Нові можливості і ризики: що дасть Україні Кримська платформа

Повертаючи Крим, Україна може перестаратися – і півострів виявиться турецькою метрополією у складі нашої країни.

Крим, Україна
Кримська платформа може стати другим "Мінськом" / УНІАН

За сім років окупації Криму Україною зроблена перша спроба створити міжнародну платформу для обговорення питання анексії півострова і його повернення до складу України. Якщо Зеленський зможе домогтися формування Кримської платформи і проведення нею хоча б консультацій, то це вже буде величезним кроком вперед.

Для Росії Крим – це найболючіше місце. Москва категорично відмовляється обговорювати питання Криму. І Пєсков, і Путін постійно підкреслюють, що Крим виноситься "за дужки", а тому вони не мають наміру говорити на цю тему.

Спроба української влади створити Кримську платформу – виключно позитивний крок, який може мати ефект на міжнародній арені. В будь-якому разі, ми таким чином ще раз створимо для Російської Федерації імідж країни-агресора і окупанта, причому це буде підкріплено доказовою базою.

Позицію Росії при цьому потрібно ігнорувати. Так, офіційно Москві потрібно запропонувати взяти участь у Кримській платформі. Але далі її позицію потрібно ігнорувати. Росія повинна стати стороною, яка буде виправдовуватися і доводити всім, що вона не окупувала Кримський півострів.

Подібні звинувачення дуже псують імідж держави, що серйозно позначається на економіці. Обґрунтовані звинувачення в захопленні чужих територій означатимуть відтік капіталу та інвестицій з країни, а також відмову від економічного співробітництва з цією державою.

Тому впевнений, що навіть якщо така платформа збереться для попередніх консультацій, для Росії все це буде величезним економічним ударом. Постраждає не тільки імідж РФ, але й її економіка.

І хоча в Росії стверджують, що санкції їй тільки на користь, рівень життя росіян падає, і грошей в бюджеті не додається. Подивіться, там вже дісталися до святого: російське міністерство фінансів вже пропонує скоротити посади в Збройних силах Росії! Але тоді виникає питання – а воювати чим же? Росія ж бере участь скрізь, у всіх конфліктах. Це дуже красномовний сигнал.

Подивіться також на курс рубля протягом останнього місяця: кожна новина на міжнародній арені викликає все більше його падіння, тому що кожна новина грає проти Росії.

Зараз Росія повністю програла Лівію. Сторони прийшли до перемир'я, і Лівія оголосила про вихід на міжнародний ринок нафти. В результаті ціна на нафту впала на 2% на біржі – і російський рубль одразу вкотре просів.

Тож у Росії все далеко не так добре, як говорить про це російська влада. І санкції для РФ відчутні, причому дуже.

Створення Кримської платформи ще більше зажене Путіна в положення нерукопожатного. Він і так уже фактично в ізоляції…

Біда для російської влади полягає ще й у тому, що вся ця ситуація викликає внутрішнє протистояння в самій Росії. Російські еліти бачать, що вождь – недоговороздатний і нерукопожатний, та прекрасно розуміють, що з таким вождем ніякої перспективи немає і не буде. А їм потрібно заробляти: якщо капітал не працює, він перетворюється на купу паперу.

Шляхом переговорів Крим повернути – можна. Але все залежатиме від українського керівництва і від політичного бажання повернути цю територію.

Безумовно, при створенні Кримської платформи існує багато ризиків.

Перший із них пов'язаний з тим, що ця платформа може перетворитися на Кримський "Мінськ" – позбавлений сенсу і неефективний майданчик.

Другий ризик – повна втрата Криму в третій країні, наприклад, в Туреччині. У України з Туреччиною збігається інтерес в плані звільнення Криму, проте можна перестаратися – і Крим виявиться турецькою метрополією в складі України.

Все залежатиме від політичної позиції України та здатності наших дипломатів вести складну політичну гру...

Силовий компонент при цьому все одно буде застосовуватися, але необов'язково він проявиться у вигляді ведення бойових дій – це може бути економічна або фінансова блокада, наприклад, якщо кораблі НАТО заблокують Кримський півострів. А це цілком можливо зробити: так було і з Кубою, і з Фолклендами. Крим сьогодні – як острів. І якщо його заблокувати, економічний розвиток просто зупиниться, а окупант не знатиме, що з цим робити.

Адже якщо солдата не годувати, не одягати і не привозити йому боєприпаси, то такий солдат довго не протримається... Згадайте всі три операції в Іраку, коли Сполучені Штати громили тили... Через п'ять днів армія Саддама Хусейна фактично розбіглася, тому що не було води і їжі.

Сьогодні в Нагірному Карабасі, а точніше в армії Вірменії – паніка, невдоволення і бродіння, тому що немає ні води, ні їжі, ні палива. Вона знаходиться в півкільці і не розуміє, що робити – йти чи ні.

Отже, ідея створення Кримської платформи вельми перспективна. В будь-якому разі, вона обіцяє бути більш сильним і ефективним майданчиком, ніж переговорний майданчик по Донбасу, тобто Мінськ. Тому що в Криму Росія підняла свій прапор і оголосила цю територію своєю, тобто факт відкритого захоплення чужої території у наявності.

"Ялту-2", про яку мріє Путін, ніхто сьогодні в Європі проводити не збирається... Адже сепаратистські настрої в Європі ще крутіші, ніж у нас. У нас їх фактично немає, а Донбас – це штучно створений сепаратизм, як і розкол з питання мови тощо.

У Європі – все серйозніше. Навіть в успішній і процвітаючій Німеччині Баварія стоїть на виході. Якщо Німеччина визнає анексію Криму, то завтра Баварія скаже: "Вибачте, ми ж все-таки королівство!". І трон там існує, але на прохання центрального уряду не призначають короля Баварії.

Подивіться на Іспанію – Каталонія, Країна Басків... Такі ж проблеми є і в Голландії, і Бельгії. Тому Європа дуже косо дивиться на позицію Росії у Криму. Європейці політично не можуть визнати анексію Криму.

Тому Кримська платформа може стати набагато сильнішою, ніж платформа по Донбасу.

Інший важливий момент. Не секрет, що в Криму достатньо проросійськи налаштованого населення, а тому, якщо спроби повернути Крим будуть успішними, не виключено, що на першому етапі буде опір місцевого населення. Перш за все, ми оразу отримаємо велику хвилю міграції. Те ж саме було, коли анексували Крим – величезна хвиля міграції тих людей, які розуміли, що їм там залишатися не можна. Те саме буде і з росіянами в разі повернення Криму до складу України. А та частина населення півострова, яка була "русифікована" вже за роки анексії, спочатку може влаштовувати саботаж і протестні рухи. Але в подальшому – навряд чи. Для цього й існує ідеологія будь-якої державної машини, яка повинна займатися вихованням суспільної свідомості. Тоді за три-п'ять років ми потихеньку повернемо цих людей в лоно України. А якщо ще й надамо їм більш комфортні умови життя в плані економіки і ведення бізнесу, то, я думаю, проблем взагалі не буде.

Олег Жданов, полковник запасу, військовий експерт, спеціально для Главреду

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Популярне
Як Захід руками України втихомирюватиме РФЯк Захід руками України втихомирюватиме РФ "Абрамс" на Красній площі тепер неминучий"Абрамс" на Красній площі тепер неминучий Кремль попався в українську пасткуКремль попався в українську пастку Дзвінки західних лідерів Зеленському: чи дав Захід Україні команду «фас»Дзвінки західних лідерів Зеленському: чи дав Захід Україні команду "фас" Чи "впишеться" НАТО за Україну в разі нападу РФЧи "впишеться" НАТО за Україну в разі нападу РФ

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти