Що визначає настільки сильну відсталість України від західного світу

Багато людей навіть не підозрюють, наскільки сьогоднішні проблеми України пов'язані і обумовлені далеким минулим і випливають ще з Київської Русі.

Коли Віщий Олег захоплював слов'янські князівства, утворюючи Київську Русь, він повсюдно зустрічав родоплемінну організацію життя. Це були спільності, очолювані племінними князями, але найбільш важливі питання вирішувалися ними не одноосібно, а спільно з народними вічовими зборами. За певних обставин, наприклад, при невмілому військовому керівництві, віче могло змістити князя. Племінні князі і вічові інститути були двома взаємодоповнюючими і взаємозаперечуючими полюсами архаїчної сакральної влади.

Така організація життя була притаманна всім народам на так званій додержавної стадії їх розвитку. Але важко знайти в Європі іншу таку країну, в якій інерція цієї примітивної соціальної організації була б настільки сильною і такою довгою, як в Україні.

Ті ж варяги не зуміли зламати примітивний князівсько-вічовий характер влади, і були змушені відтворювати його по всій Київській Русі, що й зумовило, зрештою, її крах.

читайте такожЧому ЄС не зміг інтегрувати УкраїнуПісля розпаду Київської Русі авторитарно-вічовий уклад був на багато століть успадкований козацтвом з їх гетьманами і козачим колом. У селах функції управління також розподілялися між поміщиком і селянським сходом. Козацький вічовий уклад життя на тлі високорозвиненої парламентської Польщі виглядав архаїчно. Тому конфлікт між ними і відхід козаків в близьку за релігією і за духом Росію був практично неминучим.

Успіх більшовиків на Україні був обумовлений в першу чергу тим, що вони запропонували українцям з одного боку безкоштовну роздачу землі, а з іншого - зрозумілу і звичну для селян вічову форму управління у вигляді рад. Українська соціал-демократична і ліберальна інтелігенція, а також Петлюра з його заточеністю на один тільки націоналізм, з тріском програли більшовикам саме тому, що не розуміли українського архетипу. А більшовики розуміли, тому ніхто, крім нещасних студентів під Крутами, не захотів перешкодити просуванню Муравйова на Київ.

Всі наші майдани - це по суті також рудименти вічового додержавного примітивного устрою життя. Українці в більшості своїй вірять, що у них є право зміщувати Гетьмана на спільному Віче, як було в Київській Русі, як робили козаки. Звідси і потішні звіти міністрів про виконану роботу на самому Майдані-віче і прийняття самих різних резолюцій прямої дії на Майдані, як ніби в країні немає Конституції, і постійні клятви депутатів що вони "вірні заповітам Майдану" і заклики всім збиратися на Майдані, коли суспільству щось не подобатися і т.п., що в сучасній Європі розглядалося б як якийсь дрімучий анахронізм часів хрестових походів. Але для українців Майдан сакральний, як для давніх слов'ян сакрально було віче.

Коли Саакашвілі повів людей на Київ і заявив, що він готовий відразу ж очолити уряд без всяких там виборів і він вже набрав хороших людей по Україні, які теж готові зайняти крісла міністрів, він тим самим звертався до глибинних архаїчних традицій українців і у багатьох це знаходить розуміння і схвалення. "Вистачить нам цих партійних виборів! Наїлися! Ми на Майдані-Віче самі виберемо собі Гетьмана! Він нашенский буде. Міхо за нас буде!"

Це все архаїка, яка корінням своїм сягає ще в докіївську Русь і разюче довго присутня у свідомості і життєвому укладі українців. На периферії, в глибинці, повсюдно можна зустріти примітивну вічову форму організації життя, в які б сучасні форми вона не куталася. Майдан це просто перенесення на національний рівень архаїчних племінних форм влади з глибинки. Всі майдани починалися саме як селянські набіги переважно із західних областей, які приносили з собою свої архаїчні додержавні уявлення про життя.

читайте такожЧому у сходу і заходу України настільки різні героїАле додержавність означає роздробленість, фрагментарність, - тобто відсутність сучасної держави. Телевізор і примус зараз поки ще краще об'єднує українців в єдине ціле, ніж сучасні державні інститути. Вічева форма правління може охоплювати тільки малі спільності, де всі один одного знають в обличчя. А державна форма організації людей має на увазі охоплення величезних суспільств, де ніхто один одного не знає.

Включеність людей у велике багатомільйонне суспільство передбачає їх здатність оперувати абстракціями, безособовими функціями. Наприклад, для сучасного західного суспільства такими абстракціями є: поділ влади, приватна власність, субсидіарність, представницька демократія, права людини, верховенство права, рівність всіх перед законом, незалежна робота державних органів влади один від одного, парламент, коаліція, опозиція, прем'єр-міністр, обмеження влади президента, Конституційний суд, імпічмент і багато, багато іншого. Якщо ці абстракції не розуміти, то сучасну державу і сучасну економіку не побудувати. Навіть саме поняття "держава" є досить складною абстракцією, яке людям з архаїчними уявленнями просто не дається для розуміння.

Козацько-селянська вічова культура дуже консервативна і блокує розвиток здатності до абстрактного мислення. Будучи за своєю природою синкретичною, внутрішньо нерозчленованою, вона виключає диференціацію соціальних, професійних та інших ролей і функцій, що не дозволяє створити сучасну державу західного типу.

Виставити намети на Майдані і змістити президента українцям зрозуміло. Але вимагати від депутатів прийняти закон про імпічмент, який би дозволяв легко усувати президента і зраджувати його суду в разі його зловживань, - незрозуміло. Це занадто абстрактно. Для цього треба спочатку створювати політичні партії і відповісти собі на питання:

• А до якого громадського класу я сам належу?
• Хто я в соціальному плані?
• Які мої конкретні класові інтереси?
• Для чого мені потрібна держава?
• Які закони я хочу, щоб моя партія прийняла, прийшовши до влади?

Це складно, Майдан якось звичніше! А держава потрібна, щоб все було порівну і щоб всього було більше безкоштовного.

Відсталість України від західного світу пояснюється саме тим, що перехід від додержавних укладів життя до державних форм в Україні ще далеко не завершено. У Європі він закінчився десь 500-600 років тому.

Скільки не роби Україну парламентською республікою, українці все одно будуть дивитися тільки на президента, тому що це близько до Вічевої форми. І вимагати від нього того, що він за Конституцією не має права робити. Українці самі, своїми руками відберуть у будь-якого незрозумілого їм парламенту владу і самі своїми руками передадуть її назад президенту, якого вони обрали. Як це вони зробили і з Порошенком і в ще більшій мірі з коміком Зеленським. А якщо він їм не сподобається, українці знають, що завжди можна вийти на майдан - Віче, особливо якщо захід ще підсобить. На кой ляд нам той імпічмент?!

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред