США частково зняли багаторічне ембарго на постачання зброї до Республіки Кіпр, дозволивши постачати нелетальну зброю. Це може розморозити давній конфлікт між Туреччиною і Грецією.
Нагадаю, що суперечка між Туреччиною і Грецією йде навколо певної території - морського простору в Егейському морі - і корінням сягає в століття.
Зокрема, Греція вважає, що велика частина (близько 70%) островів і скель в Егейському морі має континентальний шельф і 12-мильна зона навколо кожної з них дає підстави претендувати на створення виняткових економічних зон і видобуток будь-яких ресурсів в цій зоні - риби, газу, нафти, перлів і т.д.
Туреччина, звичайно ж, з цим не згодна, бо якщо подивитися на карту, то виходить, що Греція претендує майже на все Східне Середземномор'я аж до берегів Туреччини, що відрізає останню від торгових маршрутів. В цьому випадку, наприклад, всі вантажні поставки через Босфор або в сторону Стамбула і Ізміра їм доведеться узгоджувати з Грецією.
Так як обидві країни не хочуть йти один одному на поступки, в якості альтернативи Туреччина пропонувала поділити острови навпіл, але і тут виникла проблема, так як більша частина з них знаходиться ближче до Туреччини.
Зараз конфлікт знову загострився через знайдені родовища газу в спірному районі Егейського моря, і тепер він стосується не тільки сакральних скель і історичної справедливості, а й грошей і впливу, оскільки власне родовище газу дає можливість позбавити країну-власника від залежності від зовнішніх поставок газу і побудувати власні газотранспортні мережі.
читайте такожЧим небезпечне перетворення собору Святої Софії в Туреччині в мечеть У разі Східного Середземномор'я, мова йде про трубопровід, який хочуть побудувати Греція, Кіпр та Ізраїль, щоб постачати газ з цих родовищ на Балкани. Туреччині, у якої є свої газові проекти, конкурент не потрібен, як і ще одна труба без частки в ній. Крім того, на розпалювання конфлікту нашаровуються і питання православ'я, так як греки критикують Туреччину за перетворення в мечеть собору Святої Софії.
Крім політичних заяв, якими Туреччина вже засудила зняття ембарго США, дозвіл на поставку зброї грецьким кіпріотам може викликати більш серйозну реакцію з боку Туреччини - нею може стати нарощування військових сил Туреччини на турецькій частині Кіпру, тобто відправлення туди додаткових військ, техніки і прискорення розгортання військово-морської бази для контролю над Середземномор'ям.
І тоді будь-яка мілітаризація загрожує непередбачуваними наслідками, в тому числі, і спалахом збройної сутички, особливо, якщо мова дипломатичних переговорів не діє, радикалізуються позиції сторін і немає посередника, який може гасити локальні пожежі.
Посередник, яким до недавнього часу були США, тепер фактично зайняли сторону Греції. І тому ризик військового конфлікту вкрай великий, тим більше, що зараз, крім ЄС, точніше Німеччини і Франції, інших учасників переговорів в принципі немає. Та й їх проблема полягає в тому, що Туреччина їх мало сприймає через конфлікт Туреччини з Євросоюзом, який тягнеться кілька останніх років.
Тому не виключено, що цей конфлікт може досягти регіонального масштабу, так як в регіоні є ряд країн, які виходять з особистих інтересів і можуть вступити в гру. Наприклад, Франція, яка хоче повернути свій вплив в Східному Середземномор'ї або Штати, але їх позиція на даний момент неоднозначна, так як, з одного боку, залежить від особистої симпатії Трампа до Ердогана, а з іншого - від гри істеблішменту і деяких його радників в користь Греції.
У той же час конфлікт Греції і Туреччини зачіпає і торгові шляхи України, які проходять через Босфор. Але тут Україна мало що може зробити, так як у нас немає жодної стратегії по Чорному морю і свого флоту. Але оскільки крім Егейського моря, у Туреччині також є амбіції стати одним з головних гравців у Чорному морі, для України видається хороший момент, щоб вибудовувати чорноморське партнерство з Туреччиною, так як Україні цікаво посилення Туреччини на противагу Росії.
Ілля Куса , експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
