Вибір Джо Байдена на користь Камали Харіс – не більше, ніж тренд демократів щодо різноманіття і єдності. Бо характерний стиль демократів – це комбінація кольору шкіри. Наприклад, свого часу така комбінація проглядалася між темношкірим Обамою та білим Байденом, що дозволяло досягти консенсусу рас у США. Відповідно, демократи і зараз не зраджують цій традиції і нині фактично йдуть тим самим шляхом. Більше того, обрання жінки кандидатом у віце-президенти може тільки підсилити значущість не тільки раси, а й гендеру. Тобто це сигнал не тільки темношкірим, але й жінкам, що може додати Байдену балів напередодні виборів.
Насправді посада віце-президента не є настільки значущою і відповідальною, як, наприклад, посада держсекретаря. За Конституцію віце-президент може стати наступником президента у разі його відставки, смерті чи його усунення за процедурою імпічменту. Віце-президент також наділений правом вирішального голосу у сенаті та конгресі, він формально очолює Сенат США, але за великим рахунком, це не та посада, яка формує державну політику Сполучених Штатів.
Очевидно, що у обов’язки Харіс у разі обрання її віце-президентом, входитиме заміна Байдена у деяких випадках, але я не думаю, що демократи настільки недалекоглядні, щоб висувати основним кандидатом умовно хвору людину і обирали Байдена на короткий термін, щоб його потім замінила Харіс. Тут радше йдеться про спроби республіканців максимально вплинути на рейтинг Байдена, який почав стрімко зростати.
читайте такожБайден визначився з кандидатом на посаду віце-президента від демократівЩонайменше, про це свідчить нещодавне інтерв’ю Трампа, де він назвав Байдена непрофесіоналом і ментально слабкою людиною. Тому будь-які пасажі Трампа, у тому числі, і на адресу Камали Харіс – це лише чергова емоційна атака заради закріплення своїх позицій серед прихильників і спроба впливу на тих виборців, які ще сумніваються. Власне, реакція Трампа завжди буває такою емоційною, коли він відчуває, що десь не дотягує чи програє.
Що стосується України, то Харіс вже фактично заявила про підтримку цілісності України, тобто також озвучила звичну риторику демократів. І якщо станеться так, що вони переможуть, то риторика стосовно України суттєво не зміниться.
Тим паче, що у США не тільки президент визначає стратегію країни. Наприклад, коли раніше гостро стояло питання щодо надання Україні летальної зброї, то, хоч Трамп і був проти, втрутився Конгрес США, який наполягли на цьому.
Тому єдине, що може змінити цей порядок - хіба глобальна домовленість між Росією, США і Китаєм у випадку "другої Ялти". Але цього найближчим часом може і не статися.
Тарас Семенюк, аналітик KyivStratPro, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
