Україна остаточно перетворюється на сировинний придаток

Українська влада виконує будь-який каприз американців, аж до відмови від мільярдних прямих інвестицій з Китаю і відкриття для нашої високотехнологічної продукції найбільшого світового ринку. А що натомість? Грубо кажучи, традиційно і звично - "намиста".

І якщо говорити начистоту, то після скандалів навколо китайських стратегічних інвесторів і ПАТ Мотор-Січ, просто знущанням над українською стороною в ці лютневі дні 2021 року прозвучала новина про те, що на заводі в Хайдарабаді (Індія) все готове до запуску виробництва вертикального оперення (кіля) для вузькофюзеляжних літаків лінійки 737. Готові частини конструкції будуть переправлятися в Рентон (шт. Вашингтон, США) на лінію остаточного складання Boeing.

Прикро? Дуже. Тим більше, що даний інвестиційний проект США є продовженням програми Make in India ("Виробляй в Індії"), яка залучила в Індію мільярдні прямі іноземні інвестиції і, зокрема, привела до створення СП Tata Boeing.

А де подібні ініціативи українського уряду? Адже це нові робочі місця, гідні зарплати для наших фахівців і створення серйозної високотехнологічної виробничої бази в Україні.

Або це задумка така: розвалити все дощенту?..

читайте такожСанкції проти китайських інвесторів Мотор Січі: хто заплатить за " банкет"Експортуючи лише національні природні ресурси, фактично міняємо природну ренту на інфляцію, в той час як надприбуток залишається за кордоном. І цей не еквівалентний обмін ні до чого доброго не призводить, особливо для нашої економіки і реальних доходів українців. Ми тільки все більше і більше стаємо вразливими і залежними від зовнішнього світу, що власне і бачимо в умовах пандемії через коронавірус.

Більш того, за економічною активністю, за обсягами промислового виробництва ми за період цієї кризи втратили занадто багато, істотно більше, ніж інші країни.

І ось в який вже раз звертаюся до досвіду і практики Китаю, який із завидною постійністю і високою ефективністю реалізовує стратегію випереджаючого розвитку, роблячи ставку на наукомісткі технології. Але ж якщо без емоцій і політики подивитися, де в 1991 році була Україна, і де був Китай? Наприклад, тоді ми випереджали китайців за рівнем розвитку промисловості та інфраструктури, за кількістю науково-технічних та інженерних центрів. Ну, і де зараз Китай і де Україна? Тепер уже КНР вийшла на перше місце в світі з експорту наукомісткої промислової продукції.

Чим пояснити нинішню різницю не на нашу користь? Думаю, що в Китаї є патріотичні національні еліти, які працювали і заробляли разом з країною. А наші еліти, на жаль, в переважній кількості тринькають те, що було створено в радянський період, вивозять десятки мільярдів доларів з країни в острівні офшори, а українське виробництво, що залишилося, просто "загинається".

На жаль, але цей порядок речей і президент Зеленський ніяк не наважиться почати змінювати. Думаю, зрозуміло, що якщо ми це не змінимо, то у нас не залишиться шансів навіть зберегти той невисокий рівень життя, який є сьогодні.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред