Covid-19 заходить в Україні на друге коло: чому зростає кількість нових випадків

Скасування карантину призвела до того, що люди почали частіше контактувати один з одним, у зв'язку з чим ризик інфікування істотно зріс.

Швидка, коронавірус
Епідеміолог пояснив, з чим пов'язане зростання кількості підтверджених випадків захворювання на коронавірус / УНІАН

Україна почала використовувати нову стратегію, спрямовану на формування колективного імунітету до Covid-19. Це пов'язано з тим, що катастрофічних навантажень на систему охорони здоров'я, за винятком окремих областей, зокрема, Чернівецької та Львівської, не спостерігалося.

Протягом останніх кількох днів відбувається збільшення кількості підтверджених випадків захворювання: 2 червня – 328, 3 червня – 483, 4 червня – 588. Нинішнє зростання захворюваності пов'язане з кількома чинниками.

Перший. Скасування карантину та обмежувальних заходів призвело до того, що люди почали частіше контактувати один з одним, у зв'язку з чим ризик інфікування істотно зріс.

Другий. Лікарі здобули досвід правильного визначення, кого саме потрібно тестувати, які симптоми захворювання, і як правильно робити ці аналізи.

Третій. Більш широке тестування – чим більше робиться тестів, тим більша кількість позитивних результатів виявляється.

Чому не треба лякатися нових цифр заражених

Не варто робити висновки, виходячи з кількості заражених на день – це залежить від особливостей роботи лабораторій та установ охорони здоров'я. У вихідні у нас суттєво скорочується кількість тестувань, в тому числі тому, що у ці дні люди рідше звертаються до лікарів, а лікарні працюють в ургентному режимі. Тому, як правило, в понеділок і вівторок реєструється менше підтверджених випадків, а до кінця тижня ця кількість зростає.

Коректніше аналізувати загальну тенденцію, по тижнях. А протягом останніх трьох-чотирьох тижнів кількість нових виявлених випадків зараження коронавірусом в Україні поступово скорочувалася.

Навантаження на систему охорони здоров'я, як і раніше, залишається в тих межах, з якими система справляється. Проте доступність тестування на коронавірус в Україні все одно залишає бажати кращого, тому що на обробку тесту йде від кількох днів до кількох тижнів. Умовно кажучи, 588 підтверджених випадків на 4 червня – це не ті люди, які заразилися напередодні. Серед них і ті, кому щойно поставили діагноз, а сам аналіз вони здавали тиждень тому або ще раніше.

Якщо ж і далі буде фіксуватися зростання захворюваності, обмежувальні заходи можуть бути посилені. Однак вони вже не будуть загальнонаціонального масштабу – вони будуть на рівні окремих міст і областей.

Це не в останню чергу пов'язано з тим, що повторно владі буде дуже складно запровадити загальнонаціональний локдаун, як був у березні-травні, оскільки довіра населення до рішень влади суттєво впала.

Громадяни, не кажучи вже про бізнес, будуть противитися повторному жорсткому карантину, в тому числі через те, що спостерігали "привілеї" для окремих компаній або людей. Наприклад, згадайте президента з дітьми без дотримання правил дистанціювання і без масок 1 червня або його робочу поїздку в Хмельницький, теж без масок. Бачачи цей негативний приклад, люди думають: "Якщо Зеленському можна, чому мені не можна?".

Перегляд карантину в Києві в бік посилення з 5 червня може відбутися, якщо зростатиме кількість хворих на 100 тисяч населення.

Чому метро не можна закривати

Кияни бояться повторного припинення руху громадського транспорту, тому для ухвалення цього рішення владі знадобиться діалог із суспільством і бізнесом. Однак виключати можливість посилення обмежень не можна.

Запуск метро я вважаю правильним, ба навіть переконаний, що його треба було запустити раніше. Так, з одного боку, метро створює ризики більш інтенсивного інфікування, але з іншого – це найбільш зручний спосіб пересування. Якби метро не запустили, то ризики були б набагато більші: люди все одно добиралися туди, куди їм треба, але наземним транспортом, тими ж автобусами, які їдуть набагато довше. Тож, із одного боку, в метро скупчується велика кількість людей, але з іншого – люди менше часу знаходяться в транспорті в натовпі.

Чого ми так і не спромоглися зробити за період карантину – ми не змогли сформувати нові звички у українців. Наприклад, носіння масок так і не стало нашою звичкою в закритих приміщеннях, в тому ж метро.

Владі треба думати не про закриття транспорту, а про створення безпечних умов його використання – носіння масок і наявність санитайзеров має стати обов'язковим, як і збільшення кількості вологих прибирань.

Поки що складно робити точні прогнози. Однак тенденція така, що, схоже, протягом усього літа ми будемо спостерігати перманентну захворюваність. Кількість нових випадків інфікування не скоротиться до нуля. Це підтверджують приклади Італії чи Німеччині, де захворюваність завмерла на певному рівні і зберігається.

Володимир Курпіта, лікар-інфекціоніст, епідеміолог, колишній глава Центру громадського здоров'я, спеціально для Главреда

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
youtube Главред на YouTube google news Главред українською
Новини партнерів

Останні новини

Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти