Нові можливості і ризики: що дасть Україні Кримська платформа

Повертаючи Крим, Україна може перестаратися – і півострів виявиться турецькою метрополією у складі нашої країни.

Крим, Україна
Кримська платформа може стати другим "Мінськом" / УНІАН

За сім років окупації Криму Україною зроблена перша спроба створити міжнародну платформу для обговорення питання анексії півострова і його повернення до складу України. Якщо Зеленський зможе домогтися формування Кримської платформи і проведення нею хоча б консультацій, то це вже буде величезним кроком вперед.

Для Росії Крим – це найболючіше місце. Москва категорично відмовляється обговорювати питання Криму. І Пєсков, і Путін постійно підкреслюють, що Крим виноситься "за дужки", а тому вони не мають наміру говорити на цю тему.

Спроба української влади створити Кримську платформу – виключно позитивний крок, який може мати ефект на міжнародній арені. В будь-якому разі, ми таким чином ще раз створимо для Російської Федерації імідж країни-агресора і окупанта, причому це буде підкріплено доказовою базою.

Позицію Росії при цьому потрібно ігнорувати. Так, офіційно Москві потрібно запропонувати взяти участь у Кримській платформі. Але далі її позицію потрібно ігнорувати. Росія повинна стати стороною, яка буде виправдовуватися і доводити всім, що вона не окупувала Кримський півострів.

Подібні звинувачення дуже псують імідж держави, що серйозно позначається на економіці. Обґрунтовані звинувачення в захопленні чужих територій означатимуть відтік капіталу та інвестицій з країни, а також відмову від економічного співробітництва з цією державою.

Тому впевнений, що навіть якщо така платформа збереться для попередніх консультацій, для Росії все це буде величезним економічним ударом. Постраждає не тільки імідж РФ, але й її економіка.

І хоча в Росії стверджують, що санкції їй тільки на користь, рівень життя росіян падає, і грошей в бюджеті не додається. Подивіться, там вже дісталися до святого: російське міністерство фінансів вже пропонує скоротити посади в Збройних силах Росії! Але тоді виникає питання – а воювати чим же? Росія ж бере участь скрізь, у всіх конфліктах. Це дуже красномовний сигнал.

Подивіться також на курс рубля протягом останнього місяця: кожна новина на міжнародній арені викликає все більше його падіння, тому що кожна новина грає проти Росії.

Зараз Росія повністю програла Лівію. Сторони прийшли до перемир'я, і Лівія оголосила про вихід на міжнародний ринок нафти. В результаті ціна на нафту впала на 2% на біржі – і російський рубль одразу вкотре просів.

Тож у Росії все далеко не так добре, як говорить про це російська влада. І санкції для РФ відчутні, причому дуже.

Створення Кримської платформи ще більше зажене Путіна в положення нерукопожатного. Він і так уже фактично в ізоляції…

Біда для російської влади полягає ще й у тому, що вся ця ситуація викликає внутрішнє протистояння в самій Росії. Російські еліти бачать, що вождь – недоговороздатний і нерукопожатний, та прекрасно розуміють, що з таким вождем ніякої перспективи немає і не буде. А їм потрібно заробляти: якщо капітал не працює, він перетворюється на купу паперу.

Шляхом переговорів Крим повернути – можна. Але все залежатиме від українського керівництва і від політичного бажання повернути цю територію.

Безумовно, при створенні Кримської платформи існує багато ризиків.

Перший із них пов'язаний з тим, що ця платформа може перетворитися на Кримський "Мінськ" – позбавлений сенсу і неефективний майданчик.

Другий ризик – повна втрата Криму в третій країні, наприклад, в Туреччині. У України з Туреччиною збігається інтерес в плані звільнення Криму, проте можна перестаратися – і Крим виявиться турецькою метрополією в складі України.

Все залежатиме від політичної позиції України та здатності наших дипломатів вести складну політичну гру...

Силовий компонент при цьому все одно буде застосовуватися, але необов'язково він проявиться у вигляді ведення бойових дій – це може бути економічна або фінансова блокада, наприклад, якщо кораблі НАТО заблокують Кримський півострів. А це цілком можливо зробити: так було і з Кубою, і з Фолклендами. Крим сьогодні – як острів. І якщо його заблокувати, економічний розвиток просто зупиниться, а окупант не знатиме, що з цим робити.

Адже якщо солдата не годувати, не одягати і не привозити йому боєприпаси, то такий солдат довго не протримається... Згадайте всі три операції в Іраку, коли Сполучені Штати громили тили... Через п'ять днів армія Саддама Хусейна фактично розбіглася, тому що не було води і їжі.

Сьогодні в Нагірному Карабасі, а точніше в армії Вірменії – паніка, невдоволення і бродіння, тому що немає ні води, ні їжі, ні палива. Вона знаходиться в півкільці і не розуміє, що робити – йти чи ні.

Отже, ідея створення Кримської платформи вельми перспективна. В будь-якому разі, вона обіцяє бути більш сильним і ефективним майданчиком, ніж переговорний майданчик по Донбасу, тобто Мінськ. Тому що в Криму Росія підняла свій прапор і оголосила цю територію своєю, тобто факт відкритого захоплення чужої території у наявності.

"Ялту-2", про яку мріє Путін, ніхто сьогодні в Європі проводити не збирається... Адже сепаратистські настрої в Європі ще крутіші, ніж у нас. У нас їх фактично немає, а Донбас – це штучно створений сепаратизм, як і розкол з питання мови тощо.

У Європі – все серйозніше. Навіть в успішній і процвітаючій Німеччині Баварія стоїть на виході. Якщо Німеччина визнає анексію Криму, то завтра Баварія скаже: "Вибачте, ми ж все-таки королівство!". І трон там існує, але на прохання центрального уряду не призначають короля Баварії.

Подивіться на Іспанію – Каталонія, Країна Басків... Такі ж проблеми є і в Голландії, і Бельгії. Тому Європа дуже косо дивиться на позицію Росії у Криму. Європейці політично не можуть визнати анексію Криму.

Тому Кримська платформа може стати набагато сильнішою, ніж платформа по Донбасу.

Інший важливий момент. Не секрет, що в Криму достатньо проросійськи налаштованого населення, а тому, якщо спроби повернути Крим будуть успішними, не виключено, що на першому етапі буде опір місцевого населення. Перш за все, ми оразу отримаємо велику хвилю міграції. Те ж саме було, коли анексували Крим – величезна хвиля міграції тих людей, які розуміли, що їм там залишатися не можна. Те саме буде і з росіянами в разі повернення Криму до складу України. А та частина населення півострова, яка була "русифікована" вже за роки анексії, спочатку може влаштовувати саботаж і протестні рухи. Але в подальшому – навряд чи. Для цього й існує ідеологія будь-якої державної машини, яка повинна займатися вихованням суспільної свідомості. Тоді за три-п'ять років ми потихеньку повернемо цих людей в лоно України. А якщо ще й надамо їм більш комфортні умови життя в плані економіки і ведення бізнесу, то, я думаю, проблем взагалі не буде.

Олег Жданов, полковник запасу, військовий експерт, спеціально для Главреду

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Новини партнерів
Популярне
Що визначить подальшу долю ЗеленськогоЩо визначить подальшу долю Зеленського Українці "попали" двічі: що не так із новими тарифами і планом ВітренкаУкраїнці "попали" двічі: що не так із новими тарифами і планом Вітренка Як ОПЗЖ підняла тарифи на газ і "героїчно" очолила тарифний майданЯк ОПЗЖ підняла тарифи на газ і "героїчно" очолила тарифний майдан Навальний їде закопувати фюрера в найближчій канавіНавальний їде закопувати фюрера в найближчій канаві Хай живе "азірівка", або Як влада домагається популяризації суржикуХай живе "азірівка", або Як влада домагається популяризації суржику
Наступний матеріал

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти