Лукашенко – не Янукович: чому протести в Білорусі приречені

У Білорусі немає Майдану в звичному для нас розумінні: немає ані барикад, ані всього решта, що ми бачили в Києві в 2013-2014 роках.

Протесты в Беларуси
Лукашенко мобілізував усі силові відомства і тримає ситуацію під контролем / Фото twitter.com/tutby

В Україні перебільшують масштаби протестів, які охопили Білорусь після президентських виборів. Щойно повернувся звідти і можу з впевненістю сказати, що виступи – локальні, неорганізовані та хаотичні.

Проблема цих протестів у тому, що в білоруської опозиції немає своїх лідерів, які були б готові повести народ за собою. Організаційні здібності тих людей, які намагаються координувати протест, дуже скромні. А значна частина грошей, виділених американцями на організацію цих виступів, не дійшла до організаторів...

Крім того, Лукашенко ретельно вивчив досвід українських подій 2013-2014 років і зробив усе те, чого свого часу не зробив Янукович. Так, зокрема, Януковичу радили відімкнули інтернет і мобільний зв’язок ще на початку акцій протесту на Майдані, розігнати протестувальників, відключити всі комунікації (електроенергію, каналізацію тощо). Але він не наважився.

Лукашенко – не Янукович і діє більш рішуче.

Водночас Лукашенко мобілізував усі силові відомства і тримає ситуацію під контролем.

Загалом Білорусь зараз виглядає відносно спокійною. Вдень Мінськ живе звичайним життям, люди ходять по вулицях, прогулюються, все працює, в кафе і магазинах повно людей. А ввечері збираються групи протестувальників, сили правопорядку їх розганяють, когось заарештовують, до другої-третьої години ночі все зачищають – і зранку місто знову живе звичайним життям. А ввечері все повторюється…

Тобто в Білорусі немає Майдану в звичному для нас розумінні: немає ані барикад, ані всього решта, що ми бачили в Києві в 2013-2014 роках.

Важливу роль відіграє те, що третій день в Білорусі не працює інтернет, тож координувати свої дії через соцмережі, зокрема, Телеграм-канали, у більшості мітингувальників можливості немає. Тому всі акції виглядають розрізнено і хаотично.

Крім того, опозиція закликала білорусів вийти на страйк, але масової підтримки цей страйк не отримав (загальнонаціональним він не став).

Ядро нової білоруської опозиції – це здебільшого молодь 15-20 років. У цих людей немає жодної політичної програми. Їхні вимоги зводяться виключно до того, що Лукашенко має піти від влади, а потім повинні відбутися нові президентські вибори. Але ж це – не програма!

Усі чудово розуміють, що відхід Лукашенка від влади означатиме, зокрема, згортання соціальних програм, що буде вкрай критично для білорусів старшого покоління. У всіх перед очима у них сумний досвід України. І на запитання, чи хочуть білоруси, щоб в їхній країні все відбулося так, як у нас, білоруська опозиція не знає, що відповісти.

До того ж, Світлана Тихановська та дружина Валерія Цепкала Вероніка – виїхали з Білорусі. А перемогу Лукашенка на президентських виборах визнала низка важливих для нього держав: Росія, Китай і Туреччина.

Тому думаю, що поступово білоруські протести підуть на спад.

читайте такожПівнічна Корея у центрі Європи, або Як далеко зайде Лукашенко в боротьбі за владуВ разі, якщо Лукашенко раптом побачить, що ситуація виходить з-під контролю, він введе надзвичайний або військовий стан. Наголошую, Лукашенко – це не Янукович, він не буде спокійно сидіти і спостерігати, як у нього забирають владу.

Що стосується того, чи втрутиться Росія в нинішні процеси в Білорусі, то думаю, що Москва не буде втручатися і допомагати в придушенні протестів. Адже в Білорусі професійні силові структури, навіть на голову вищі ФСБ РФ за організаційними і оперативними здібностями. ЦІ білоруські структури чудово зберегли свою здатність захищати державні інтереси. Отже, звертатися за допомогою до Москви у Лукашенка немає потреби.

Як реагуватиме світова спільнота на події в Білорусі? А що таке "світова спільнота"? Ключові для Білорусі держави вже визнали перемогу Лукашенка. А чи визнають її США, для Лукашенка не має жодного значення.

Україна вже "зайняла позицію" щодо Білорусі – таку саму, як у Держдепу США. Коли Україна стане справді незалежною, тоді можна буде говорити про власну позицію нашої держави. Сьогодні вона є колонією США, а хіба колонія може мати свою власну думку? Україна з білоруського питання буде абсолютно солідарна з тим, що говорять Сполучені Штати.

Костянтин Бондаренко, директор Інституту української політики, історик, спеціально для Главреду

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Популярне
Чотири дивні способи, якими ваше тіло попереджає про те, що щось не такЧотири дивні способи, якими ваше тіло попереджає про те, що щось не так Два шляхи вирішення конфлікту між Москвою і КиєвомДва шляхи вирішення конфлікту між Москвою і Києвом Боротьба козлів на вузькій кладці: чи варто чекати розриву дипвідносин з РФБоротьба козлів на вузькій кладці: чи варто чекати розриву дипвідносин з РФ У Кремлі є три сценарії вторгнення в Україну: коли Путін розкриє картиУ Кремлі є три сценарії вторгнення в Україну: коли Путін розкриє карти У Зеленського висунули РФ гучне звинувачення через перекриття АзоваУ Зеленського висунули РФ гучне звинувачення через перекриття Азова

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти