Багато хто радіє тому, що президент Володимир Зеленський підписав закон Про всеукраїнський референдум, який у січні прийняла Рада, проте насправді можливість проводити всеукраїнські референдуми створює для нас цілу масу загроз і небезпек.
По-перше, під час війни про жодні референдуми не може бути й мови. Коли йде війна, не час обговорювати курс країни, питання загальнодержавного значення і тощо. За таких умов усі зусилля повинні бути сконцентровані на мобілізації населення і державних ресурсів. Держава може дозволити собі проведення референдуму тільки в мирний час.
По-друге, Центральна виборча комісія і система виборів в Україні – дуже низької якості, тому що в них все купується і продається, а провідні телевізійні канали належать олігархам. Тому результатом будь-якого референдуму за таких умов стане не воля українського суспільства, а консенсус олігархів.
читайте такожМедовий місяць закінчився: чому час працює проти ЗеленськогоВ-третіх, Україна розколота по вертикалі й горизонталі. Розкол по вертикалі означає, що є якась кількість багатих громадян і безліч населення, що жебракує – у них не може бути спільної точки зору на актуальні питання. А тому референдум тільки деформує громадську думку.
Розкол по горизонталі означає конфлікт політичних цінностей заходу і сходу України. Референдум покаже перевагу якоїсь однієї точки зору і викличе невдоволення тих, хто дотримується іншої думки, і все це в підсумку призведе до ще більшого розколу суспільства.
По-четверте, Росія активно використовуватиме можливість проведення референдуму в Україні на свою користь. Наприклад, ОПЗЖ вже піднімала питання про проведення всеукраїнського референдуму з питання федералізації України, а це – точно не те питання, яке слід обговорювати під час війни, тим більше, коли сусідня держава претендує на частину нашої території. Сама ідея федералізації може обговорюватися, але в спокійних умовах, коли панує мир.
Навіщо закон про референдум був потрібен владі – окреме питання. Влада буде використовувати можливість проведення референдуму в своїх цілях. Скориставшись зіпсованим механізмом ЦВК і впливом олігархічних ЗМІ, вона може винести на референдум, наприклад, питання про землю, про подальшу долю Конституційного Суду, внесення змін до Конституції України, питання, яка республіка Україна – парламентська чи президентська, скільки має бути народних депутатів тощо.
Крім того, самого механізму референдуму у нас, як і раніше, немає. Згадайте, як кілька місяців тому Офіс президента проводив "пробний референдум" – Загальнонаціональне опитування. Це була просто катастрофа, тому що про його результати соромилися говорити навіть найцинічніші політологи, які працюють на Банкову... Ця практика не спрацювала ні за формою, ні за змістом. Досі не зрозуміло, навіщо під час війни, пандемії і бідності нас потрібно було питати про марихуану – це явно не проблема загальнонаціонального масштабу.
читайте такожЗеленський за два роки при владі створив реаліті-шоуБіда в тому, що наша нинішня влада не завжди знає, що робить. Рішення, які ухвалюються, носять характер політичного експромту.
Втім, вже зараз можна з обережністю говорити про деякі підозри. Можливо, таким чином у нас формується політичний механізм для наступного президента? Власне, так само було і в Росії: спочатку там прийняли закон про референдум, потім посилили владу, а потім на референдумі прийняли рішення про посилення президентської влади. Складається враження, що у нас реалізується та ж схема.
Крім того, не виключено, що, діючи абсолютно легковажно з метою підняття власного рейтингу, влада створила можливість проведення референдумів в Україні. Якщо це був крок суто для підняття рейтингу, то це "стрілянина з гармати по горобцях" – неадекватно важкий крок для отримання дрібного результату.
Віктор Небоженко, політолог і соціолог, директор соціологічної служби "Український барометр", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
