Попереду - санкції: чим загрожує Китаю відмова від автономії Гонконгу

​Державний секретар США Майк Помпео заявив Конгресу, що Гонконг через дії Китаю вже не має такого ступеня автономії, яка гарантує йому спеціальний статус у відносинах зі Штатами.

Але також у заяві Помпео йшлося про те, що США підтримують волелюбний народ Гонконга і це означає, що мова може йти про створення нового санкційного закону, який можуть внести до Конгресу.

Вже зараз, наскільки мені відомо, у чатах працюють над складанням так званих санкційних списків – тих, хто має потрапити під санкції через просування закону про національну безпеку Китаю, який передбачає скасування особливого статусу для Гонконгу. Серед них вже називали представників поліції, адміністрації Гонконга і багатьох інших. Це має під собою ґрунт, бо напередодні кілька сенаторів говорили про необхідність покарання для ініціаторів цього закону – осіб, причетних до його розробки і реалізації.

Та насправді, більш сильного інструменту, ніж санкції і обмеження економічної діяльності для своїх агентів у Гонконгу, у Штатів немає.

Питання автономії Гонконгу на даному етапі – це, скоріше, внутрішнє питання Китаю. Сам Китай посилається на те, що нинішня ситуація із національною безпекою у Китаї така, що будь-яке наростання акцій протесту, які вже певний час тривають у Гонконзі, призводить до дестабілізації усієї системи. І, відповідно, в умовах кризи протистояння зі США, економічних війн і коронавірусу інакших дій, ніж суворих обмежень вони застосувати не здатні через своєрідну побудову китайської системи. Звісно, це певною мірою порушення китайсько-британської угоди про передачу Гонконгу Китаю, бо період адаптації до повної його інтеграції Гонконгу у територіальний устрій Китаю себе ще не вичерпав. Тому скасування автономії – єдиний шлях, яким можна забезпечити необхідний контроль на території Гонконгу з боку Китаю.

читайте такожУ протистоянні з США Китай приречений на розгромНасправді, про цю ідею ручного управління Гонконгом у Китаї говорять ще з 2014 року, але раніше їй не давали ходу і всіляко відтягували, оскільки були побоювання, що це перетнеться з потужним тиском з боку Штатів та ЄС і призведе до дестабілізації у самому Гонконгу.

Та зараз протестні настрої у Гонконзі суттєво згорнулися через коронавірус, протягом якого владі вдалося вирахувати постійних учасників акції протесту і застосувати проти них санкції і репресії. Як доказ цього – хвиля арештів активістів напередодні голосування за закон у парламенті, бо люди, яких затримали напередодні запланованої акції протесту ще навіть не встигли вийти зі своїх домівок.

Аби зменшити майбутні протестні настрої, наразі також ще можливий лайт-варіант ухваленого закону про нацбезпеку – зокрема, до нього у останній момент ще можуть внести зміни, які таки передбачатимуть номінальну автономію Гонконгу. Але це – лише чергова частина американсько-китайського протистояння, тому у майбутньому конфлікт між США і Китаєм буде ще сильнішим і зачіпатиме багато аспектів – це будуть і особисті санкції, і заборона просування комерційного інтересу і вибивання Китаю з економічних сфер. І у Китаї вже розуміють, що США мають ресурс втягування у цю війну своїх союзників, тому вони працюють з країнами ЄС, країнами Тихого океану і своїми сусідами задля створення умов, у яких ініціативи США треті країни могли саботувати або ж не повністю виконувати забаганки Вашингтону. Наприклад, в Україні це вже проявляється на прикладі продажу Мотор Січі, де ми бачимо лобістські зусилля з обох боків.

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, спеціально для Главреду