Замість навчання - реаліті-шоу: що показали помилки в онлайн-уроках

Система оголює проблему відсутності відповідної платформи для навчання і питання того, що взагалі відбувається із системою освіти.

На онлайн-уроках учень, навіть за ідеальних умов, засвоїть лише 15-20 відсотків матеріалу

В Україні рівень так званого соціального цинізму (є таке поняття у соціології) зашкалює. Тобто співгромадяни вважають один одного схильними до корупції, злого умислу – це в нас фіксується ще з початку 90-х. Тому я не дивуюся реакції на онлайн-уроки – для нашого суспільства вона є природньою. У кризу і карантин, коли люди замкнуті у своїх маленьких просторах і стривожені, така реакція є способом скинути напругу.

Та чи є насправді привід для такої реакції? Те, про що йдеться – дрібні помилки на рівні обмовок. Такі речі є невідворотними у будь-якому процесі, хай скільки б не було людей, які його контролюють. І на це варто дивитися простіше.

читайте також"Ведмедик Антарктичний": педагог відповіла на звинувачення в помилціКрім того, онлайн-уроки не є обов’язковою програмою, яку всі мають дивитись. Це, скоріше, підстраховка, бо є школи, які змогли організувати процес дистанційного навчання і ті, які не змогли. І тут варто говорити не тільки про школи, а й про технічне забезпечення самих вчителів, які зараз ведуть уроки з дому. І виходить така парадоксальна ситуація з цією ініціативою, у якій покриття телевізійним сигналом ширше, ніж покриття інтернетом. І ці уроки - фактично підстраховка для учнів з сіл та невеликих міст, де проблематично з кваліфікацією вчителів.

У нас є типова програма, та відносно нещодавно ухвалений закон про освіту каже про те, що вона не є догмою, а орієнтиром, за яким кожна школа складає власний навчальний план. Більш того, педагоги мають право на свою педагогічну творчість. Тому орієнтуватись на щось усереднене зовсім не доводиться.

Тому я би не надавав такої уваги допущеним помилкам, зважаючи на те, з яким поспіхом це робиться – до цього ніхто спеціально не готувався, кошти не виділяв, стандартів не встановлював. Та і серед педагогів є люди з різними стилями викладання. Проблема в іншому – це фактично спроба перенести в умовний онлайн навчальну діяльність. І такий рафінований перенос більше нагадує реаліті-шоу, ніж навчальний процес.

Бо у кращому випадку, учень, навіть якщо в нього є окрема кімната і його нічого не відволікає від сприйняття, засвоїть максимум 15-20 відсотків матеріалу. Бо психологічні дослідження кажуть про те, що для засвоєння хоча б 60-70 відсотків контенту потрібні активні методи навчання, тобто коли учень сам щось розповідає, а не лише слухає. І в цьому форматі організувати це неможливо.

читайте такожСтало відомо, хто знімає онлайн-уроки з помилками для українських школярівІ саме ця система оголює проблему відсутності відповідної платформи для навчання і питання того, що взагалі відбувається із системою освіти і що треба зробити зараз, коли ми наближаємося до кінця року, аби уникнути катастрофи.

З іншого боку, є тут і політична складова, адже це бажання ключових політиків – Офіс президента, Верховну Раду, МОН – осідлати резонансну тему у суспільстві, бо, як виявилося, це не лише медицина, а й освіта. Адже батьки, які опинилися разом з дітьми на карантині, тривожаться про те, що буде зі знаннями і успішністю своїх дітей. А для політиків – це спроба дати пігулку на больову точку.

Микола Скиба, експерт напрямку "Освіта" Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Новини партнерів

Останні новини

Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти