеграції (розпаду) єдиної України.

Ще один варіант – у нас восени може розпочатися процес зміни влади з Верховної Ради, і далі можуть початися і президентські, і будь-які інші вибори. Тобто нам загрожує величезна політична криза з перевиборами усіх і куди це нас заведе – ніхто не знає. Бо епідемія піде на спад, і після цього на перший план вийдуть інші питання – як платити за квартири, за комуналку і за їжу. І тоді, коли до політичної приєднається і соціальна криза, перевибори будуть не за горами.

Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреду

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Новини партнерів

Останні новини

Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти