Ердоган зрозумів, що Путін - боягуз, і буде далі тиснути на кремлянина

Основні зусилля кремлівська дипломатія витрачає не стільки на вирішення Карабахського конфлікту, скільки на те, щоб продовжувати залишатися єдиним його миротворцем і посередником.

Путін Ердоган
Ердоган переграв Путіна / GettyImages

Теперішнє загострення в Нагірному Карабасі з військової точки зору, швидше за все, буде абсолютно нецікавим хоча б тому, що ніяких стратегічних завдань у супротивників на полі бою немає і бути не може.

Азербайджанська армія не може повернути під контроль Баку територію просто тому, що це можливо тільки за умови тотального геноциду населення, яке там проживає, а впоратися з таким завданням у Азербайджану просто немає ресурсу. Та й не буде, швидше за все, ніколи. Локальні завдання на кшталт звільнення (з вірменської точки зору - захоплення) одного-п'яти прикордонних населених пунктів ніяк не змінить ні конфігурацію конфлікту, ні його хід, ні військово-політичну обстановку.

Але у нинішньої фази конфлікту є більш важлива і значуща складова. Зовнішня. Можливо, що саме вона і стала тією причиною, з якої в обидві сторони знову полетіли снаряди і почала рухатися техніка.

читайте такожНагірний Карабах і Донбас: уроки для УкраїниУ Карабахського конфлікту є усталена зовнішня конфігурація - Росія в якості головного і єдиного миротворця і посередника. Свою роль вона виконує на тверду трійку з мінусом, а скоріше, і на двійку. І основні зусилля кремлівська дипломатія витрачає не стільки на вирішення самого конфлікту, скільки на те, щоб продовжувати залишатися єдиним його миротворцем і посередником. Тому результат саме з точки зору врегулювання конфлікту строго нульовий.

Варто згадати Казанську зустріч в 2010 році глав держав Вірменії та Азербайджану, яку організовував тодішній президент Медведєв. Російська сторона примудрилася внести на зустріч непідготовлені і неузгоджені зі сторонами документи, чим фактично зірвала її, і президенти просто погостювали в гостинному Татарстані, посадили якісь дерева, поїли-попили татарського частування і ні з чим повернулися по домівках.

Казанська зустріч прекрасно продемонструвала, як саме Кремль має намір займатися цією проблемою. Ніяк. Подібне байдуже ставлення тоді буквально збентежило і вірменського, і азербайджанського президентів.

Давно всім зрозуміло, що в разі збереження подібної конфігурації цей конфлікт триватиме ще дуже довго. Змінити її означає створити кризу, але тільки криза дозволяє створити нові підходи і нові рішення. І дати шанс на якийсь розвиток ситуації.

Прибрати Росію з поля неможливо - тут ні в кого ілюзій немає. Але от якщо прибрати її з позиції миротворця і посередника, ввести в рівняння нового гравця - то все дуже сильно зміниться.

Прямо зараз ми бачимо вельми цікаву конструкцію. Туреччина всіма силами і гранично жорстко виступила на боці Азербайджану. Росія ж продовжує невиразно бурмотіти про мир у всьому світі і за все хороше проти всього поганого. Однак завданням нинішнього загострення не є і не може бути в черговий раз продемонструвати, що у Росії немає ніякого рішення і ніякої політики на цьому напрямку - це всі і так прекрасно знають.

У завдання входить тепер змусити Росію змінити свою псевдонейтральну позицію. Виступити на боці Вірменії. Неважливо навіть, в якій якості і наскільки ефективно. Важлива зміна статусу, щоб дати можливість Азербайджану публічно засумніватися в неупередженості і викликати на ринг нового учасника - Туреччину. Створити принципово нову схему: в правому куті рингу Вірменія і Росія, в лівому - Азербайджан і Туреччина. І почати нові переговори, але вже в новому складі.

читайте такожНагірний Карабах у вогні: три сценарії розвитку ситуаціїНе можна сказати, що ця схема не читається. Вона фактично на поверхні. І вже чим далі зрозуміло, що Кремль категорично не хотів би щось змінювати. Тим більше, що не до вас, хлопці, у нас тут своїх проблем - до даху і вище. Але у Туреччини є дві речі. Перша - це рішучість, друга - Ердоган тримає Путіна за горлянку, контролюючи протоки і всю логістику путінських авантюр - в Сирії, Лівії, скрізь.

Коли в 2015 році блідий Путін не зумів відповісти Ердогану за збитий літак, друг Реджеп зробив єдиний вірний висновок. І з кожним разом все більше в ньому зміцнювався. Тому Ердоган сьогодні цілком здатний на загострення обстановки, прекрасно розуміючи, що крім жалюгідного блеяння у відповідь не отримає нічого.

Туреччина за п'ять років зуміла відв'язатися від газової залежності від Газпрому. Який фактично втратив турецький ринок. Туреччина пережила падіння туристичного обороту. І головне - Туреччина так і не дала другу Володимиру прорватися до сирійсько-турецького кордону, прикривши її трьома зонами безпеки - "Щитом Євфрату", "Оливковою гілкою", "Джерелом миру" плюс зоною в Ідлібі. І ситуація ця тепер закріплена угодами і домовленостями, а тому військовим шляхом змінити її неможливо. Політико-дипломатичною мовою це називається перемога. Повна і беззастережна. І здобув її не Путін. Він-то якраз не зумів виконати в Сирії жодного стратегічного завдання, з тріском програвши Ердогану скрізь.

У Лівії Ердоган розгромив путінських найманців і відігнав саудівсько-кремлівську маріонетку Хафтара від Тріполі. Так що і тут тиснути на Туреччину у Кремля просто нічим. А тому карабахський конфлікт - це ще один очевидний ніж у спину, відвертий замах друга Реджепа. Який ще не доведений до логічного кінця, але сенс і суть його цілком читаються.

У цьому сенсі військові результати карабахського загострення не мають ні найменшого значення. А от чи вдасться відразу з першого разу виконати політичні завдання - тут питання набагато цікавіше. Навіть якщо ні - буде друга спроба. Або щось інше.

Туреччина будує зону свого впливу в регіоні. Ердоган вже показав себе досить розумним, послідовним і наполегливим політиком. В даному випадку ця зона явно націлена на Кавказ, і навряд чи Ердоган відмовиться від цього напрямку. Якщо не цього разу - так трохи пізніше. Йому поспішати нікуди.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Популярне
Байден загнав Путіна в пасткуБайден загнав Путіна в пастку За крок від гарячої війни: що чекає на Україну в разі вторгнення РосіїЗа крок від гарячої війни: що чекає на Україну в разі вторгнення Росії Росія пустить у хід Калібри й Іскандери: до чого готуватися "ЛДНР"Росія пустить у хід Калібри й Іскандери: до чого готуватися "ЛДНР" Захід знайшов привід не приймати Україну в НАТО і тримається за ньогоЗахід знайшов привід не приймати Україну в НАТО і тримається за нього Байден показав, що загострення буйному кремлівському пацієнту не допоможеБайден показав, що загострення буйному кремлівському пацієнту не допоможе

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти