Дві проблеми, які чекають на Україну без траншу МВФ

Україні може не вистачити коштів навіть на фінансування соціальних видатків.

Україна може не отримати транш МВФ до кінця 2020 року / mignews.com.ua

Те, що Україна може не отримати черговий транш МВФ, було передбачуваним. Тепер уряд зіштовхується з жахливою ситуацією навколо виконання держбюджету. Величезний дефіцит створить величезні проблеми, у першу чергу, для так званих незахищених видатків – певну частину з них уже почали виконувати, але фінансування на них не буде.

Це – класична проблема, з якою ми вже зіштовхувалися за часів урядів Тимошенко і Азарова, коли не було чим фінансувати видатки дербюджету, внаслідок чого виникала прострочена кредиторо-дебіторська заборгованість по всіх напрямах, як по ланцюгу. Тому що розпорядник бюджетних коштів не розрахувався з постачальником товарів/послуг, відповідно, останній не розрахувався зі своїми кредиторами і цей борг починав "гуляти" по колу. І, оскільки кошти не надходили, виникали масові неплатежі і, як наслідок, невиплати зарплат.

Тому нарощення заборгованості – це перша проблема, яка суттєво вдарить по економіці, бо через взаємні борги не можна займатися розвитком економіки.

Друга проблема – очевидно, що ми не отримаємо новий транш і на початку наступного року. Максимум, що нам світить – отримати його у травні-червні, та і це виглядає скептично, оскільки тоді це може робити вже новий уряд, а зміна влади може звалити країну в політичну кризу. Зокрема, вже у першому кварталі наступного року в нас можуть виникнути проблеми з виплатою навіть по захищеним статтям (ті, що пов'язані з виплатою зарплат бюджетникам, соціальні видатки, покриття дефіциту Пенсійного фонду, обслуговування бюджетних установ), не кажучи вже про незахищені і видатки розвитку (будівництво, ремонти, купівля обладнання), виплати по яким вже починають ставити на паузу і ми починаємо жити у режимі обмеженого фінансування.

читайте такожЧому українці залишилися з голою дупоюЩо стосується курсу, то, враховуючи розмір золотовалютних резервів, які вже певний час сформовані, можна казати, що у уряду та НБУ буде можливість щонайменше півроку зберігати стабільність національної валюти. Але усе залежатиме від того, що вони робитимуть для покриття найнеобхідніших витрат – якщо почнуть вдаватися до прихованого фінансування дефіциту бюджету (як це вже відбувається за рахунок надання банкам кредитів на рефінансування, які за ці кошти купують облігації державної позики), то це створить значний тиск на курс валют. Зокрема, у цьому році він залишиться на рівні 28-29 гривень за долар, у першому кварталі наступного року – 29-30, але тут так само усе залежатиме від рівня політичної кризи.

Безперечно, голова Нацбанку Кирило Шевченко нині на 100 відсотків - людина Зеленського, але і він не хоче ставати камікадзе. Бо якщо внаслідок друку коштів почнеться наростання курсу долара і почне розкручуватись інфляція, то його просто з'їдять. Тому він робитиме все, аби його не зробили цапом-відбувайлом.

Борис Кушнирук, економіст, спеціально для Главреду

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Новини партнерів
Популярне
Чим страшні нові санкції Заходу проти РосіїЧим страшні нові санкції Заходу проти Росії "Плівки Медведчука" ставлять Порошенка в незручне становище"Плівки Медведчука" ставлять Порошенка в незручне становище Санкції проти Росії: кому насправді буде болячеСанкції проти Росії: кому насправді буде боляче Чому Порошенко різко став експертом щодо "г*вна"Чому Порошенко різко став експертом щодо "г*вна" Чому жарт словацького прем'єра - обмовка за ФрейдомЧому жарт словацького прем'єра - обмовка за Фрейдом
Наступний матеріал

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти