Путін панічно боїться російського Майдану

23 січня 2021, 06:55
Російське суспільство знекровлене і мало здатне до мобілізації, тому мітинги на підтримку Навального навряд чи послужать початком потужного суспільного підйому.
Навальний
Російські незгодні в різних містах будуть озиратися на білоруський досвід і підуть на мітинг на підтримку Навального / Reuters

Мітинги, які пройдуть 23 січня на підтримку Олексія Навального, будуть більш масштабними, ніж усі мітинги, що проходили в Росії протягом останніх двох років.

У 2017 році Олексій Навальний, не будучи допущеним до президентських виборів, все одно проводив альтернативну виборчу кампанію. Тоді він об'їхав безліч міст, і практично скрізь збирав великі мітинги. На відміну від усіх інших російських публічних діячів, Навальний користується великою підтримкою не тільки в Москві, але й у багатьох містах Росії.

Тому цілком можна очікувати, що 23 січня пройдуть досить масові мітинги по всій країні.

відео дня

Однак зараз не варто очікувати, що ці мітинги приведуть до підйому, аналогічного тому, який ми бачимо в Білорусі. Тому що, по-перше, регіональна влада буде дуже сумлінно працювати, щоб придушити ці мітинги, а, по-друге, позначаться фактори зими і пандемії. Ці два чинники різко звужують можливості, тому що регіональна влада може вводити обмеження, спираючись на санітарні вимоги у зв'язку з пандемією. Та й самі люди усвідомлюють свою відповідальність.

читайте такожРосійська версія Нельсона Мандели, або Навіщо Навальний повертається в РФНадзвичайно важко спрогнозувати, який ефект матиме майбутній мітинг. Російське суспільство знекровлене і ослаблене за останні п'ять років, коли безперервно посилювалися норми й обмеження для проведення громадської діяльності. Якщо виходити з того, що російське суспільство у важкому стані і мало здатне до мобілізації, то не варто розраховувати на те, що ці мітинги послужать початком потужного громадського підйому.

Але Навальний – це все-таки дивовижна фігура, яка щоразу якимось чином створювала різні проблеми та велику напругу для Кремля. Так було щоразу – і під час виборів московського мера, в яких брав участь Навальний, отримавши рекордно великі цифри як для представника опозиції, і під час останньої президентської кампанії, коли Навальний явно створював загрозу Кремлю своїми численними мітингами по всій країні. Крім того, викриття Навального теж приводили і призводять до абсолютно несподіваних наслідків.

Тому важко сказати однозначно, що буде далі, адже фактор Навального до кінця не прогнозований. Відповідно, мітинги можуть повернутися в абсолютно несподівану сторону.

На мій погляд, буде так: Фонд боротьби з корупцією (ФБК, структура Навального) після мітингу 23 січня закличе всіх продовжувати боротьбу за звільнення Навального, що цілком природно. У різних містах відбудеться абсолютно нова мобілізація, і міста, в яких є структури ФБК, після мітингів візьмуть нові ініціативні групи.

Як ситуація розвиватиметься далі – відкрите питання. Це буде залежати від декількох факторів:

  • до чого закличе ФБК і сам Навальний;
  • наскільки жорстокими будуть дії влади 23 січня.

Тому, чи перетвориться цей протест на перманентну кампанію, поки що сказати складно. Але приклад Білорусі впливатиме на росіян: білоруси довели, що можна почати перманентну кампанію, проводячи мітинги щонеділі, і це дуже ефективно. Російські незгодні в різних містах будуть озиратися на білоруський досвід, як на дуже продуктивний.

читайте такожНавіщо Путіну Навальний за гратамиКремль дуже боїться вулиці, бо травмований українським Майданом з 2004 року. Центральною темою внутрішньої російської політики є боротьба з ранжизмом і вуличним протестом. Кремль не тільки боїться вулиці, але й постійно займається купіруванням і виключенням можливості таких протестів.

Путін був страшно переляканий не тільки Майданом. Один раз за свою політичну історію він зіткнувся з масовим вуличним протестом – це був протест заради монетизації пільг у 2003 році, коли протестувальники перекривали траси.

Тож, у будь-якому випадку, подібні мітинги для Кремля дуже травматичні.

Олександр Морозов, політолог, співробітник Центру російських досліджень Бориса Нємцова (Карлов університет, Прага), спеціально для Главреда

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти